Справа № 174/735/15-ц
п/с № 2/174/156/2022
18 травня 2022 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Шарапової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-
В серпні 2015 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося з позовною заявою, посилаючись на те, що 25.09.2010 року близько о 16 год. 05 хвл., ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Грінченка та вул. Кіровоградської в м. Києві не переконався у безпеці свого руху при здійсненні повороту ліворуч, внаслідок чого була скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП). На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.10.2010 року.
В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Форд» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .
Згідно Звіту про оцінку автомобіля «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_2 від 12.10.2010 року, складеного аварійним комісаром, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 розмір завданих збитків становить 69 407,46 грн. Огляд пошкодженого транспортного засобу проведено 12.10.2010р.
Зазначена шкода, особисто винуватцем ДТП, не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/ 1390704 термін дії з 07.10.2009 року до 06.10.2010 року.
Оскільки, відповідач, відмовляється в добровільному порядку відшкодувати в порядку зворотної вимоги виплачене матеріальне відшкодування, позивач вимушений звернутись з позовом до суду. Просять про відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою в порядку регресу.
Ухвалою від 13.04.2022 року судом першої інстанції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 13.10.2015 року скасовано. Відповідно до ст. 274 ЦПК України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
16.05.2022 року через канцелярію представником відповідача подана заява про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Дослідив письмові докази по справі, ознайомившись і з вказаною заявою, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано копію заяви ОСОБА_4 про виплату відшкодування від 17.11.10 р. (а.с. 5).
В довідці ГУ МВС УДАІ м. Києва від 12.10.2010 р. містяться відомості щодо місця зіткнення, відомості про транспортні засоби та водіїв (а.с. 6).
Долучено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1390704 термін дії з 07.10.2009 року по 06.10.2010 року (а.с. 7).
В порушенні кримінальної справи було відмовлено, що підтверджується копією відповідної постанови від 01.10.2010 р. (а.с. 8-9).
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку по автомобілю «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_2 від 12.10.2010 року, складеного аварійним комісаром, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 матеріальний збиток становить 69407,46 грн. (а.с. 10-25).
Згідно довідки від 06.10.2010 року автомобіль «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_2 пошкоджено (а.с. 27).
Повідомлення телеграфом про те, що телеграма Сотнику не доставлена тому, що по АДРЕСА_1 не проживає (а.с. 28).
Згідно копії постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 27.10. 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 грн. (а.с. 29).
Згідно копії наказу МТСБУ № 3720 від 17.12.2010 р. «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 » вказаній особі мало бути сплачено 50 000.00 грн. (а.с. 30).
ОСОБА_1 повідомлялось про виплату відшкодування ОСОБА_4 на загальну суму 50 870.00 грн. по факту пошкодження автомобіля «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_2 , в ДТП 25.09.2010 р. о 16.05 год. без доказів отримання повідомлення (а.с. 31)
Позивачем подано заяву про поновлення строку позовної давності (а.с. 32).
Також до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 4839 від 25.11.2010 року про перерахування 870 грн. за послуги аварійного комісара (а.с. 35), копію платіжного доручення № 1820 від 16.04.2013 року про перерахування 1000.00 грн. за надання правової допомоги (а.с. 35), копію платіжного доручення № 5235 від 17.12.2010 року про перерахування 50 000.00 грн. ОСОБА_4 (а.с. 36).
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормативні акти вказані в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції на час звернення з позовом до суду обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі.
Згідно п. 38.2.1, п. 38. 2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно п/п. а), п. 41.1, ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Підстави та загальні правила відшкодування майнової шкоди передбачені ст. 22 та ст. 1166 ЦК України, згідно якій: 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1191 ЦК України, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до загальних правил притягнення до цивільної відповідальності та ст. 1166 ЦК України, слід встановити наявність протиправності в діях особи, наявність та розмір шкоди у потерпілого, наявність причинного зв'язку між неправомірними діями та фактом виникнення шкоди, наявність вини у заподіювача шкоди.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257-258 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а щодо окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13 зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у Постановах від 19.03.2014 року у справі № 6-20цс14, від 18.06.2014 року у справі № 6-61цс14, від 03.06.2015 року у справі № 6-31цс15.
Відповідно до Правової позиції, яка висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2104цс16, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Судом встановлено, що 25.09.2010 о 16 год. 05 хв., на перехресті вул. Грінченка та вул. Кіровоградської в м. Києві, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, при здійсненні повороту ліворуч не надав дорогу автомобілю «Форд Транзіт», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення з вказаним автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказаними діями водій порушив вимоги п.п. 2.3 б, 16.6 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що на нього зі рішенням Дарницького районного суду м. Києва було накладено адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 грн.
Внаслідок ДТП автомобіль «Форд Транзіт», д.н.з. НОМЕР_2 , належний ОСОБА_2 , отримав технічні пошкодження, а його володільцю, який керував цим автомобілем, ОСОБА_4 , таким чином, було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 69 407.46 грн.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, а ОСОБА_4 такий договір мав та пред'явив його до страхувальника, тобто до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), яке сплатило ОСОБА_4 згідно п/п «а», п.41.1, ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування у розмірі 50 000.00 грн. та 870 грн. компенсації за послуги аварійного комісара.
Суд доходить висновку, що, відповідно до досліджених доказів у справі та встановлених обставин, всі ці складові цивільної відповідальності установлені і є в наявності в діях відповідача, однак стосовно помилкового звернення позивача до Дарницького районного суду м. Києва, та стосовно повернення Вільногірським міським судом Дніпропетровської області позову позивачу 30.12.2013 року, дійшов висновку, що позивач, повторно звернувшись з даним позовом до суду 12.08.2015 року, порушив загальний строк позовної давності - 3 роки, оскільки строк позовної давності слід відраховувати з 17.12.2010 р., тобто з моменту виконання основного зобов'язання, а обставини, на які посилається позивач, відповідно до ст.ст. 263, 264 ЦК України, не є такими, що тягнуть за собою зупинення перебігу строку позовної давності чи його переривання, що інших таких обставин суд не вбачає, що підстав для визнання поважними причини пропуску позовної давності, на яких наполягає позивач, немає, оскільки ці обставини не перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом в межах трирічного строку позовної давності.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 67-73 ЦПК України, суд доходить висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення позивачу трирічного строку позовної давності слід відмовити.
Одночасно суд приймає до уваги, що відповідачем через свого представника заявлено вимогу про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до винесення рішення судом, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України в зв'язку із відмовою у задоволенні позову в повному обсязі судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Вільногірського міського суду
Дніпропетровськоїобласті І.А.Ілюшик