справа № 380/6271/22
провадження № П/380/6314/22
20 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області (місцезнаходження: вул.Дудаєва, 19, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ:38007573), в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати в електронній формі подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 878,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 22.09.2021 № 238 та подати його до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між позивачем та ТзОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група Прометей» укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та зареєстрований в реєстрі за №4022. Вказує, що при укладенні вищевказаного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становив 7 878,00 грн. Оскільки позивач придбавала житло вперше, відтак, покликаючись на п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», вважає, що сплатила такий збір безпідставно. У зв'язку з цим, звернулася до відповідача з заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. Однак листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 17.03.2022 відмовлено позивачу з тих підстав, що долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше, тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує її права та інтереси, так як саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду за судовим захистом.
Ухвалою судді від 18.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.05.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановлювати факти придбання житла фізичними особами вперше. Разом з тим, наголосив, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували, що майно придбане вперше. Також, зазначив, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, відтак питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. З цих підстав, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
23.09.2021 між ТзОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група Прометей», що діє від свого імені в інтересах і за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Альфа Прометей» від імені та за рахунок якого діє приватне підприємство «АГЕНТСВО НЕРУХОМОСТІ «РІЕЛ ЕСТЕЙТ ЛЬВІВ» в особі представника Пащенко Людмили Сергіївни (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та, відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за №4022.
Згідно з п. 1 договору, продавець продає а покупець купує квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.2 цього договору за погодженням сторін продаж вчинено за ціну 787750,04 грн.
Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла - 7 878,00 грн, підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи квитанція №238 від 22.09.2021.
Вважаючи, що такий збір сплачено помилково, позивач звернулась до відповідача з заявою від 22.02.2022 про повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 7 878,00 грн. До заяви долучила, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2021; копію квитанції про оплату збору від 22.09.2021 на суму 7878,00 грн; копію договору купівлі-продажу квартири від 23.09.2021; копію інформаційної довідки від 22.02.2022.
За результатами розгляду цієї заяви, 17.03.2022 відповідач надав відповідь, викладену в листі №1238/56.04-77, згідно з якою позивачу відмовлено у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що з 26.09.2020 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «б», «в» і «г» п.152 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (зі змінами), інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки долучені до заяви документи не підтверджують придбавання нерухомого майна вперше, тому немає підстав для формування подання на повернення коштів, як помилково сплачених.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР, оскільки придбала житло вперше, а тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений нею при укладенні договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. Вважаючи у зв'язку з цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
У відповідності до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 2 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
При цьому, згідно з абз.3 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналогічні положення містяться у п.151 та абз.1 п.153 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з абз.2 п.153 Порядку №1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
За правилами підп. «б» п.152 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), зокрема, доповнено п.152 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:
«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Крім того, пункт 153доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020.
Аналіз змісту наведених норм вказує на те, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов'язком.
При цьому, суд враховує, що у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду з заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.
Однак, як слідує з матеріалів справи позивач зверталася до відповідача з заявою від 22.02.2022, до якої, долучила копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2021; копію квитанції про оплату збору від 22.09.2021 на суму 7 878, 00 грн; копію договору купівлі-продажу квартири від 23.09.2021; копію інформаційної довідки від 22.02.2022.
Втім, всіх документів, визначених п.152 Порядку №1740, у підтвердження того, що житло придбане позивачем вперше, не надала.
За таких обставин, суд вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено дотримання нею передбаченої Порядком №1740 процедури ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - слід відмовити.
Водночас суд звертає увагу, що позивач не позбавлена права повторно звернутися до пенсійного органу з відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, втім уже з дотриманням порядку, визначеного у п.152 Порядку №1740.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна