Справа № 560/5673/22
19 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 283 від 14.04.2022 року про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського офіцера громади СВГ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 .
Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити дію наказу № 283 від 14.04.2022 року про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського офіцера громади СВГ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 .
Частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481 грн.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 744,3 грн (2481,00 х 0,3).
Позивач не сплатив судовий збір, однак у заяві про забезпечення позову зазначив, що звільнений від його сплати на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". До заяви додав копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 10 січня 2020 року, відповідно до якої є учасником бойових дій.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вказана норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" та частина друга статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказують на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору щодо пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Тому сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
Цей спір пов'язаний з правомірністю прийняття наказу № 283 від 14.04.2022 року про застосування дисциплінарного стягнення та не пов'язаний з наявністю та / або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
Отже, заявлені вимоги позивача, та, як наслідок, і заява про забезпечення позову, не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір мав бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20 та ухвалі Верховного Суду від 22 квітня 2021 року по справі № 160/1168/21.
Враховуючи вказане, заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вказане, заяву про забезпечення позову необхідно повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 19 травня 2022 року повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуюча суддя Д.Д. Гнап