16 травня 2022 року Справа № 160/24283/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування до пільгового, спеціального стажу роботи ОСОБА_1 період проходження військової служби та участь у бойових діях;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу по Списку №1, на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» періоди роботи: з 04.06.2007 року по 23.08.2014 року, з 22.07.2015 року по 24.03.2016 року та з 17.05.2016 року по 21.06.2016 року - на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті; з 25.03.2016 року по 16.05.2016 року та 22.06.2016 року по 24.09.2021 року - на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті та час проходження військової служби в особливий період з 24.08.2014 року по 21.07.2015 року в кратному обчисленні (з урахуванням взаємозаліку професій) в потрійному розмірі для перерахунку пенсії по інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як працівнику, на якого поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що зайнятий повний робочий день під землею з часу набуття права на пенсію, а саме з 17.09.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому при призначенні пенсії позивачу не було враховано до пільгового, спеціального стажу роботи позивача період проходження військової служби та участь у бойових діях в кратному обчисленні (з урахуванням взаємозаліку професій) в потрійному розмірі. Позивач вважає вищевказану бездіяльність протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
07.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.
18.01.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк для виконання вимог ухвали від 07.12.2021 року та повторно витребувано у відповідача докази по справі.
31.01.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 17.09.2021 року та отримує пенсію по інвалідності від загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Чинним законодавством не передбачено врахування періоду роботи за Списком № 1 до стажу роботи в кратному обчисленні в потрійному розмірі, до страхового стажу роботи зараховується додатково по 1 року за кожний повний рік роботи за Списком № 1, отже, вимога щодо зарахування періодів роботи з 04.06.2007 року по 23.08.2014 року, з 22.07.2015 року по 24.03.2016 року та з 17.05.2016 року по 21.06.2016 року - на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті; з 25.03.2016 року по 16.05.2016 року та 22.06.2016 року по 24.09.2021 року - на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті в потрійному розмірі протирічить нормам чинного законодавства України. Також, вказано, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.06.2015 року, при цьому чинним законодавством не передбачено зарахування періоду проходження військової служби в особливий період в потрійному розмірі, довідка про військову службу у складі діючої армії в період бойових дій до пенсійного фонду не надавалась, а тому не була розглянута. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
09.02.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у відповідача інформацію щодо підстав зарахування або незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку №1, на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» періоди роботи: з 04.06.2007 року по 23.08.2014 року, з 22.07.2015 року по 24.03.2016 року та з 17.05.2016 року по 21.06.2016 року - на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті; з 25.03.2016 року по 16.05.2016 року та 22.06.2016 року по 24.09.2021 року - на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті.
30.03.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшло клопотання про витребування у позивача копії довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи, для визначення підстав неврахування до пільгового стажу оспорювані періоди, з одночасним направленням даних копій на адресу відповідача.
05.04.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у ОСОБА_1 копії довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи, для визначення підстав неврахування до пільгового стажу оспорювані періоди, з одночасним направленням даних копій на адресу відповідача, або повідомити суд про причини, за яких витребувану інформацію надати неможливо.
09.05.2022 року від позивача надійшли пояснення відповідно до яких вказано, що позивачем надано до суду та відповідачу всі необхідні документи для підтвердження страхового та пільгового стажу. Також, вказано, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи, а тому відсутні підстави для надання додаткових підтверджуючих довідок.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.06.2015 року.
13.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
З 17.09.2021 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності від загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вказав, що при призначенні пенсії позивачу не було зараховано до пільгового стажу роботи в кратному обчисленні період безпосередньої участі у бойових діях та не зараховано до пільгового стажу по Списку №1, на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» періоди роботи: з 04.06.2007 року по 23.08.2014 року, з 22.07.2015 року по 24.03.2016 року та з 17.05.2016 року по 21.06.2016 року - на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті; з 25.03.2016 року по 16.05.2016 року та 22.06.2016 року по 24.09.2021 року - на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті, у зв'язку з чим позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.
