Справа № 547/284/21 Номер провадження 22-ц/814/899/22Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
11 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Обідіної О.І.
Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.
розглянула в м. Полтаві в порядку письмового провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича Володимира Івановича на додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року, в складі судді Харченка В.Ф. дата виготовлення повного тексту додаткового рішення 07 грудня 2021 року, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пузиківська" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Поділ-Агро", третя особа: державний реєстратор Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Попова Ольга Юріївна про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права,
В грудні 2021 року адвокат Сенкевич В.І. звернувся до суду в інтересах відповідача ОСОБА_1 з заявою про стягнення з позивача судових витрат, викликаних його необґрунтованими діями, в якому просив стягнути понесені судові витрати на правничу допомогу та інші прямі витрати згідно поданих ним заяв та розрахунків.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області позовну заяву ТОВ «Агрофірма «Пузиківська» залишено без розгляду згідно поданої заяви представника позивача адвоката Близнюка І.В., тому в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України відповідач має право на компенсацію понесених по справі витрат.
У зв'язку з чим просив стягнути з позивача 22000 грн. в якості судових витрат на правничу допомогу та 14000 грн. згідно до акту прийому-передачі від 27.11.2021.
Додатковим рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року в задоволенні стягнення витрат на користь відповідача ОСОБА_1 , пов'язаних з правничою допомогою адвоката Сенкевича В.І. в сумі 36000 грн. відмовлено.
Відмова в задоволенні заяви обґрунтована не доведеністю відповідачем недобросовісних дій позивача при зверненні з позовом до суду, що мало стати підставою для стягнення судових згідно до положень ч.5 ст. 142 ЦПК України.
При цьому суд дійшов висновку, що вказане питання повинно вирішуватися в порядку ст. 270 ЦПК України, тобто шляхом постановлення додаткового рішення.
Не погоджуючись з додатковим рішенням, адвокат Сенкевич В.І. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та розглянути заяву про компенсацію понесених по справі витрат по суті, стягнувши з позивача на користь відповідача 36000 грн.
Зазначає, що наявні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки подання позову має штучний характер, не направлений на вирішення спірних правовідносин.
Вважає, що суд в порушення приписів процесуального законодавства помилково вирішив питання розподілу понесених по справі витрат у спосіб постановлення додаткового рішенням як то визначає ст. 270 ЦПК України, оскільки спір по суті не розглядався та з його приводу рішення судом не приймалось, відтак вказане питання підлягає вирішенню на підставі положень ст. 142 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2021 року ТОВ «АФ «Пузиківська» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ФГ "Поділ-Агро" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права залишено без розгляду.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 24 листопада 2021 року.
19 листопада 2021 року адвокатом Близнюком І.В. в інтересах ТОВ АФ «Пузиківська» подано заяву про залишення позову без розгляду та повернення сплаченого при подачі позову судового збору.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2021 року клопотання представника позивача ТОВ «Агрофірма Пузиківська» - адвоката Близнюка І.В. задоволено частково, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пузиківська" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Поділ-Агро", третя особа: державний реєстратор Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Попова Ольга Юріївна про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права залишено без розгляду.
Роз'яснено право на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
В задоволенні клопотання представника позивача ТОВ «Агрофірма Пузиківська» - адвоката Близнюка І.В. про повернення судового збору в сумі 6810 відмовлено.
В зв'язку з закриттям провадження у справі, представник відповідача - адвокат Сенкевич В.І. звернувся до суду в порядку статей 141, 142 ЦПК України про стягнення з позивача судових витрат, викликаних необґрунтованими діями позивача.
Додатковим рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року в задоволенні стягнення витрат на користь відповідача ОСОБА_1 , пов'язаних з правничою допомогою адвоката Сенкевича В.І. в сумі 36000 грн. відмовлено з підстав не доведеності відповідачем недобросовісних дій позивача при зверненні з позовом до суду.
При цьому, відмова в стягненні судових витрат була вирішена судом шляхом постановлення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.
Колегія суддів, погоджуючись з висновком місцевого суду в частині відсутності підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу, не може погодитись із процесуальним вирішенням вказаного питання.
Положеннями ст. 142 ЦПК Українивизначено порядок розподілу судових витрат, в тому числі в разі залишення позову без розгляду.
Так, згідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
В даному випадку, у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду на стадії призначення справи до розгляду, після закриття підготовчого провадження, а відтак розподіл судових витрат мав здійснюватися судом на підставі положень ст. 142 ЦПК України.
Натомість, розглядаючи заяву адвоката про компенсацію здійснених по справі витрат на правничу допомогу, суд постановив з цього питання додаткове рішення в порядку ст. 270 ЦПК України, не взявши до уваги, що додаткове рішення може бути ухвалено лише після ухвалення рішення по суті розгляду спірних правовідносин, як це визначає диспозиція вказаної статті.
Таким чином, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при вирішенні питання розподілу судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, є підставою для скасування додаткового рішення та постановлення з приводу клопотання адвоката Сенкевича В.І. нового судового рішення в порядку ч.5 ст. 142 ЦПК України.
Як зазначалося вище, відповідач у разі закриття провадження у справі має право заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України).
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тобто, у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню лише у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.
Відповідно до вищевказаних норм сам по собі факт залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача, за відсутністю факту його необґрунтованих дій - не є достатньою правовою підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію понесених ним витрат.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, який він вправі реалізовувати з метою свого захисту в порядку ст. 4 ЦПК України разі.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Право позивача відмовитися від позову, чи від частини позовних вимог або ставити питання про залишення позовної заяви без розгляду також є безумовним правом позивача. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
В даному випадку, суд не встановлював, а відповідач не доводив фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв'язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою представника, а не через зловживання процесуальними правами.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, кожна особа, яка заявляє вимоги, у тому числі і щодо стягнення судових витрат, має довести як необхідність в понесенні таких витрат та їх розмір, а також і необґрунтованість дій позивача, саме з наявністю яких закон пов'язує процесуальну можливість компенсації на користь відповідача.
В даному випадку, представником відповідача - адвокатом Сенкевичем В.І. при заявлені вимоги про стягнення компенсації понесених по справі витрат на правничу допомогу не було доведено необґрунтованості дій позивача, що виключає стягнення такої компенсації в розумінні ч.5 ст. 142 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 4, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича Володимира Івановича задовольнити частково.
Додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року скасувати та відмовити в порядку ч.5 ст. 142 ЦПК України в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича Володимира Івановича про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 36000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 травня 2022 року.
Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.