Справа № 761/1714/22
Провадження № 1-кс/761/1579/2022
19 січня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 211 000 000 013 91 від 27.11.2021, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Підлуби Ємільчинського р-ну Житомирскої області, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 27.11.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 286КК України, відповідно до якої підозрюваний 26.11.2021 керуючи автомобілем «КІА К 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись вул. Братиславською у напрямку Лісового проспекту у м. Києві, допустив порушення вимог п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.9 «б», 11.4, 12.1 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого перетнув подвійну суцільну лінію, яка розділяє напрямки руху, та виїхавши на зустрічний для нього напрямок руху, скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який у некерованому стані скоїв зіткнення з попутнім автомобілем «DAF XF», реєстраційний номер НОМЕР_3 (Румунія), з напівпричепом «Schmitz Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_8 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Skoda Fabia» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких у КНП «Київська міська клінічна лікарня ШМД» помер, пасажир цього автомобіля ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
До підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 25.01.2022.
Строк досудового розслідування у вказаному провадженні постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 продовжений до трьох місяців, тобто по 27.02.2022
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення необхідних процесуальних дій, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали, що наведені стороною обвинувачення ризики необґрунтовані, оскільки ОСОБА_4 наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати провадженню не має, тому просили змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України.
Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 27.11.2021 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У зв'язку з цим, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, сім'ї та утриманців, тобто вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування слідчий суддя дійшов переконливого висновку, що ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Оскільки обставини вчинення кримінальних правопорушень на теперішній час у повному обсязі не встановлені, слідчий суддя не виключає, що підозрюваний може вдатись до дій, спрямованих на здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків.
Водночас, стороною обвинувачення не доведені ризики вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, наявність у нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи відсутність у підозрюваного судимостей, наявність постійного місця мешкання у м. Києві, міцних соціальних зв'язків, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати приміщення квартири АДРЕСА_3 з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії цієї ухвали встановити по 25 лютого 2022 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1