Справа № 210/680/22
Провадження № 2/210/973/22
іменем України
"19" травня 2022 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Чайкіна О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, 11 лютого 2022 року, надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року позовна заява залишена без руху, заяв про усунення недоліків не надходило.
Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідачем у даному позову визначено юридичну особу - стягувача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява подана до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з порушенням правил підсудності, встановлених ЦПК України, виходячи з наступного.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За змістом ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
В даному випадку, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує обрану підсудність - Металургійний район, а так само не містить доказів, що виконавчий напис нотаріуса, який позивач має намір оскаржити в Дзержинському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, виконується за місцем проживання, перебування чи роботи позивача, що дозволяє застосувати правила альтернативної підсудності.
Позивач має реєстрацію в Довгтнцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що вбачається з копії паспорту громадянина України.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій.
Позивачем зазначено місце знаходження ПАТ КБ «ПриватБанк», адреса якого в позові зазначена як : м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи змінилося, та на сьогоднішній день банк знаходиться за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Звертаючись з позовом до суду, позивач помилково виходив з того, що місцем виконання виконавчого напису є місце реєстрації боржника, що відносяться до територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
З огляду на те, що місцем знаходження відповідача є адреса, яка відноситься до Печерського району м. Києва, то дана цивільна справа підсудна Печерському районному суду м. Києва.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до Печерського районного суду м. Києва за місцезнаходженням юридичної особи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,-
Направити справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю.
Копію ухвали направити позивачу до відому.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: О. В. Чайкіна