справа № 208/8222/20
№ провадження 1-кп/208/181/22
Іменем України
19 травня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020040160001352 від 30.09.2020 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл., громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, маючого професійно-технічну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 25.03.2020 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком тривалістю 3 роки, вирок набрав законної сили 27.04.2020 р., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, встановив наступне.
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
29.09.2020 р. приблизно о 00:15 год. ОСОБА_4 перебував біля приміщення бару «Макс», що розташований біля буд. 17 по вул. Миру в м. Кам'янське Дніпропетровської області. Там він побачив свого знайомого ОСОБА_6 , у якого при собі був мобільний телефон, про що було відомо ОСОБА_4 . В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння мобільним телефоном шляхом обману.
Реалізуючи свій раптовий протиправний умисел, перебуваючи у зазначеному місці та в зазначений час, усвідомлюючи, що своїми діями він вчиняє протиправне поза волею власника вилучення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та, скориставшись тим, що ОСОБА_6 йому довіряв, попросив нього телефон для здійснення дзвінка, не маючи при цьому наміру його повертати.
ОСОБА_6 , довіряючи ОСОБА_4 , передав йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A (M2006C3LG) 2 GB / 32 GB» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір Granite Gray, вартість якого згідно висновку експерта № 19/104-10/1/813 від 09.10.2020 р. складала 2 333, 33 грн. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, з метою отримання реальної можливості розпоряджатись викраденим майном, ОСОБА_4 почав відходити з місця вчинення кримінального правопорушення.
Однак ОСОБА_6 , побачивши це, почав вимагати від ОСОБА_4 припинити протиправні дії та повернути телефон. ОСОБА_4 , зрозумівши, що його протиправні дії помічені потерпілим, їх не припинив. При цьому він, утримуючи викрадений телефон при собі, усвідомлюючи відкритий характер свого діяння, продовжив реалізацію свого протиправного умислу. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення втік та отримав реальну можливість розпоряджатись викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
1. Прокурор ОСОБА_3 вважав зібрані у кримінальному провадженні докази належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатньою для засудження обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного вказаним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 року позбавлення волі за попереднім вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.03.2020 р., остаточно призначивши останньому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
2. Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав повністю, під час допиту в судовому засіданні дав наступні показання. Так, обвинувачений зазначив, що 29.09.2020 р. у нічний час доби відпочивав біля приміщення бару «Макс», там знаходилось ще декілька людей, до нього підійшов раніше знайомий ОСОБА_6 , з яким вони разом почали розпивати алкоголь та невдовзі у них скінчились гроші. Біля бару «Макс» також відпочивали раніше знайомі між собою люди.
Оскільки вони мали намір продовжити далі разом відпочивати, ОСОБА_6 запропонував закласти його мобільний телефон до ломбарду та в подальшому викупити. Сім-карту ОСОБА_6 залишив при собі.
Оскільки при собі у нього не було документів, він зателефонував знайомому ОСОБА_7 та попрохав допомоги у закладенні телефону до ломбарду, на що ОСОБА_8 відповів, що це може зробити чоловік на прізвище ОСОБА_9 , який перебуває поруч.
Він самостійно пішов до осіб на прізвища ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з телефоном ОСОБА_6 , які знаходились у автомобілі на вул. Миру біля магазину «АТБ» та домовився з ОСОБА_9 , що він закладе телефон до ломбарду на свої документи, за що отримає винагороду розміром 200 грн з коштів, отриманих за мобільний телефон. Дійшовши згоди, вони втрьох - ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 поїхали до ломбарду, ОСОБА_9 зайшов у ломбард, заклав телефон та отримав обумовлену винагороду розміром 200 грн та стали чекати ОСОБА_6 та особу на ім'я ОСОБА_11 , однак вони не прийшли, після чого він продовжив відпочинок на отримані з ломбарду кошти, наступного дня спав, потім спілкувався з ОСОБА_6 та конфлікту у них не було.
Пізніше йому зателефонувала мати та повідомила, що ОСОБА_6 має намір звертатись до поліції, після чого він зателефонував ОСОБА_10 та попрохав викупити телефон, до нього приїхала поліція та стала розпитувати з приводу телефону ОСОБА_6 , вони поїхали до відділку, де вже перебував Бурцев, який віддав йому мобільний телефон ОСОБА_6 , який він потім добровільно передав поліції.
