іменем України
Справа № 210/1247/22
Провадження № 1-в/210/198/22
"16" травня 2022 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2
учасники провадження, які беруть участь у розгляді справи: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , представник ДУ "КВК № 80" - ОСОБА_4 засуджений ОСОБА_5 , захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі дистанційного судового провадження заяву засудженого ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, засудженого 12 листопада 2010 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі, відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)»
початок строку відбування покарання 18.05.2010 р., кінець - 14.08.2022 р.,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України)
Засуджений ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із заявою про застосування умовно-дострокового звільнення (за статтею 81 КПК України).
Заява подана в порядку статей 537-539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2022 року призначено розгляд подання в режимі відеоконференції за місцем відбування покарання останнього.
Позиції сторін.
Засуджений ОСОБА_7 підтримав заяву, просив її задовольнити. Зазначив, що усвідомив свою провину, за весь час відбування покарання постійно працював, має декілька подяк.
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 просила задовольнити заяву засудженого, вважає, що є всі підстави для її задоволення.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення заяви про застосування умовно-дострокового звільнення.
Представник ДУ «КВК № 80» ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення заяви засудженого, вважав його передчасним.
Обставини, встановлені судом.
Засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 27.05.2010 року,
Під час утримання в Установі виконання покарань № 4 (м. Дніпро) характеризувався негативно, мав 2 (два) стягнення, заохочень не мав.
З 04.03.2011 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26), де характеризувався негативно, мав 6 (шість) стягнень, та мав 9 (дев'ять) заохочень,
Згідно з характеристики, засудений з 26.08.2020 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№ 80)». За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень та заохочень не має. Працевлаштований в цеху ДПД-3 промислової зони установи. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом з метою встановлення з ним неслужбових стосунків. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. Безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки І безпеки праці.
Крім того, 27.05.2016 року засуджений був розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26) відповідно до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення засудженого, а саме не стає на шлях виправлення, йому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації.
04.07.2017 року засуджений був повторно розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26) відповідно'до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення засудженого, а саме не стає на шлях виправлення, йому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації.
Також, 26.04.2018 року засуджений був розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (N9 26) відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення засудженого, а саме не стає на шлях виправлення, йому було відмовлено від заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Зокрема, 19.07.2018 року засуджений був повторно розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26} відповідно до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення засудженого, а саме не стає на шлях виправлення, йому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації.
30.05.2019 року засуджений був розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26) відповідно до статті 81 Кримінального кодексу України, у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення засудженого, а саме не став на шлях виправлення, йому було відмовлено а умовно-достроковому звільненні.
Крім того, 08.08.2019 року засуджений був повторно розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (N9 26) відповідно до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України позитивно, але згідно поданої заяви відмовився від переведення до дільниці соціальної реабілітації.
11.06.2020 року засуджений був повторно розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26) відповідно до статті 81 Кримінального кодексу України, у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення засудженого, а саме не став на шлях виправлення, йому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні.
20.08.2020 року засуджений був повторно розглянутий на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26) відповідно до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України позитивно, але згідно поданої заяви відмовився від переведення до дільниці соціальної реабілітації.
З матеріалів справи та довідки про наявність стягнень та заохочень встановлено, що станом на момент розгляду подання ОСОБА_7 має 9 (дев'ять) заохочення за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці на виробництві та 8 (вісім) стягнень, які на даний час погашені у встановленому законом порядку.
Також дослідженням матеріалів справи встановлено, що виконавчі листи на виконання вироку до ДУ «КВК № 80» не надходили.
З індивідуальної програми соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим вбачається, що ОСОБА_7 станом на 22.04.2022 року - стає на шлях виправлення.
Мотиви та висновку суду
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання(ч.3, п. 3 ст. 81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з частини 1 статті 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.
Підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Розглядаючи подання клопотання щодо застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_7 , та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
Згідно з пунктом 9 розділу І наказу Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року за № 2300/5 зі змінами та доповненнями "Про організацію соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими" (зі змінами та доповненнями, надалі Наказ № 2300/5) ступінь виправлення засуджених визначається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим.
Кожні шість місяців здійснюється перегляд оцінки ризиків, під час якого враховуються отримані результати соціально-виховної роботи із засудженим за попередній період та інформація щодо факторів ризику засудженого. За результатами перегляду оцінки складається індивідуальна програма соціально-виховної роботи із засудженим на наступні шість місяців, яка може містити як нові цілі та заходи до них, так і передбачати продовження роботи над цілями, поставленими на попередньому етапі, та включати актуальні заходи на цей період.
З метою контролю результатів реалізації індивідуальних програм роботи із засудженими, фіксації соціально-виховних та психологічних заходів ведуться у кримінально-виконавчих установах - Щоденник індивідуальної роботи із засудженим.
Тобто, оцінка ступеню виправлення здійснюється за такими критеріями: дотримання вимог режиму відбування покарання; поведінка стосовно персоналу; поведінка стосовно інших засуджених; ставлення до виконання робіт із самообслуговування, благоустрою колонії; дотримання правил санітарії та гігієни; ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу. В кінці відповідного Розділу Щоденника передбачається виставлення середнього балу та фіксації загальних зауважень.
Так, в основу оцінки ступеню виправлення засуджених покладається виконання ними обов'язків, передбачених ч. 3 ст. 107 КВК України. Серед важливих критеріїв вважається оцінка «ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу», як засобу стимулювання правослухняної поведінки засуджених та елементу виховного впливу (ст. 123 КВК України). Крім того, має враховуватись загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених (ч. 2 ст. 126 КВК України); участь засуджених у самодіяльних організаціях, його соціально корисна активність (ч. 2 ст. 127 КВК України).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 відбуває покарання за умисний особливо тяжкий злочин. За весь час відбування покарання засуджений має 9 (дев'ять) заохочення за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці на виробництві та 8 (вісім) стягнень, які на даний час погашені у встановленому законом порядку. Крім того бере участь в программах диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі.
Наявність 9 (дев'яти) заохочень за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці на виробництві та виконання роботи, дотримання правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, залучення до оплачуваної роботи свідчить, що засуджений довів своє виправлення, і такий висновок суду про виправлення засудженого ґрунтується на підставі аналізу даних про його поведінку за весь період відбування покарання, відомостей про оцінку ступеня його виправлення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 працює в установі відбування покарань в цеху ДПД-3 промислової зони установи, отримує дохід.
Також встановлено, що невідбутий строк становить менш ніж три місяці.
Також суд враховує, що остання оцінка ступеня виправлення відносно засудженого була складена у квітні 2022 року, та з щоденника вбачається, що станом на 22.04.2022 року - стає на шлях виправлення.
Суд на підставі об'єктивних даних адміністрації установи виконання покарань, вважає, що засуджений своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, процес виправлення у сукупності із дослідженими даними відбувався послідовно, та засуджений готовий до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи строк покарання, ОСОБА_7 вже відбув, суд вважає, що на цей час досягнуті цілі покарання, в тому числі кара засудженого та його виправлення.
Об'єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, що є підставою для відмови в застосуванні статті 81 КК України під час судового розгляду не встановлено, крім того прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання засудженого.
На підставі закону, умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності і їх сукупності підстав і умов, при цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого. Також суд звертає увагу, що сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для відмови в застосуванні умовно-дострокового звільнення особи, яка сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.
Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_7 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що надано до суду переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_7 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестало бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, суд вважає, що заява засудженого про умовно-дострокове звільнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_7 онія (№80)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання на не відбутий строк 2 (два) місяці 29 (двадцять дев"ять) днів.
Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія №80" копії ухвал - для відома та виконання, а так само і для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Оскарження ухвали зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17 травня 2022 року о 08год.30хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1