19 травня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1417/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовною заявою
Національної академії Національної гвардії України (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 3, код ЄДРПОУ 08610502) до
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
третя особа: Міністерство внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684)
про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_2 , виданий Кіровським РВ у м.Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 19.08.2020 по 20.01.2022 у розмірі 225085 (двісті двадцять п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 79 коп.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.61).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить розгляд адміністративної справи здійснювати у порядку загального позовного провадження з викликом сторін (а.с.89).
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.
Згідно ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Також і відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтями 193, 258 КАС України визначений строк розгляду справи як загальному позовному провадженні та і в спрощеному.
Строк розгляду справи в порядку спрощеного провадження є швидшим в порівнянні із загальними.
Так, суд зазначає, що заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у загальному позовному провадженні, а не визначати потреби суду, оскільки ці обставини враховуються суддею під час відкриття провадження у справі. При цьому будь-яких додаткових доказів по справі, відповідачем не надано, як і не надано взагалі жодного доказу по справі.
З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст. 2 КАС України, суд зобов'язаний справедливо, неупереджено та своєчасно вирішити спір у сфері публічно-правових відносин.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки справа незначної складності, а розгляд справи в порядку спрощеного провадження є швидшим в порівнянні із загальними, що допоможе своєчасно захистити порушене право, у разі встановлення такого факту.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить розгляд адміністративної справи здійснювати у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, проте взагалі не обґрунтовує таку необхідність, тому у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.
Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі “Ахеn v. Germany”, рішення від 25.04.2002 р. “Varela Assalino contre le Portugal”). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №340/1417/22 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Керуючись ст. 243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволені клопотання відповідача про розгляд адміністративної справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина