16 травня 2022 року Справа № 160/2918/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії, а саме рішення № 045750015297 від 10.11.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи з 01.09.1979 року по 23.02.1983 року- навчання в Придніпровському енерго-будівельному технікумі, з 01.04.1983 року по 05.04.1983 року - роботи в Прибалтійському монтажному управлінні на посаді слюсаря 4 розряду, з 26.04.1983 року по 24.04.1985 року- служба в лавах радянської армії, з 24.07.1985 року по 07.07.1986 року - робота в Дніпропетровському електромеханічному заводі на посаді слюсар-ремонтник 3 розряду в ремонтно-механічній дільниці, з 23.07.1986 року по 04.07.1987 року - робота на підприємстві Виробниче об'єднання «Дніпротябуммаш ім. Артема» на посаді слюсаря-ремонтника 4 розряду в котельному цеху №6, з 29.07.1987 року по 18.10.1994 року робота в Дніпровському енергомонтажному підприємстві Рембаза (перетворено відповідно до наказу №173 від 19.12.1988 року в Придніпровський ремонтно-механічний завод ПАТ «Дніпроенерго»), з 29.07.1987 року по 01.04.1988 року на посаді котельник 3 розряду в котельно-зварювальній дільниці, з 01.04.1988 року по 22.07.1991 року на посаді газорізальника та електрозварювальника 2 розряду, з 22.07.1991 року по 16.11.1992 року на посаді майстра котельно-зварювальної ділянки, з 16.11.1992 року по 18.10.1994 року на посаді котельника 4 розряду котельно-зварювальної ділянки, з 18.10.1994 року по 28.07.1996 року - робота в ЧП «Талион» на посаді заступника директора, з 25.04.1997 року по 16.01.1998 року робота в ТОВ «Дніпро Аид» на посаді старшого продавця, з 19.08.1999 року по 31.07.2000 року робота в ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» на посаді менеджера відділу маркетингу, з 06.11.2000 року по 20.04.2001 року - облік в Самарському районному центрі зайнятості м.Дніпропетровська, з 23.04.2001 року по 30.07.2001 року - робота на Дочірньому підприємстві з іноземними інвестиціями «Одер» на посаді менеджера, з 01.11.2004 року по 19.09.2005 року робота в ТОВ СК «Мостотрест» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій, з 20.09.2005 року по 15.04.2006 року - робота в ТОВ СК «Мостотрест» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій 5 розряду, з 15.06.2006 року по 31.03.2008 року роботи на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 5 розряду в філії будівельного управління «Дніпро-Міст» ТОВ «БМК Планета-Міст», з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року роботи на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 5 розряду по переведенню з філії будівельного управління «Дніпро-Міст» ТОВ «БМК Планета-Міст» до ТОВ «Брейн БАУ-холдінг МІСТ», з 25.04.2009 року по 24.09.2009 року роботи в ТОВ «Трансмрст» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій 5 розряду, з 01.09.2010 року по 15.08.2011 року роботи на посаді майстра будівельно-монтажної дільниці в Приватному багатопрофільному підприємстві «Енергоімпекс», з 17.03.2014 року по 02.06.2014 року роботи в ТОВ «Укрстройтехнології» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій, з 05.06.2014 року по 10.08.2018 року роботи в ТОВ «Стар Строй» на посаді монтажника залізничних та залізобетонних конструкцій 6 розряду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 24.07.1985 року по 07.07.1986 року на посаді слюсар-ремонтник 3 розряду в ремонтно-механічній дільниці, з 23.07.1986 року по 04.07.1987 року на посаді слюсаря-ремонтника 4 розряду в котельному цеху №6, з 29.07.1987 року по 01.04.1988 року на посаді котельник 3 розряду в котельно-зварювальній дільниці, з 01.04.1988 року по 22.07.1991 року на посаді газорізальника та електрозварювальника 2 розряду, з 22.07.1991 року по 16.11.1992 року на посаді майстра котельно-зварювальної ділянки, з 16.11.1992 року по 18.10.1994 року на посаді котельника 4 розряду котельно-зварювальної ділянки, з 01.11.2004 року по 19.09.2005 року на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій, з 20.09.2005 року по 15.04.2006 року на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій 5 розряду, з 15.06.2006 року по 31.03.2008 року на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 5 розряду, з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 5 розряду, з 25.04.2009 року по 24.09.2009 року на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій 5 розряду, з 01.09.2010 року по 15.08.2011 року на посаді майстра будівельно-монтажної дільниці, з 17.03.2014 року по 02.06.2014 року на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій, з 05.06.2014 року по 10.08.2018 року на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій 6 розряду до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) з 04 листопада 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач зазначив, що звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача-1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки позивачем не надавалась довідка пільгового характеру відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивач вважає протиправними дії та рішення, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивачем надано всі необхідні документи та трудова книжка позивача містить всі необхідні записи для зарахування періодів роботи до пільгового стажу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
09.02.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача копії пенсійної справи позивача.
22.03.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
03.05.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості про зайнятість повний робочий день на посадах, що дають право на призначення пенсії по Списку № 2 та відомості про проведення атестації робочих місць за вказані періоди, а саме: до трудової книжки не внесені накази, що підтверджують проведення атестації, у зв'язку з чим за відсутності довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи неможливо зарахувати до стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2 періоди роботи позивача згідно записів трудової книжки. Страховий стаж позивача за наданими до заяви документами розраховано Відповідачем 1 - 22 роки 10 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії з урахуванням вимог частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Період роботи за трудовим договором в TOB «СК» Мостотрест» з 01.11.2004 року по 15.04.2006 року можливо зарахувати до страхового стажу Позивача за наявності підтверджуючої довідки ТОВ «СК» Мостотрест» про сплату страхових внесків. Періоди роботи з 05.06.2014 року по 10.09.2018 року в ТОВ «СтарСтрой» неможливо зарахувати до страхового стажу, оскільки в ОК-5 відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків. Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК- 5 надаються заявнику (власнику) за особистим зверненням до Пенсійного органу та подаються разом з заявою про призначення пенсії. Відтак позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-1 отримав ухвалу від 09.02.2022 року про відкриття провадження разом з позовними матеріалами - 16.02.2022 року, що підтверджується поштовим повідомленням долученим до матеріалів справи. Ухвалу від 22.03.2022 року про залучення співвідповідача була направлена засобами електронного зв'язку та доставлена відповідачу-1 - 23.03.2022 року.
Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем-1 відзив на позовну заяву та витребувані судом докази до суду не надано, про причини такого неподання суд не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням № 045750015297 від 10.11.2021 року відмовлено позивачу призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, вказане рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 року за № 359/35961. Підставою для відмови в призначенні пенсії вказано, що пільговий стаж роботи за списком №2 не підтверджено в установленому порядку.
Позивач вважає вказане рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.
Умови та особливості призначення пенсії за віком окремим категоріям працівників визначені у ст.ст.12-18 вказаного Закону. Вказані норми права передбачають призначення пенсії за віком на загальних підставах; пенсії за віком на пільгових умовах; особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, пенсії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських; пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а також пенсії за віком окремим категоріям громадян.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
З матеріалів справи вбачається, що відомості трудової книжки позивача НОМЕР_1 містить відомості, зокрема:
- з 01.09.1979 року по 23.02.1983 року - навчання в Придніпровському енерго-будівельному технікумі (диплом НОМЕР_2 );
- з 01.04.1983 року по 05.04.1983 року - робота в Прибалтійському монтажному управлінні на посаді слюсаря 4 розряду (наказ про прийняття №74к від 04.04.1983 року, наказ про звільнення №76к від 05.04.1983 року);
- з 26.04.1983 року по 24.04.1985 року - служба в лавах радянської армії (Військовий квиток НУ №8530707);
- з 24.07.1985 року по 07.07.1986 року працював в Дніпропетровському електромеханічному заводі на посаді слюсар-ремонтник 3 розряду в ремонтно-механічній дільниці (наказ про прийняття №549к від 24.07.1985 року, наказ про звільнення №365к від 07.07.1986 року);
- з 23.07.1986 року по 04.07.1987 року працював на підприємстві Виробниче об'єднання «Дніпротябуммаш ім. Артема» на посаді слюсаря-ремонтника 4 розряду в котельному цеху№6 (розпорядження про прийняття №476/4 від 21.07.1986 року, розпорядження про звільнення №417/4 від 03.07.1984 року);
- з 29.07.1987 року по 18.10.1994 року прийнято до Дніпровського енергомонтажного підприємства Рембаза (перетворено відповідно до наказу №173 від 19.12.1988 року в Придніпровський ремонтно-механічний завод ПАТ «Дніпроенерго»), та працював на посадах таких як: котельником 3 розрядом, електрозварувальником 2 розряду (01.04.1988), майстром 2 категорії котельного зварювальної ділянки (22.07.1991), котельником 4 розряду в котельно-зварювальної ділянки (16.11.1992) (наказ про прийняття №60-к від 27.07.1987 року, наказ про звільнення №189-к від 05.09.1994 року
- з 18.10.1994 року по 28.07.1996 року (працював в ЧП «Галион» на посаді заступника директора (наказ про призначення №17к від 18.10.1994 року, наказ про звільнення №35к від 28.07.1996 року);
- з 25.04.1997 року по 16.01.1998 року працював в ТОВ «Дніпро Аид»» на посаді старшого продавця (наказ про призначення №10к від 25.04.1997 року, наказ про звільнення №3к від 16.01.1998 року);
- 19.08.1999 року по 31.07.2000 року працював в ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» на посаді менеджера відділу маркетингу (наказ про призначення №164к від 18.08.1999 року, наказ про звільнення №144-к від 31.07.2000 року);
- 06.11.2000 року по 20.04.2001 року перебував на обліку в Самарському районному центрі зайнятості м.Дніпропетровська;
- 23.04.2001 року по 30.07.2001 року працював на Дочірньому підприємстві з іноземними інвестиціями «Одер» на посаді менеджера (наказ про призначення №3 від 23.04.2001 року, наказ про звільнення №6 від 30.07.2001 року;
- з 01.11.2004 року по 19.09.2005 року працював в TOB СК «Мостотрест» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій (наказ про призначення №4621яс від 01.11.2004 року, наказ про звільнення №621яс від 19.09.2005 року);
- з 20.09.2005 року по 15.04.2006 року, працював в TOB СК «Мостотрест» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій 5 розряду (наказ про призначення №633 від 20.09.2005 року, наказ про звільнення №195яс від 14.04.2006 року);
- з 15.06.2006 року по 31.03.2008 року працював на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 5 розряду в філії будівельного управління «Дніпро-Міст» ТОВ «БМК Планета-Міст» (відмітка про атестацію даної посади наявна у трудовій книжці, зазначено про Наказ №127 від 23.12.2005 року) (наказ про призначення №152к від 15.06.2006 року, наказ про звільнення №113-к від 31.03.2008 року);
- з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року працював на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 5 розряду по переведенню з філії будівельного управління «Дніпро-Міст» ТОВ «БМК Планета-Micm» до ТОВ «Брейн БАУ-холдінг МІСТ» (відмітка про атестацію даної посади наявна у трудовій книжці, зазначено про Наказ №67 від 04.08.2008 року), (наказ про призначення №17-к-1 від 01.04.2008 року, наказ про звільнення №56к від 31.03.2009 року;
- з 25.04.2009 року по 24.09.2009 року працював в ТОВ «Трансмост» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій 5 розряду (наказ про призначення №431-л від 25.04.2009 року, наказ про звільнення №1009-л від 24.09.2009 року);
- з 01.09.2010 року по 15.08.2011 року працював на посаді майстра будівельно-монтажної дільниці в Приватному багатопрофільному підприємстві «Енергоімпекс» (наказ про призначення №32-к від 01.09.2010 року, наказ про звільнення №34-к від 15.08.2011 року);
- з 17.03.2014 року по 02.06.2014 року працював в ТОВ «Укрстройтехнології» на посаді монтажника з монтажу залізничних та залізобетонних конструкцій (наказ про призначення №40/1-к від 17.03.2014 року, наказ про звільнення №70-3-к від 02.06.2014 року);
- з 05.06.2014 року по 10.08.2018 року працював в ТОВ «Стар Строй» на посаді монтажника залізничних та залізобетонних конструкцій 6 розряду (наказ про призначення №14 від 05.06.2014 року, наказ про звільнення №7 від 10.09.2018 року);
У оскаржуваному рішенні відповідач-2 вказав про неможливість для зарахування до пільгового стажу вищевказані періоди роботи позивача, у зв'язку з тим що позивачем не надано уточнюючі довідки.
При цьому, суд зазначає, що у відповіді відповідача відсутні будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаних періодів, зазначених у трудовій книжці, помилок у їх оформленні, а лише вказано, що позивачем не надано уточнюючих довідок.
Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином. Даний факт відповідачами не оспорюється, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для подання позивачем уточнюючої довідки.
Водночас, суд звертає увагу, що здійснення перевірки довідок, пенсійним фондом здійснюється лише у разі відсутності записів у трудовій книжці. Натомість, періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.
Крім того, вказані професії позивача включені до Списку № 2, що затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 р. № 461 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем-1 вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача.
При цьому, відповідач-1 розглядаючи заяву та документи, надані позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах взагалі не визначив в своєму рішенні які періоди праці позивача розглядав пенсійний орган, які зараховував до страхового стажу, які виключав із пільгового стажу роботи позивача, який період праці позивача повинен бути підтверджений уточнюючими довідками, зважаючи на наявні записи в трудовій книжці позивача.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Оскільки в рішенні відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії позивачу не зазначено висновок пенсійного органу стосовно періоду його пільгового стажу, суд приходить до висновку, що відповідач неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання зарахувати до загального страхового стажу всі періоди роботи зазначені в трудовій книжці, суд зазначає наступне.
Так, відповідачем-1 у оскаржуваному рішенні № 045750015297 від 10.11.2021 року вказано, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
При цьому, відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву вказано, що страховий стаж позивача за наданими до заяви документами розраховано відповідачем-1 - 22 роки 10 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії з урахуванням вимог частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Період роботи за трудовим договором в TOB «СК» Мостотрест» з 01.11.2004 року по 15.04.2006 року можливо зарахувати до страхового стажу Позивача за наявності підтверджуюче довідки ТОВ «СК» Мостотрест» про сплату страхових внесків та з 05.06.2014 року по 10.09.2018 року в ТОВ «СтарСтрой» неможливо зарахувати до страхового стажу, оскільки в ОК-5 відсутні відомості про нарахування заробітне плати та сплату страхових внесків.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІVвизначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України,ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до норм частини першої статті 24 Закону № 1058-XV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1ст.1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
З аналізу наведених норм законів, суд дійшов висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.
За наведених вище обставин, суд зазначає про помилковість доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи за якими підприємством не сплачені страхові внески, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків роботодавцем не може впливати на право особи на отримання належних пенсійних виплат, та позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, у якому він працює.
Враховуючи те, що відповідачем не зараховано вказаний період роботи до страхового стажу та встановлено відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 01.11.2004 року по 15.04.2006 року в TOB «СК» Мостотрест» та з 05.06.2014 року по 10.09.2018 року в ТОВ «СтарСтрой», у зв'язку з чим оскаржуване рішення, яке також винесено з підстав незарахування вказаного періоду є протиправним та підлягає скасуванню.
Доказів незарахування чи відмови у зарахуванні до загального страхового стажу періодів роботи позивача з 01.09.1979 року по 23.02.1983 року, з 01.04.1983 року по 05.04.1983 року, з 26.04.1983 року по 24.04.1985 року, з 23.07.1986 року по 04.07.1987 року, з 29.07.1987 року по 18.10.1994 року, з 29.07.1987 року по 01.04.1988 року, з 01.04.1988 року по 22.07.1991 року, з 22.07.1991 року по 16.11.1992 року, з 16.11.1992 року по 18.10.1994 року, з 18.10.1994 року по 28.07.1996 року, з 25.04.1997 року по 16.01.1998 року, з 19.08.1999 року по 31.07.2000 року, з 06.11.2000 року по 20.04.2001 року, з 23.04.2001 року по 30.07.2001 року, з 01.11.2004 року по 19.09.2005 року, з 20.09.2005 року по 15.04.2006 року, з 15.06.2006 року по 31.03.2008 року, з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, з 25.04.2009 року по 24.09.2009 року, з 01.09.2010 року по 15.08.2011 року, з 17.03.2014 року по 02.06.2014 року, з 05.06.2014 року по 10.08.2018 року, матеріали справи не містять, а оскаржуване рішення містить інформацію про зарахування всіх періодів роботи до загального страхового стажу позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки відсутнє порушене право позивача в цій частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання зарахування позивачу періоди роботи з 24.07.1985 року по 07.07.1986 року, з 23.07.1986 року по 04.07.1987 року, з 29.07.1987 року по 01.04.1988 року, з 01.04.1988 року по 22.07.1991 року, з 22.07.1991 року по 16.11.1992 року, з 16.11.1992 року по 18.10.1994 року, з 01.11.2004 року по 19.09.2005 року, з 20.09.2005 року по 15.04.2006 року, з 15.06.2006 року по 31.03.2008 року, з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, з 25.04.2009 року по 24.09.2009 року, з 01.09.2010 року по 15.08.2011 року, з 17.03.2014 року по 02.06.2014 року, з 05.06.2014 року по 10.08.2018 року до пільгового стажу за Списком № 2. який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) з 04 листопада 2021 року, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанціями №35709388 від 22.11.2021 року та №0.0.2444736068.1 від 04.02.2022 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково а оскаржуване рішення прийнято, саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 496,20 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Словьянськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 045750015297 від 10.11.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 04.11.2021 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв