26 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5532/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року (головуючий суддя Татаринов Д.В.)
в адміністративній справі №280/5532/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС АКТИВ" до відповідачів: Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС АКТИВ", звернувся 01.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів: Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Запорізькій області №2479484/42104203від 18 березня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31 жовтня 2020 року.
- визнати протиправним та скасувати рішення комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Запорізькій області №14564/42104203/2 від 30 березня 2021 року про залишення скарги без задоволення.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 31 жовтня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позов обґрунтований тим, що ТОВ «УКРТРАНС АКТИВ» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, проте, позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документ прийнято, але його реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної послугував пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішенням, яким відмовлено в реєстрації спірної накладної, та рішення, прийняте за результатами розгляд скарги, є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірної накладної.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Запорізькій області №2479484/42104203 від 18 березня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31 жовтня 2020 року;
- зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 31 жовтня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції (в частині задоволених вимог) обґрунтоване тим, що підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення відповідача не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано, але саме зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, з огляду на наявність вимоги щодо обов'язкового зазначення у рішенні об'єктивних обставин, які перешкоджають реєстрації ПН з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично були подані платником податку. Вказав, що під час розгляду справи відповідачами не було надано доказів щодо наявності ґрунтовних недоліків у поданих позивачем з метою реєстрації податкових накладних документів, а відмова у реєстрації спірної ПН фактично обґрунтована відсутністю документів щодо придбання товарів/послуг, складських документів (інвентаризаційних описів), що спростовується дослідженими під час розгляду справи документами, які були надані позивачем суду під час розгляду справи та відповідачу на підтвердження правомірності формування ним спірної ПН, тому відповідач у справі під час прийняття рішення №2479484/42104203 від 18 березня 2021 року діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень. Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 31 жовтня 2020 року.
Разом з цим, суд першої інстанції зазначив, що процедура адміністративного оскарження рішень комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є різновидом досудового порядку вирішення спору. Рішення комісії ДПС України (центрального рівня) про залишення скарги платника без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області (регіонального рівня) про відмову в реєстрації податкової накладної без змін, не є юридично значимим для платника, оскільки саме по собі не породжує для нього настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки, тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №14564/42104203/2 від 30 березня 2021 року - слід відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги серед іншого вказує, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення н7а спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Зазначає, що Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області приймала рішення про відмову у реєстрації податково накладної тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. А ті документи, які додатково надавались позивачем разом із позовною заявою не були враховані Комісією з підстав їх відсутності на час прийняття Рішень. Зазначає, що комісія не має ані повноважень, ані об'єктивної можливості на стадії зупинення реєстрації податкової накладної визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника. Така можливість є тільки у самого платника, який повинен, керуючись п. 5 наказу №520, самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі вказані вище аспекти та підстави складання конкретної податкової накладної: дату першої події, джерело походження товару та/або джерела придбання послуг, ланцюг та обставини придбання та інші відомості, якими й спростовується певний ризик. Зрозуміло, що у кожному окремому випадку такий пакет документів має індивідуальні особливості та змінюється відповідно до обставин операції, про які контролюючий орган не може знати з об'єктивних підстав. Відповідно, у разі якщо такий ризик наданим пакетом документів та/або поясненнями не спростовано, комісія контролюючого органу не має іншого законного рішення як відмовити у реєстрації податкової накладної. Форма за якою складається Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджена як Додаток до наказу МФУ №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та не передбачає внесення в неї додаткових відомостей індивідуально для кожного випадку зупинення реєстрації податкової накладної. Таким чином, у Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується, при цьому в апеляційній скарзі відповідач не зазначає будь-яких аргументів щодо не погодження з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Разом з цим, на адресу суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов лист, в якому Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що через введення на території України воєнного стану Державною податковою службою України видано наказ від 24.02.2022 №4243-о з метою збереження життя та здоров'я працівників ДПС України та її територіальних органів встановлено простій у роботі, зокрема ГУ ДПС у Запорізькій області, заявник просить відкласти розгляд судових справ, у яких стороною є ГУ ДПС у Запорізькій області.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 року "Про продовження воєнного стану" №133/2022 воєнний стан на території України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з чим відклав розгляд справи на 26 квітня 2022 року в порядку письмового провадження.
Оскільки розгляд даної справи 26.04.2022 року здійснюється в письмовому провадженні в порядку ст. 311 КАС України - за матеріалами справи та без повідомлення учасників справи, то відсутні підстави для виклику в судове засідання представників сторін.
Так, згідно ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:
1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції розглянув дану справу в порядку письмового провадження, таким чином, вищевказаний лист Головного управління ДПС у Запорізькій області не може бути підставою для відкладення розгляду справи або виклику в судове засідання учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 березня 2021 року №2479484/42104203 - відмовлено у реєстрації податкового накладної №3 від 31.10.2020 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
24 березня 2021 року позивачем оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку.
