іменем України
Справа № 210/1266/22
Провадження № 1-в/210/203/22
"16" травня 2022 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2
учасники провадження, які беруть участь у розгляді справи: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , представник ДУ "КВК № 80" - ОСОБА_4 засуджений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі дистанційного судового провадження подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» на засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, засудженого 09 жовтня 2019 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)»
початок строку відбування покарання 23.07.2019 р., кінець - 23.08.2023 р.,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України)
Начальник ДУ Криворізької виправної колонії №80 полковник внутрішньої служби ОСОБА_6 звернувся про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання подане в порядку статей 537-539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2022 року призначено розгляд заяви ДУ Криворізької виправної колонії №80 в режимі відеоконференції за місцем відбування покарання ОСОБА_5 ,
Позиції сторін.
Представник ДУ «КВК № 80» ОСОБА_4 просив суд задовольнити подання, оскільки засуджений довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_5 підтримав подання начальника ДУ Криворізької виправної колонії №80, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання, вважав його передчасним.
Обставини, встановлені судом.
ОСОБА_5 засуджений 09 жовтня 2019 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 24.07.2019 року Під час утримання в Установі виконання покарання №4 (м.Дніпро) характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
Згідно з характеристики на засудженого, останній 22.08.2019 року відбував покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», де за час відбування покарання характеризувався посередньо, вимоги режиму відбування покарання не порушував, стягнень та заохочень не мав. З 05.10.2019 року відбував міру кримінального покарання в Установі виконання покарання №4 (м.Дніпро), де характеризувався посередньо, вимоги режиму відбування покарання не порушував, стягнень та заохочень не мав. З 24.10.2019 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№ 80)», За час відбування покарання характеризується позитивно. Стягнень не має. Має 6 (шість) заохочень. Виконує обов'язки старшого днювального відділення соціально-психологічної служби №15. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд Дбайливо ставиться до майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи.
З довідки про наявність стягнень та заохочень вбачається, що за період відбування покарання в Криворізькій ВК №80 станом на 28.03.2022 року ОСОБА_5 має 6 (шість) заохочень, стягнень не має.
Мотиви та висновку суду
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; (ч.2, п.2 ч.3 ст. 81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.
Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Розглядаючи клопотання засудженого щодо застосування умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
Згідно з пунктом 9 розділу І наказу Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року за № 2300/5 зі змінами та доповненнями "Про організацію соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими" (зі змінами та доповненнями, надалі Наказ № 2300/5) ступінь виправлення засуджених визначається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим.
Кожні шість місяців здійснюється перегляд оцінки ризиків, під час якого враховуються отримані результати соціально-виховної роботи із засудженим за попередній період та інформація щодо факторів ризику засудженого. За результатами перегляду оцінки складається індивідуальна програма соціально-виховної роботи із засудженим на наступні шість місяців, яка може містити як нові цілі та заходи до них, так і передбачати продовження роботи над цілями, поставленими на попередньому етапі, та включати актуальні заходи на цей період.
З метою контролю результатів реалізації індивідуальних програм роботи із засудженими, фіксації соціально-виховних та психологічних заходів ведуться у кримінально-виконавчих установах - Щоденник індивідуальної роботи із засудженим.
Тобто, оцінка ступеню виправлення здійснюється за такими критеріями: дотримання вимог режиму відбування покарання; поведінка стосовно персоналу; поведінка стосовно інших засуджених; ставлення до виконання робіт із самообслуговування, благоустрою колонії; дотримання правил санітарії та гігієни; ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу. В кінці відповідного Розділу Щоденника передбачається виставлення середнього балу та фіксації загальних зауважень.
Так, в основу оцінки ступеню виправлення засуджених покладається виконання ними обов'язків, передбачених ч. 3 ст. 107 КВК України. Серед важливих критеріїв вважається оцінка «ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу», як засобу стимулювання правослухняної поведінки засуджених та елементу виховного впливу (ст. 123 КВК України). Крім того, має враховуватись загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених (ч. 2 ст. 126 КВК України); участь засуджених у самодіяльних організаціях, його соціально корисна активність (ч. 2 ст. 127 КВК України).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання за умисний тяжкий та умисні нетяжкі злочини. За весь час відбування покарання - з 28.03.2022 року засуджений має 6 (шість) заохочень, стягнень не має, і це ще не підтверджує того, що він став на шлях виправлення та його поведінка не зазнає позитивних змін.
Також встановлено, що засуджений вчинив злочини, за які відбуває покарання, під час іспитового строку, у зв"язку із чим був засуджений до реальної міри покарання.
Крім того, засуджений має три судимості за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. До праці на виробництві не залучається, дохід не отримує, а невідбутий строк покарання становить більш ніж один рік.
Крім того, об'єктивно згідно з даними адміністрації установи виконання покарань, засуджений не довів свого виправлення, відсутність бажання працювати, свідчить про непослідовний процес виправлення і у сукупності із дослідженими даними не може бути безсумнівним підтвердженням його виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.
В той же час, заохочення стосуються праці на суспільно-корисних роботах, що є обов"язком засуджених, а не правом.
Як вбачається з матеріалів особової справи засуджений не був залучений до робіт, не був працевлаштований протягом відбутого строку покарання.
Об'єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що є підставою для застосування статті 81 КК України не встановлено.
Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_5 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що останнім не надано конкретних переконливих даних про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На думку суду, звільнення від відбування покарання умовно-достроково з огляду на те, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення, під час відбування покарання не виявив бажання працювати, а також тяжкість злочину, скоєного ОСОБА_5 не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст. 50, 65 КК України, тому клопотання є передчасним.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах особової справи інформацією, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» на засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія №80" копії ухвал - для відома та виконання, а так само і для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Оскарження ухвали зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17 травня 2022 року о 09 год.15хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1