Зазначає, що доказів його винуватості немає а потерпілий ОСОБА_6 його обмовляє, можливо під тиском дружини, вони мали примиритись, від поліції він не ухилявся та слідчий ОСОБА_12 був до нього упереджений, прохає ухвалити виправдувальний вирок.
3. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що вина ОСОБА_4 не доведена, свідок ОСОБА_13 вказав, що потерпілий ОСОБА_6 сам запопронував закласти його телефон до ломбарду з метою отримання коштів для подальшого розпиття алкоголю, свідок ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_4 пропонував придбати телефон за пропозицією ОСОБА_6 та ОСОБА_4 поїхав без конфлікту, свідок ОСОБА_15 чув розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про ломбард, свідок ОСОБА_16 вказав, що ОСОБА_4 рухався спокійно та ОСОБА_17 сам погодився закласти телефон. ОСОБА_4 вказує на добровільну згоду потерпілого на закладення телефону, який він в подальшому добровільно видав поліції, прохає ухвалити виправдувальний вирок.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
1. Показання потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_4 раніше знайомий йому, так як вони проживають на одному районі, ніяких стосунків вони не мають. 29.09.2020 р. приблизно о 12 год. ночі він пішов за цигарками та зустрів ОСОБА_4 , який попрохав його надати телефон з кимось поспілкуватись. Він дав ОСОБА_4 свій телефон та почав палити цигарку, в цей час ОСОБА_4 трохи відійшов від нього та побіг. Він голосно крикнув йому зупинитись та повернути телефон, на що ОСОБА_4 обернувся, однак продовжив тікати. Він спробував наздогнати ОСОБА_4 , однак не зміг та пішов додому.
Наступного дня ОСОБА_4 прохав його не звертатись до поліції, обіцяв повернути телефон, однак так і не повернув, після чого він звернувся до поліції, були проведені слідчі дії та поліцейські повернули йому телефон.
Вважає за можливе ОСОБА_4 суворо не карати, вибачив його, цивільний позов не заявлений, в подальшому потерпілим надана письмова заява про розгляд справи за його відсутності.
Під час повторного допиту у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 додатково зауважив, що безпосередньо на місці події був лише він та ОСОБА_4 , а двоє інших людей стояли вдалині, до нього підходив лише ОСОБА_4 . Розмова з ОСОБА_4 відбулася дуже швидко, приблизно 1 хвилину, після чого він втік з його телефоном.
Зазначає, що не вживав алкоголь з ОСОБА_4 та не просив його закладати мобільний телефон - у цьому не було необхідності, так як він не потребував грошей, крім того, мав всі необхідні документи та міг би за потреби закласти телефон самостійно, не звертаючись до сторонніх осіб.
Особи свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 йому не знайомі, на місці події їх не було. ОСОБА_4 прохає покарати на розсуд суду.
2. Показання свідків.
2.1. Допитаний у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_16 суду пояснив, що ОСОБА_4 його знайомий та вони мають дружні стосунки, приблизно в кінці вересня 2020 р. у нічний час доби він таксував з другом на ім'я ОСОБА_18 , на вул. Миру біля магазину «АТБ» до них підійшов ОСОБА_4 та попрохав допомоги у закладенні мобільного телефону до ломбарду та подальшому викупі, на що він відмовив а ОСОБА_18 погодився, оскільки мав при собі паспорт. Кому належить телефон, ОСОБА_4 не пояснив, сів до них в автомобіль та вони поїхали в ломбард біля кафе «Шансон», ОСОБА_4 віддав ОСОБА_19 мобільний телефон, той пішов до ломбарду, заклав його, після чого ОСОБА_4 сказав йому, чо завтра приблизно о 12:00 год. вони мають зустрітись з метою викупу телефону та ОСОБА_18 має повернути його ОСОБА_4 . Після закладу телефону він довіз ОСОБА_4 до кафе «Шансон» та поїхав додому, наступного дня йому зателефонував слідчий та став розпитувати з приводу означеного телефону, на що він пояснив слідчому обставини події та вказав, де проживає ОСОБА_18 .
2.2. Допитаний у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_18 суду пояснив, що ОСОБА_4 раніше йому не був знайомий, 29.09.2020 р. у нічний час доби він з другом ОСОБА_20 спілкувались з приводу ремонту автомобіля, до них підійшов ОСОБА_4 та запропонував придбати мобільний телефон «Xiaomi Redmi» або закласти його до ломбарду, мотивуючи це відсутністю коштів, власника телефону не назвав, на що він погодився за умови виплати йому 200 грн з отриманих за телефон грошей. ОСОБА_4 погодився, вони поїхали до ломбарду, він заклав телефон за 1 300 грн, 200 грн забрав собі а 1 100 грн віддав ОСОБА_4 , після чого вони розійшлись біля кафе «Шансон».
Телефон він в подальшому викупив з ломбарду бо хотів залишити його собі, так як подивився його характеристики в інтернеті та йому сподобалась ця модель. ОСОБА_4 не казав, що має комусь повернути цей телефон.
2.3. Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_21 суду пояснила, що безпосередньо свідком подій не була, зі слів сина ОСОБА_4 та інших осіб їй відомо, що її син та потерпілий ОСОБА_6 разом відпочивали, між ними виникло якесь непорозуміння, у потерпілого зник мобільний телефон, він звернувся до поліції та син повернув йому телефон.
2.4. Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_14 суду пояснив, що ОСОБА_4 його знайомий та вони мають дружні стосунки. У день інкримінованих ОСОБА_4 дій у його батька був день народження, він приїхав до бару «Макс» приблизно о 12 год. ночі, де вже знаходився ОСОБА_4 з компанією, яка гучно відпочивала. ОСОБА_4 знаходився від нього на відстані приблизно 30 метрів.
ОСОБА_4 сказав, що хтось попрохав його допомоги, сів у автомобіль «купе», марку та модель він не запам'ятав та поїхав з якимись хлопцями. Обставини щодо крадіжки телефону він не знає, йому повідомив адвокат, що ОСОБА_4 перебуває під вартою за фактом крадіжки телефону та попрохав прибути в суд для дачі показань. Наче чув щось про наміри якихось осіб продати телефон.
2.5. Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_13 суду пояснив, що у день інкримінованих ОСОБА_4 дій приблизно о 12 год. ночі він вийшов на вулицю до лотка, де знаходились раніше йому знайомі особи на ім'я « ОСОБА_22 » та « ОСОБА_23 чи ОСОБА_24 », точно не пам'ятає, прізвища також. Наче « ОСОБА_24 » попрохав « ОСОБА_25 » закласти телефон бо потрібні були гроші, після чого « ОСОБА_22 » поїхав на авто а « ОСОБА_24 » залишився. Момент передачі телефону він не бачив. Під час досудового розслідування він не допитувався, прибув за проханням адвоката.
2.6. Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_15 суду пояснив, що ОСОБА_4 його знайомий, у вересні 2020 р. у вечірній час доби ОСОБА_4 та особа на ім'я « ОСОБА_23 чи ОСОБА_24 » стояли у стані сп'яніння біля лотка «Макс» та спілкувались з приводу закладення мобільного телефону до ломбарду з огляду на потребу у грошах, конфлікту між ними не було, після чого свідок придбав цигарки та пішов. Біля лотку «Макс» були ще якісь люди.
3. Документи.
3.1. Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.09.2020 р. вказує, що потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 29.09.2020 р. приблизно о 00:15 год. його знайомий ОСОБА_4 біля бару «Макс» на вул. Миру, 17 взяв його телефон «Xiaomi Redmi 9A» для дзвінка та не повернув.
3.2. Протокол огляду місця події від 30.09.2020 р. відповідає вимогам ст. 223, 233, 237 КПК України, під час якого оглянуто місце вчинення злочину, розташоване на перехресті вул. Миру та вул. Медичної, на яке вказав потерпілий ОСОБА_6 та яке відповідає його судовим показанням.
3.3. Надані потерпілим ОСОБА_6 фіскальний чек та талон з IMEI-номерами на мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A (M2006C3LG) 2 GB / 32 GB» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір Granite Gray вказують на належність предмету злочину потерпілому.
3.4. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2020 р. з додатком відповідає вимогам ст. 223, 228, 231 КПК України та свідчить, що свідок ОСОБА_17 впізнав за сукупністю загальних рис обличчя чоловіка на фото № 1 як раніше незнайомого йому чоловіка, який 29.09.2020 р. приблизно о 00:00-00:30 год. передав йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A», який в подальшому свідок ОСОБА_17 заклав до ломбарду «Імперіал» на пр. Свободи, 61. Згідно додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_4 .
3.5. Протокол огляду від 30.09.2020 р. відповідає вимогам ст. 223, 233, 237 КПК України, під час якого оглянуто добровільно виданий ОСОБА_4 предмет злочину - мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A (M2006C3LG) 2 GB / 32 GB» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір Granite Gray, який відповідає показанням потерпілого ОСОБА_6 , фіскальному чеку та талону до означеного телефону.
3.6. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2020 р. з додатком відповідає вимогам ст. 223, 228, 231 КПК України та свідчить, що свідок ОСОБА_16 впізнав за загальними рисами обличчя чоловіка на фото № 1 як свого знайомого на прізвище « ОСОБА_26 », який 29.09.2020 р. приблизно о 00:00 год. продав його знайомому ОСОБА_8 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A». Згідно додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_4 .
3.7. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.10.2020 р. з додатком відповідає вимогам ст. 223, 228, 231 КПК України та свідчить, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав за сукупністю загальних рис обличчя чоловіка на фото № 1 як свого знайомого на ім'я ОСОБА_27 , який 29.09.2020 р. приблизно о 00:15 год. біля бару «Макс», розташованого поряд з буд. 17 по вул. Миру взяв у нього мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A» для дзвінка, після чого втік. Згідно додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_4 .
3.8. Протоколи проведення слідчих експериментів з фототаблицями від 01.10.2020 р. та 12.10.2020 р. відповідають вимогам ст. 223, 240 КПК України та свідчать, що потерпілий ОСОБА_6 вказав на обставини та послідовність злочинних дій щодо нього - місце злочину, спосіб його вчинення, ознаки особи злочинця, які відповідають його судовим показанням.
3.9. Специфікація до договору фінансового кредиту, закладу DNZ-8.35832/0.7991 від 29.09.2020 р. вказує, що ОСОБА_18 в якості застави за отримання кредиту розміром 1 300 грн надав мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A (M2006C3LG) 2 GB / 32 GB» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та 29.09.2020 р. викупив предмет застави.
4. Висновок експерта.
Висновок судової товарознавчої експертизи № 19/104-10/1/813 від 09.10.2020 р. вказує, що ринкова вартість станом на 29.09.2020 р. мобільного телефону «Xiaomi Redmi 9A (M2006C3LG) 2 GB / 32 GB» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір Granite Gray складала 2 333, 33 грн (дві тисячі триста тридцять три гривні тридцять три копійки).
ІV. Мотиви суду.
Судові показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо закладення телефону потерпілого за домовленістю з ним прямо спростовуються судовими показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який послідовно вказував, що з ОСОБА_4 не відпочивав, не розпивав алкоголь та не домовлявся про закладення телефону, натомість детально пояснив обставини відкритого викрадення означеного мобільного телефону.
Правдивість та повнота показань потерпілого ОСОБА_6 підтверджуються судовими показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які вказали, що ОСОБА_4 підійшов до них один, не пояснив джерело походження мобільного телефону та не висловив їм версію щодо пропозиції потерпілого ОСОБА_6 закласти належний йому телефон з метою отримання коштів для подальшого спільного відпочинку.
Натомість, свідок ОСОБА_17 прямо вказав, що ОСОБА_4 не казав, що має зобов'язання повернути комусь мобільний телефон та свідок в подальшому викупив телефон з ломбарду бо хотів залити його собі, так як подивився його характеристики в інтернеті та йому сподобалась ця модель.
Суд критично оцінює показання свідків захисту ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 як недостовірні за змістом та неконкретизовані за характером.
Так, свідок захисту ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_4 його знайомий та вони мають дружні стосунки, ОСОБА_4 знаходився від нього на відстані приблизно 30 метрів та обставини щодо крадіжки телефону він не знає. Наче чув щось про наміри якихось осіб продати телефон. При цьому свідок не зміг описати осіб, які мали намір продати телефон, ні вказати час домовленості про продаж, тобто такі показання не є переконливими та не підтверджують версію ОСОБА_4 .
Свідок захисту ОСОБА_13 не зміг точно назвати ім'я особи, яка начебто попрохала особу на ім'я « ОСОБА_22 » закласти телефон, хоча свідок вказав, що ці особи йому раніше знайомі, та вказав, що факту передачі телефону він не бачив.
Свідок захисту ОСОБА_15 також не зміг точно назвати ім'я особи, яка начебто спілкувалась з ОСОБА_4 з приводу закладення мобільного телефону, факту передачі телефону свідок також не бачив.
Також, означені свідки не змогли вказати на перебування один одного на місці події, обмежившись абстрактною відповіддю «були якісь інші особи», хоча обвинувачений ОСОБА_4 вказував, що там відпочивали знайомі між собою люди, які знають як його, так і потерпілого ОСОБА_6 з огляду на проживання в одному районі.
Крім того, свідки захисту ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 не заявлялись для допиту ОСОБА_4 під час досудового розслідування для спростування підозри, хоча ОСОБА_4 був представлений адвокатом, тобто мав доступ до професійної правової допомоги та реальні можливості висунути свою версію подій ще на стадії слідства.
За таких обставин, жоден означений свідок захисту достовірно не підтвердив версію ОСОБА_4 про угоду з потерпілим про закладення телефону, сама висунута обвинуваченим версія є нелогічною за змістом, так як не було розумної потреби брати у потерпілого ОСОБА_6 телефон для закладу через сторонніх осіб за грошову винагороду, оскільки телефон мав реальну можливість закласти як сам власник ОСОБА_6 , маючи всі необхідні документи, так і самостійно ОСОБА_4 , взявши необхідні для оформлення закладу документи за місцем проживання.
Судом не встановлено та стороною захисту не надано жодних розумних аргументів щодо обмови обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_6 , жоден свідок не вказав на наявність конфлікту між ними, показання потерпілого не свідчать про мотив зловмисного переслідування обвинуваченого, сам обвинувачений також не вказав будь-який мотив обмови.
Посилання обвинуваченого на упередженість слідчого ОСОБА_12 необгрунтовані, так як ОСОБА_4 , маючи захисника, не заявив означеному слідчому відвід в порядку ст. 77, 81 КПК України.
Інші обставини кримінального провадження сторонами не оспорюються.
2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановлена і доведена та кваліфікує його дії як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
3. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65 - 67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує наступні обставини.
3.1. Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме - згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
3.2. Особу винуватого, який перебуває на обліку лікаря нарколога з 2014 року з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання опіатів, синдром залежності F11.2 відповідно до МКХ-10», не перебуває на обліку лікаря психіатра, відсутність скарг за місцем проживання.
3.3. Відсутність обставин, які пом'якшують його покарання, так як викрадене майно потерпілому було повернуто працівниками поліції під час слідчих дій, а не самим ОСОБА_4 як добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
3.4. Соціальний стан обвинуваченого, а саме відсутність офіційного працевлаштування, неперебування у шлюбі та відсутність осіб, які б знаходились на його утриманні, позицію потерпілого щодо можливості призначення обвинуваченому покарання на розсуд суду, вчинення обвинуваченим нового злочину під час іспитового строку.
3.5. За таких обставин суд вважає, що для ефективного та реального, а не формального та удаваного виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень слід призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах середньої санкції ч. 2 ст. 186 КК України з урахуванням приписів ст. 71 КК України.
4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
4.1. Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на наявність ризику ухилення від покарання у випадку ухвалення обвинувального вироку.
До набрання вироком законної сили існує обґрунтована ймовірність переховування обвинуваченого з метою уникнення визначеного судом покарання або вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи його характеризуючі дані. Такі ризики є реальними, а обрання запобіжного заходу - необхідним, з огляду на ухвалення судом саме обвинувального вироку, що пов'язаний з призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням.
4.2. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Оскільки в межах даного кримінального провадження щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, у строк відбування покарання підлягає зарахуванню період його попереднього ув'язнення з 25.11.2020 р. (затримання в порядку ст. 208 КПК України) по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
4.3. Цивільний позов потерпілим не заявлено. По справі наявні процесуальні витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням судової експертизи, витрати на проведення якої відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, зі скасуванням застосованих заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України з огляду на припинення існування обставин, що були підставами для їх застосування.
Керуючись викладеним та ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд ухвалює обвинувальний вирок.
V. Прийняте рішення.
1. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_4 даним вироком суду, приєднати частково у виді 1 (одного) року позбавлення волі невідбуте покарання, призначене йому вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.03.2020 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
2. Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.
3. Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши йому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з 25.11.2020 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № 19/104-10/1/813 від 09.10.2020 року у сумі 653, 80 грн (шістсот п'ятдесят три гривні вісімдесят копійок).
5. Речові докази - мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A (M2006C3LG) 2 GB / 32 GB» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір Granite Gray - повернути потерпілому ОСОБА_6 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 01.10.2020 року № 208/6581/20, 1-кс/208/1695/20.
6. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з дня його проголошення.
7. Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
8. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування.
Суддя ОСОБА_1