Справа № 560/18926/21
іменем України
19 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до філії "Комаровецьке хлібоприймальне підприємство" приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Віком" про застосування заходів реагування,
Позивач звернувся в суд з позовом до філії "Комаровецьке хлібоприймальне підприємство" приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Віком", в якому просив застосувати заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) шляхом зупинення діяльності в частині здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря філією "Комаровецьке хлібоприймальне підприємство" приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Віком" (вул. Прибузька, 14/1, кв. 8, м. Хмельницький, 29000) до отримання у встановленому порядку дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ухвалою суду від 22.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.03.2022 суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №560/18926/21 за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання 19.05.2022 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши позовну заяву, а також наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із не прибуттям позивача в судове засідання, без поважних причин, явка якого визнавалась обов'язковою.
Згідно з частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, може безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 по справі №9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий захист упродовж розумного строку. Відповідно, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи, в тому числі, поведінки сторін.
Таким чином, оскільки позивач не прибув у судове засідання без поважних причин, не повідомив суд про причини неявки, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, адміністративний позов необхідно залишити без розгляду.
Керуючись п.4 ч.1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до філії "Комаровецьке хлібоприймальне підприємство" приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Віком" про застосування заходів реагування, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя А.М. Ковальчук