Рішенням від 30 березня 2021 року №14564/42104203/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач, вважає протиправними рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2020 та рішення за результатами розгляду скарги.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Предметом спору є протиправність/правомірність рішення відповідача-1 №2479484/42104203 від 18.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.10.2020 року (а.с. 7-8) та рішення №14564/42104203/2 від 30.03.2021 року про залишення скарги без задоволення (а.с. 9).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, реєстр), який відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, TOB «УКРТРАНС АКТИВ», придбав у TOB «АВТОКРУС» сідельний тягач марки MAN модель TGX 18.440 2015 року випуску, VIN НОМЕР_1 , про що укладено Договір купівлі-продажу №070002/3498 від 01.07.2020 (а.с. 13-14).
На виконання умов договору між сторонами підписано акт приймання передачі транспортного засобу від 01 липня 2020 року, відповідно до якого покупець прийняв, а продавець передав вищевказаний транспортний засіб (а.с. 16).
16 липня 2020 року вказаний транспортний засіб було зареєстровано за TOB «УКРТРАНС АКТИВ» у ТСЦ 2341, номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 33).
Позивач зазначає, що оскільки на час придбання транспортного засобу, на TOB «УКРТРАНС АКТИВ» було відсутнє місце зберігання вищезазначеного транспортного засобу, між TOB «УКРТРАНС АКТИВ» та TOB «АРТ-09» було укладено Договір зберігання транспортного засобу від 02 липня 2020 року, підписано акт приймання транспортного засобу на зберігання (а.с. 21-23, 24).
Також, між TOB «УКРТРАНС АКТИВ» та TOB «АРТ-09» укладено Договір оренди транспортного засобу №1 від 21.07.2020 року (а.с. 25-28).
В силу умов Договору оренди транспортного засобу №1 від 21.07.2020 року позивач (TOB «УКРТРАНС АКТИВ») передав у строкову платну оренду вищезазначений транспортний засіб, а TOB «АРТ-09» взяло на себе зобов'язання використовувати його згідно цільового призначення та своєчасно і в повній мірі сплачувати орендну плату.
31 жовтня 2020 року між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) відповідно до якого TOB «УКРТРАНС АКТИВ» надав, а TOB «АРТ-09» прийняв послуги з оренди транспортного засобу на загальну суму 9 600грн з ПДВ (а.с. 30).
Також 31 жовтня 2020 року позивачем складено податкову накладну №3 та надіслано її на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (а.с. 6).
Водночас, згідно отриманої позивачем квитанції документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с. 5).
Підставою зупинення реєстрації зазначено:
- відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31 жовтня 2020 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.12.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у зазначеній квитанції (а.с.5) не зазначено, які саме копії документів слід надати до контролюючого органу для підтвердження інформації, що міститься в податковій накладній №3 від 31.10.2020.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивачем до контролюючого органу було надано копії документів на підтвердження інформації, що міститься в податковій накладній №3 від 31.10.2020, натомість відповідачем-1 прийнято рішення №2479484/42104203 від 18.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2020 року (а.с. 7-8).
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, яка набула чинності з 01.02.2020р. і регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі з огляду на дату направлення позивачем спірної ПН на реєстрацію, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (Порядок №1165).
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено що, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165 - у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Отже вказаною нормою передбачено, що контролюючий орган має зазначити, які саме копії документів слід надати для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до отриманої позивачем квитанції реєстрація накладної №3 від 31.10.2020 зупинена у зв'язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком №3 до Порядку №1165.
Згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З квитанції вбачається, що контролюючим органом зазначено, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, але ця квитанції не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; -первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Положеннями пункту 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно зазначив, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної 33 від 31.10.2020.
Натомість, з рішення №2479484/42104203 від 18.03.2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, вбачається, що підставою для його прийняття зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано, але саме зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
З огляду на наявність вимоги щодо обов'язкового зазначення у рішенні об'єктивних обставин, які перешкоджають реєстрації податкової накладної, та з урахуванням відсутності зазначення про такі копії документів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову щодо визнання протиправним рішення №2479484/42104203 від 18.03.2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2020.
При цьому, контролюючий орган мав обов'язок надати оцінку тим копіям документів, що фактично були подані платником податку, натомість цього зроблено не було.
Оскільки відповідачем-1 не було надано доказів щодо наявності ґрунтовних недоліків у поданих позивачем з метою реєстрації податкових накладних документів, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю документів щодо придбання товарів/послуг, складських документів (інвентаризаційних описів), колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході розгляду справи спростовані аргументи, викладені відповідачем, при цьому доводи позивача щодо задоволення позовних вимог, знайшли своє підтвердження.
Отже, відповідач-1 під час прийняття рішення №2479484/42104203 від 18 березня 2021 року діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Щодо позову в частині зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Колегія суддів, з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача, є зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №3 від 31 жовтня 2020 року.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення №2479484/42104203 від 18 березня 2021 року та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, відповідачами не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та нормами законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача-1.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
З врахуванням того, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 26.04.2022 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 29.04.2022.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова