Постанова від 19.05.2022 по справі 704/581/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/711/22Головуючий по 1 інстанції

Справа №704/581/21 Категорія: на ухвалу Дьяченко Д.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Нерушак Л.В.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Черкаси апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Гораль Тараса Зеновійовича на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_2 в особі свого представника адвоката Гораль Т.З. звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Гораль Тарас Зеновійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто особі, яка її подала.

Ухвала суду мотивована тим, що позовна заява підписана та подана до суду адвокатом Гораль Т.З., який на підтвердження своїх повноважень на підписання позовної заяви надав лише копію ордеру. В постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18 викладена правова позиція, в якій зазначено, що відповідно до статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не передбачено. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Гораль Т.З., вважаючи ухвалу суду незаконною, поставлену судом з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вказує, що серед додатків долучених до позовної заяви адвокатом був також ордер про надання правової допомоги ОСОБА_2 . Зазначений ордер згенерований ним через «Особистий кабінет адвоката», роздрукований в чорно-білому форматі та містить в собі усі обов'язкові реквізити, що передбачені нормами Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36. Зокрема, на ордері міститься підпис адвоката, виконаний синьою кульковою ручкою. При цьому, в ордері зазначено, що «Договором про надання правової допомоги повноваження адвоката не обмежується», тобто адвокат, як представник позивача мав повноваження на підписання та подання позовної заяви.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера/довіреності, так і їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме особою, яка має повноваження на засвідчення копії. Зокрема, адвокат може посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів (відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Цією самою статтею визначено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з висновком Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004, головним обов'язком держави, відповідно до частини другої статті 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини; таке забезпечення, крім усього іншого, потребує законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

У цьому аспекті, складним питанням, що виникає на практиці, є порядок реалізації вимоги процесуального закону, яка зобов'язує представника особи підтвердити суду наявність права вчиняти від імені такої особи певні процесуальні дії, зокрема, подавати позов, апеляційну та касаційну скарги.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії у суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Таким чином, обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, провадження № 11-44заі19, звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Згідно з пунктом 12 Положення ордер має містити, зокрема: прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Відповідно до пункту 6 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Пунктом 9 Положення, передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Також пунктом 12.14 Положення визначено, що реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

На підтвердження своїх повноважень адвокатом Гораль Т.З. було додано до позовної заяви ордер серії ВС № 1084990, виданий адвокатом Гораль Т.З., зі змісту якого вбачається, що адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Також у даному ордері зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги права адвоката не обмежуються. Крім того, з копії даного ордеру (оригінал повернуто судом заявнику) видно, що він має особистий підпис адвоката та всі необхідні реквізити, що передбачені вищевказаним Положенням.

Факт того, що даний ордер роздрукований з розділу «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua не може бути підставою для визнання такого документу неналежним підтвердженням повноважень адвоката, а тому колегія суддів доходить висновку, що ордер був наданий в оригіналі та не потребував додаткового засвідчення судом.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню за ч. 1 п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України із направленням справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гораль Тараса Зеновійовича - задовольнити.

Ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 січня 2022 року - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 19 травня 2022 року.

Судді:

Попередній документ
104376779
Наступний документ
104376781
Інформація про рішення:
№ рішення: 104376780
№ справи: 704/581/21
Дата рішення: 19.05.2022
Дата публікації: 23.05.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Черкаський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.02.2023)
Дата надходження: 27.05.2022
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
14.09.2022 12:30 Тальнівський районний суд Черкаської області
10.10.2022 12:20 Тальнівський районний суд Черкаської області
24.11.2022 13:30 Тальнівський районний суд Черкаської області
12.12.2022 15:00 Тальнівський районний суд Черкаської області
22.02.2023 09:40 Тальнівський районний суд Черкаської області