Умови та особливості призначення пенсії за віком окремим категоріям працівників визначені у ст.ст.12-18 вказаного Закону. Вказані норми права передбачають призначення пенсії за віком на загальних підставах; пенсії за віком на пільгових умовах; особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, пенсії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських; пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а також пенсії за віком окремим категоріям громадян.
Згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон 1788) та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
З матеріалів справи вбачається, що відомості трудової книжки позивача НОМЕР_2 містить відомості:
- запис №1 - з 03.04.2006 року по 05.04.2007 року служба в армії (в/к СО №087193);
- запис №2 - 04.06.2007 року прийнято в Виробничий структурний підрозділ «Шахта «Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля» учнем машиніста підземних установок підземним з повним робочим днем у шахті (розпорядження №69-к від 06.06.2007 року);
- запис №3 - 07.06.2007 року направлено на курси по професії гірник підземний (розпорядження №84-к від 12.06.2007 року);
- запис №4 - 07.06.2007 року запис №3 не дійсний, направлений на курси на навчання по професії машиніст підземних установок (розпорядження №84-к від 12.06.2007 року);
- запис №5 - 04.07.2007 року переведено учнем машиніста підземних установок на час виробничої практики (розпорядження №177-к від 04.07.2007 року);
- запис №6 - 15.08.2007 року переведено машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем у шахті (розпорядження №415-к від15.08.2007 року);
- запис №7 - 02.07.2012 року переведено машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем у шахті, (наказ №373-к від 02.07.2012 року);
- запис №8 - 25.03.2016 року переведено учнем прохідника на час виробничої практики з повним робочим днем у шахті (розпорядження №313к від 24.03.2016 року);
- запис №9 - 17.05.2016 року переведено машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем в шахті (розпорядження №518к від 17.05.2016 року);
- запис №10 - 22.06.2016 року переведено прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті (розпорядження №730к від 22.06.2016 року);
- запис №11 - 20.06.2017 року переведено прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті (наказ №842/1-к від 20.06.2017 року);
- запис №12 - 24.09.2021 року звільнений у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника зайнятий посаді, внаслідок стану здоров'я, п.2 ст.40 КЗпП України (наказ №1928-к від 23.09.2021 року.
Також, з трудової книжки позивача вбачається, що шляхом об'єднання Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Ювілейна» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» створено Виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління Першотавенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Крім того, в трудовій книжці позивача наявні записи, що за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком 1, розділ 1, відповідно до постанови КМУ від 03.01.2003 року №36, розпорядження про підсумки атестації №147 від 10.07.2012 року, розпорядження про підсумки атестації №6583 від 25.12.2015 року та відповідно до постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року, наказ про підсумки атестації №8409 від 22.12.2020 року.
Так, відповідно до витягу з матеріалів пенсійної справи позивача, щодо розрахунку стажу позивача, судом встановлено, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу було враховано періоди роботи позивача за списком №1, а саме: з 15.08.2007 року по 02.09.2007 року, з 10.09.2007 року по 03.02.2008 року, з 25.02.2008 року по 25.05.2008 року, 07.06.2008 року по 21.09.2008 року, з 29.09.2008 року по 11.01.2009 року, з 01.02.2009 року по 11.05.2009 року, з 01.06.2009 року по 22.11.2009 року, з 13.12.2009 року по 24.01.2010 року, з 08.02.2010 року по 28.02.2010 року, з 01.05.2010 року по 23.08.2014 року, з 22.07.2015 року по 09.01.2017 року, з 11.01.2017 року по 03.09.2019 року та з 05.09.2019 року по 30.06.2021 року. Всього пільговий стаж за списком №1 склав 12 років.
При цьому, з вищевказаного витягу встановлено, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу не було враховано до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи позивача з 04.06.2007 року по 06.06.2007 року, з 07.06.2007 року по 03.07.2007 року, з 04.07.2007 року по 14.08.2007 року, з 03.09.2007 року по 09.09.2007 року, з 04.02.2008 року по 24.02.2008 року, з 26.05.2008 року по 06.06.2008 року, з 22.09.2008 року по 28.09.2008 року, з 12.01.2009 року по 31.01.2009 року, з 12.05.2009 року по 25.04.2009 року, з 23.11.2009 року по 12.12.2009 року, з 25.01.2010 року по 07.02.2010 року, з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, з 10.01.2017 року по 10.01.2017 року, з 04.09.2019 року по 04.09.2019 року.
Відповідачем не надано рішення про відмову у зарахуванні вказаних періодів та не вказано підстав та причин незарахування до пільгового стажу вищевказані періоди роботи позивача.
При цьому, суд зазначає, що у відзиві та поясненнях відповідача відсутні будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаних періодів, зазначених у трудовій книжці, помилок у їх оформленні, а матеріали пенсійної справи позивача, що були надані відповідачем не містять рішення про відмову у зарахуванні відповідних періодів роботи до пільгового стажу.
Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином, маються записи про проведення атестації. Даний факт відповідачем не оспорюється, періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.
При цьому, з наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи позивача встановлено, що позивачем було надано відповідачу довідку ДТЕК «Павлоградвугілля» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Першотравенське» №208 від 2021 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 07.06.2007 року по 03.07.2007 року - курси машиніста підземних установок, з 04.07.2007 року по 14.08.2007 року - учень машиніста підземних установок, з 15.08.2007 року по 24.03.2016 року - машиніст підземних установок, з 25.03.2016 року по 16.05.2016 року - учень прохідника, з 17.05.2016 року по 21.06.2016 року - машиніст підземних установок, з 22.06.2016 року по 02.08.2016 року - прохідник, з 03.08.2016 року по 24.09.2021 року - прохідник. Також, у довідці вказано, що позивач працював повний робочий день під землею і вказані професії передбачені списком №1.
Таким чином, позивачем виконано всі вимоги щодо підтвердження стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Дослідженням записів у трудовій книжці позивача встановлено, що записи про роботу позивача у спірний період, містять відомості про роботу (відомості про професію, що віднесена до Списку № 1), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, вказані професії позивача включені до Списку № 1, що затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 р. № 461 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.
Враховуючи викладене, у зв'язку із наявністю відповідних записів у трудовій книжці позивача та наявністю уточнюючої довідки, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було допущено бездіяльність, щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи з 04.06.2007 року по 06.06.2007 року, з 07.06.2007 року по 03.07.2007 року, з 04.07.2007 року по 14.08.2007 року, з 03.09.2007 року по 09.09.2007 року, з 04.02.2008 року по 24.02.2008 року, з 26.05.2008 року по 06.06.2008 року, з 22.09.2008 року по 28.09.2008 року, з 12.01.2009 року по 31.01.2009 року, з 12.05.2009 року по 25.04.2009 року, з 23.11.2009 року по 12.12.2009 року, з 25.01.2010 року по 07.02.2010 року, з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, з 10.01.2017 року по 10.01.2017 року, з 04.09.2019 року по 04.09.2019 року.
Щодо незарахування до пільгового стажу роботи позивача період проходження військової служби та участь у бойових діях в кратному обчисленні, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Так, Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 11.06.2015 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 №2996 від 15.07.2015 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 в період з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м.Слов'янськ, Донецької області.
Таким чином, в зазначені спірні періоди позивач приймав участь у бойових діях у складі діючої армії, а отже на позивача розповсюджується дія наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.
Як підтверджено матеріалами справи, період участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року зараховано позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявні правові підстави для зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року.
Таким чином, незарахування до пільгового страхового стажу позивача періоду його участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року у трикратному розмірі, є протиправною бездіяльністю відповідача.
Суд звертає увагу, що в трикратному розмірі зараховується безпосередньо участь у бойових діях, а не весь період проходження позивачем військової служби, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до пільгового страхового стажу позивача періоду його участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року у трикратному розмірі.
Щодо вимог в частині зобов'язання відповідача позивачу, до пільгового стажу по Списку №1, на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» періоди роботи: з 04.06.2007 року по 23.08.2014 року, з 22.07.2015 року по 24.03.2016 року та з 17.05.2016 року по 21.06.2016 року - на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті; з 25.03.2016 року по 16.05.2016 року та 22.06.2016 року по 24.09.2021 року - на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті та час проходження військової служби в особливий період з 24.08.2014 року по 21.07.2015 року в кратному обчисленні (з урахуванням взаємозаліку професій) в потрійному розмірі для перерахунку пенсії по інвалідності, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, відповідно до витягу з матеріалів пенсійної справи позивача, щодо розрахунку стажу позивача, судом встановлено, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу було враховано періоди роботи позивача за списком №1, а саме: з 15.08.2007 року по 02.09.2007 року, з 10.09.2007 року по 03.02.2008 року, з 25.02.2008 року по 25.05.2008 року, 07.06.2008 року по 21.09.2008 року, з 29.09.2008 року по 11.01.2009 року, з 01.02.2009 року по 11.05.2009 року, з 01.06.2009 року по 22.11.2009 року, з 13.12.2009 року по 24.01.2010 року, з 08.02.2010 року по 28.02.2010 року, з 01.05.2010 року по 23.08.2014 року, з 22.07.2015 року по 09.01.2017 року, з 11.01.2017 року по 03.09.2019 року та з 05.09.2019 року по 30.06.2021 року.
Отже враховуючи, що відповідачем було зараховано вказані періоди роботи позивача до пільгового стажу за списком №1, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 період роботи з 04.06.2007 року по 06.06.2007 року, з 07.06.2007 року по 03.07.2007 року, з 04.07.2007 року по 14.08.2007 року, з 03.09.2007 року по 09.09.2007 року, з 04.02.2008 року по 24.02.2008 року, з 26.05.2008 року по 06.06.2008 року, з 22.09.2008 року по 28.09.2008 року, з 12.01.2009 року по 31.01.2009 року, з 12.05.2009 року по 25.04.2009 року, з 23.11.2009 року по 12.12.2009 року, з 25.01.2010 року по 07.02.2010 року, з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, з 10.01.2017 року по 10.01.2017 року, з 04.09.2019 року по 04.09.2019 року та період участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року в потрійному розмірі, як один місяць служби за три місяці.
При цьому, враховуючи, що пенсія позивача уже була призначена та було здійснено виплату без зарахування спірних періодів з 17.09.2021 року та у зв'язку із задоволенням позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача, суд вважає за необхідне для повного відновлення порушених прав зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належної пенсії з урахуванням вказаного пільгового стажу з 17.09.2021 року.
При цьому, вимоги, щодо застосування до позивача вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи, що права позивача в частині перерахунку та виплати пенсії з врахуванням спірних періодів на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки перерахунок та виплату такої пенсії не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи з 04.06.2007 року по 06.06.2007 року, з 07.06.2007 року по 03.07.2007 року, з 04.07.2007 року по 14.08.2007 року, з 03.09.2007 року по 09.09.2007 року, з 04.02.2008 року по 24.02.2008 року, з 26.05.2008 року по 06.06.2008 року, з 22.09.2008 року по 28.09.2008 року, з 12.01.2009 року по 31.01.2009 року, з 12.05.2009 року по 25.04.2009 року, з 23.11.2009 року по 12.12.2009 року, з 25.01.2010 року по 07.02.2010 року, з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, з 10.01.2017 року по 10.01.2017 року, з 04.09.2019 року по 04.09.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи з 04.06.2007 року по 06.06.2007 року, з 07.06.2007 року по 03.07.2007 року, з 04.07.2007 року по 14.08.2007 року, з 03.09.2007 року по 09.09.2007 року, з 04.02.2008 року по 24.02.2008 року, з 26.05.2008 року по 06.06.2008 року, з 22.09.2008 року по 28.09.2008 року, з 12.01.2009 року по 31.01.2009 року, з 12.05.2009 року по 25.04.2009 року, з 23.11.2009 року по 12.12.2009 року, з 25.01.2010 року по 07.02.2010 року, з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, з 10.01.2017 року по 10.01.2017 року, з 04.09.2019 року по 04.09.2019 року.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу період його участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року у потрійному розмірі, як один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 17.11.2014 року по 04.01.2015 року, з 14.02.2015 року по 19.02.2015 року та з 05.03.2015 року по 12.05.2015 року в потрійному розмірі, як один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 17.09.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу роботи відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв