17 травня 2022 року Справа № 160/4419/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у м. Дніпрі адміністративну справу №160/4419/22 за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , вид. Тернівським РВ у м. Кривий Ріг ГУДМСУ у Дніпропетровській області 27.12.2019 р.) до відповідача 1: Державної податкової служби України (адреса: 04655, МСП, м. Київ-53, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ: 43005393) відповідача 2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) про зобов'язання вчинити певні дії,-
12 березня 2022 року, засобами поштового зв'язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1: Державна податкова служба України, відповідача 2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- зобов'язати Державну податкову службу України ОСОБА_1 зареєструвати та вести облік як платника податків за прізвищем, іменем, по-батькові та серією та номером паспорта- без автоматизованої обробки серії і номеру паспорта і створення будь-яких ідентифікаторів;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вести облік ОСОБА_1 вести її облік як платника податків за прізвищем, іменем, по-батькові та серією та номером паспорта- без автоматизованої обробки серії і номеру паспорта і створення будь-яких ідентифікаторів;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зробити у паспорті на стор. 7 або 8, 9 запис «має право здійснювати будь-які платежі за прізвищем, іменем, по-батькові та серією та номером паспорта» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.
В обґрунтування позову зазначено, ОСОБА_1 , згідно Конституції і Цивільного Кодексу, має право реалізовувати свої права і обов'язки використовуючи ім'я, яке складається із прізвища, імені, по - батькові. Крім іншого, позивач зазначає, що є православною християнкою та за внутрішніми переконаннями заперечує проти її обліку за податковим номером. Позивач звернулась до Головного Управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області та до Державної податкової служби України із заявами, в яких просила зареєструвати та вести її облік як платника податків за прізвищем, іменем, по - батькові та серією і номером паспорта без автоматизованої обробки серії і номеру паспорта (згідно з дії ст.ст.28, 294, 296, 301 ЦК України). У відповідь на подані заяви позивачем було отримано листи з Державної податкової служби України - №8247/P/99-00-12-10-02-09 від 21.09.2021 року та Головного Управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області - №66502/6/04- 36-79-31 від 10.09.2021 року та №66008/6 /04-36- 79-31 від 08.09.2021 року про відмову у здійснені обліку позивача за прізвищем, іменем, по - батькові та серією і номером паспорта без автоматизованої обробки серії і номеру паспорта у зв'язку ненаданням у заяві форми 1П, яка є згодою на автоматизовану обробку персональних даних, згоди автоматизовану обробку серії і номеру паспорта. Позивач вважає вказані відмови протиправними, посилається на норми Закону України «Про Державний реєстр платників податків та інших обов'язкових платежів» №1003 від 16.07.1999 р., статтю 294 Цивільного кодексу України, постанову Великою палати Верхового суду від 19.09.2018 р. по зразковій справі №806/3265/17 від 19.09.2018 р. Не погодившись з відмовами відповідачів, позивач звернулася до суду.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4419/22 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року по справі №160/4419/22 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
13 квітня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що на сьогодні Кодексом передбачається два способу ведення обліку фізичних осіб - платників податків в Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Положенням «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174, затвердженні відповідні форми бланків, в тому числі для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після розгляду документів відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорту, форма якої визначена у пункті 5 розділу I Положення №822. Застосування в роботі контролюючих органів відміток інших форм, ніж передбачено Положенням №822, не допускається. У задоволені позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
19 квітня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2, в якій зазначено, що суд при прийнятті рішення в даній справі має застосувати норми матеріального права, вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. ст. 2, 5, 6, 7 цього Кодексу, а також врахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду по справі №806/3265/17 від 19.09.2018. Відповідно до положень пп.63.3 ст. 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Позивач вважає, що це порушує право людини на облік за ім'ям згідно Конституції України і Цивільного кодексу України, зазначає, що зміна законодавства не може призводити до звуження прав та інтересів людини. Просить не враховувати посилання відповідача 2 на дію Положення №822 відносно позивача та задовольнити позов.
21 квітня 2022 року, засобами поштового зв'язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від Державної податкової служби, в якому зазначено, що Кодексом передбачається два способу ведення обліку фізичних осіб - платників податків в Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Іншого способу ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які відповідно до Конституції України мають зобов'язання перед державою сплачувати податки, діючими законодавством не передбачено. За зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідним контролюючим органом вноситься до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення №822. Також відповідачем 1 зазначено, що обробка персональних даних суб'єктів персональних даних є необхідною умовою для забезпечення використання реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) у документах, пов'язаних з проведенням операцій, передбачених пунктами 70.12 - 70.16 статті 70 розділу II Кодексу, а також у інших випадках, визначених законодавством, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами, у тому числі банками та іншими фінансовими установами, фізичними особами, у тому числі підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. У задоволені позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
Станом на 17 травня 2022 року жодних інших заяв від сторін по справі не надходило.
Відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керуючись власними релігійними переконаннями, позивач звернулася до Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з заявою про вчинення дій від 26.08.2021р., в якій просила зареєструвати та вести позивача як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта, проставити відповідну відмітку в паспорті, до якої додала ксерокопію паспорта громадянина України, ксерокопію свідоцтва про народження, заяву форми 1П.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №66008/6/04-36-79-31 від 08.09.2021 р. щодо розгляду повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків (за формою 1П), повідомлення 1П ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем не вказані реквізити документа, що посвідчує особу - серія та номер паспорта громадянина України.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №66502/6/04-36-79-31 від 10.09.2021 р. за результатами розгляду заяви позивача від 26.08.2021 року, вказано, що реєстрацію позивача як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта проведено не буде, оскільки повідомлення 1П подано без дотримання умов Положення №822.
Крім іншого, відповідь на лист позивача від 26.08.2021 р. була надана листом Державної податкової служби України №8247/Р/99-00-12-10-02-09 від 21.09.2021 р., в якому зазначено Кодексом передбачається два способу ведення обліку фізичних осіб - платників податків в Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Повідомлено, що застосування в роботі контролюючих органів відміток інших форм, ніж передбачено Положенням №822 не допускається. Також зазначено, що питання присвоєння унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі не входить до компетенції ДПС.
Не погодившись з відмовами щодо реєстрації позивача як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо права позивача на свободу світогляду і віросповідання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987-XII) громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. За змістом частини третьої цієї статті, ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
Системний аналіз норм Конституції України дає підстави стверджувати, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов'язків перед державою або відмови від виконання законів. Винятком є виконання військового обов'язку, про що чітко та прямо вказано в частині 4 статті 35 Конституції України.
Отже, належність позивачки до певної суспільної групи, так само як і її переконання щодо присвоєння унікального номера, незважаючи на усю їх значимість як для неї, так і для багатьох інших громадян України, які поділяють такі ж погляди й переконання, не можуть бути підставою для того, щоб порушувати/не виконувати вимоги Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI (далі за текстом - Закон №5492-VI ) та/чи робити з нього винятки.
Щодо обліку позивача виключно за прізвищем, ім'ям, по -батькові.
Відповідно до пп. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пп. 63.7 ст. 63 Податкового кодексу України, контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому. Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 63.10 статті 63 Податкового кодексу України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначаються: порядок обліку платників податків і зборів; перелік документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також порядок подання таких документів; форми заяв, свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. (пункт 70.1. статті 70 Податкового кодексу України).
Закон який визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи є Закон №5492-VI.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).
Відповідно до п. 7 статті 21 Закону № 5492-VI, до паспорта громадянина України вноситься така інформація: назва держави; назва документа; ім'я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); місце народження; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи; податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова".
Порядок внесення відомостей до паспорту громадянина України про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків регулюється Положенням «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017№822 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174 (далі -Положення №822), яким також затвердженні відповідні форми бланків, в тому числі для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
За п. 2 розділу ІІ Положення №822, реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі проводиться в такому порядку: отримання та перевірка документів, які подаються фізичними особами до контролюючого органу для проведення реєстрації, обліку, внесення змін, щодо додержання повноти відомостей, зазначених в Обліковій картці, Повідомленні або Заяві про внесення змін; включення до Державного реєстру відомостей про фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; оформлення і видача документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі; внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру; внесення до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган, відмітки про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. (п. 1 розділу VIІI Положення №822).
Відповідно до пункту 2 розділу VIІI Положення №822, облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Пунктом 7 розділу VIІI Положення №822 встановлено, що після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру. (пункт 4 розділу VIІI Положення №822).
Станом на дату розгляду справи, інший закон або положення, що регулює питання облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім Податкового кодексу України, Закону №5492-VI, Положення №822, відсутній.
Тобто законодавцем чітко визначено, що облік особи, яка через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. Не зазначення у повідомленні форми 1П даних щодо серії та номеру паспорту є істотною підставою для відмови у взятті на облік особи, яка через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки.
Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив зазначає, що застосування відповідачем норм Положення №822 звужує її права на використання імені і у цьому випадку необхідно застосувати положення Закону України №1003 від 16.07.1999 р. «Про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів». З приводу цього суд зазначає, що станом на дату виникнення спірних відносин між сторонами Закон України №1003 від 16.07.1999 р. втратив чинність.
Крім іншого, жодним нормативно-правовий актом не передбачається та не було передбачено обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові.
Норми Податкового кодексу України передбачають такий облік, крім іншого, за серією та номером паспорту.
Законом № 320/94-ВР від 22.12.1994 року «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» передбачалося право вести податковий облік виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без серії та номера паспорта. Проте вказаний Закон України втратив чинність у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України.
У Постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 року по справі №803/1273/14 зазначено:
«суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що податковий облік позивачів виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без серії та номера паспорта, як вони про це просять, є неможливим, оскільки норми Закону № 320/94-ВР, які передбачали таке право позивачів, втратили чинність із набранням чинності ПК з 1 січня 2011 року. Встановивши, що спірні відносини між сторонами виникли під час дії ПК та Положення, суд дійшов висновку про те, що позивачі не дотрималися визначеного законодавством порядку відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків».
Виходячи з вказаних норм законодавства України, що діяли на момент виникнення спірних відносин, позиції Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що законодавством чітко визначено порядок взяття на облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, форму відмітки, яка проставляється у паспорті такої особи. Оскільки позивачем було не дотримано порядку подання заяви про взяття на облік, а саме подано повідомлення форми 1 П з неповним зазначенням інформації, та враховуючи відсутність можливості взяття на облік фізичної особи виключно за прізвищем, ім'ям, по-батькові без зазначення паспортних даних, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Щодо умов, за яких втручання держави є виправданим:
Щодо посилань позивачки на право на захист персональних даних, на обробку яких вона не бажає давати свою згоду, варто зауважити, що право на повагу до приватного життя не є абсолютним, воно має бути збалансоване й узгоджене з іншими законними інтересами незалежно від того, чи це інтереси інших осіб (приватні інтереси), чи це інтереси суспільства в цілому (суспільні інтереси).
Судова практика ЄСПЛ передбачає умови, за яких втручання держави є виправданим, а саме:
- воно було «передбачено законом», тобто передбачуваність відповідних заходів. Правило не може вважатися «законом», якщо воно не сформульовано з достатнім рівнем точності, що дозволяє громадянину регулювати свою поведінку. Особа повинна мати можливість (у разі необхідності, після відповідної консультації) передбачити в розумній за даних обставин мірі наслідки, які можуть бути застосовані за її дії;
- мало одну або більше легітимних цілей, якими є, зокрема, інтереси громадської або національної безпеки, запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров'я чи моралі та захист прав і свобод інших осіб;
- було «необхідним у демократичному суспільстві», тобто втручання відповідає «невідкладним соціальним потребам» і, зокрема, є пропорційним поставленій законній меті;
- зберігання персональних даних.
(справа «Суріков проти України», рішення ЄСПЛ від 26 січня 2017 року).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону № 2297-VI підставою для обробки персональних даних є необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом (тобто обов'язку належним чином заповнити повідомлення 1П з зазначенням паспортних даних).
Запровадження єдиної системи реєстрації населення, яка охоплює все населення держави із сучасним рівнем безпеки як персональних даних, так і всіх ідентифікаційних документів з електронним носієм біометричної інформації, є одним із кроків у напрямі гармонізації національного законодавства та чинної практики обліку населення із законодавством та практикою країн Європейського співтовариства, намір щодо приєднання до яких держава Україна офіційно задекларувала 2010 року.
Крім цього, створення ЄДДР з належним ступенем захисту інформації має на меті не тільки уніфікувати чинні державні реєстри, наповнені персональними даними залежно від сфери правового регулювання і мети їх обробки, сприяти вивченню демографічних процесів та управлінню міграцією населення, а й важливе значення для боротьби з міжнародною злочинністю та, особливо, для забезпечення національної безпеки держави та охорони громадського порядку в умовах збройної агресії та тимчасової окупації частини території України.
До того ж, задля забезпечення збалансування рівня «втручання» в приватне життя шляхом отримання згоди на обробку персональних даних держава на законодавчому рівні передбачила гарантії захисту цих даних у разі їх обробки, в тому числі державними органами, та нормативний принцип притягнення до відповідальності розпорядників інформації у разі їх порушення. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 р. по справі №806/3265/17 (окрема думка).
Щодо застосування при розгляді даної справи висновків Великої палати Верхового Суду у постанові від 19.09.2018 р. по зразковій справі №806/3265/17 при розгляді даної справи:
Відповідно до ч. 10 ст. 290 КАС України в рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: а) ознаки типових справ; б) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; в) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Так, ознаками типової справи №806/3265/17 у вказаній постанові зазначено: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Справа №160/4419/22, що наразі розглядається, не відноситься до типової справи №806/3265/17, оскільки відповідачами по справі є податкові органи, а не територіальні органи ДМС України, крім іншого - у справ різні предмети спору, отже, справа №806/3265/17 не може бути зразковою при розгляді даної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 241- 246, 255, 262, 290, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , вид. Тернівським РВ у м. Кривий Ріг ГУДМСУ у Дніпропетровській області 27.12.2019 р.) до відповідача 1: Державної податкової служби України (адреса: 04655, МСП, м. Київ-53, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ: 43005393) відповідача 2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко