м. Вінниця
12 травня 2022 р. Справа № 120/1238/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Як зазначає позивач, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 120/11442/21-а відповідачем з 01.04.2019 року проведено перерахунок його пенсії з врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, але без врахування надбавки, доплати та підвищення, визначених ст. 6, 7, 8 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які мають бути розраховані і доплачені до основного розміру пенсії. Позивач вказує, що в суму його пенсії має бути враховано підвищення до пенсії як інваліду ІІ групи, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час участі у бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, надбавка як учаснику бойових дій та 25% доплати до пенсії за особливі заслуги перед Україною, як заслуженому лікарю України.
18.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії за вислугу років з врахуванням зазначених підвищень, надбавок і доплат з 01.04.2019 року. Однак, відповідач листом від 27.01.2022 року відмовив позивачу у проведенні такого перерахунку.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, а тому звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 02.02.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також, даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений строк від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що ГУ ПФУ у Вінницькій області заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими, а тому просить відмовити в задоволення позову в повному обсязі. Вказує, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 120/11442/21-а відповідачем з 01.04.2019 року проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 89% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. На виконання рішень судів, якими зобов"язано провести перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов"язано здійснити такий перерахунок.
Відповідач зазначає, що рішенням у справі за №120/11442/21-а надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром саме з 01.04.2019, тобто предметом розгляду у вказаній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи. Рішенням суду не визначено порядок проведення перерахунку пенсії та розмір виплачуваної пенсії в судовому рішенні не встановлювався. Станом на 01.04.2019 року позивач мав статус учасника бойових дій та почесне звання "Заслуженого лікаря України", на підставі якого було встановлено надбавку за особливі заслуги. Розмір пенсії з урахуванням надбавок, без обмеження максимальним розміром на 01.04.2019 року складав 32116,14 грн.
Враховуючи зазначене, після виконання рішення суду пенсія виплачується позивачу в сталому розмірі на дату, з якої судом було зобов'язано провести перерахунок пенсії, а саме в сумі 32116,14 грн.
В той же час, відповідно до виписки з акта огляду МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності, і на підставі заяви від 11.03.2020 року та посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни позивачу з 01.04.2020 року проведено перерахунок пенсії та встановлено надбавку як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. При цьому, відповідно до чинних нормативно - правових актів при здійсненні перерахунку пенсії у зв"язку з встановленням групи інвалідності та відповідного статусу відповідачем застосовано вимоги абз. 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3668 від 08.07.2011 року.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, розглянувши подані документи, оцінивши наявні докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 з січня 2010 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Пенсія призначена позивачу з урахуванням надбавки за особливі заслуги перед Україною та з урахуванням підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного від 15.11.2021 року у справі № 120/11442/21-а ГУ ПФУ у Вінницькій області проведено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення ( вислуга 33 роки ), з урахуванням підвищення до пенсії як учаснику бойових дій та надбавки за особливі заслуги перед Україною, без обмеження її максимальним розміром.
Згідно з проведеним розрахунком розмір перерахованої пенсії позивача з 01.04.2019 становив 32116,14 грн.
Відповідно до проведених наступних перерахунків розмір пенсії позивача становив з 01.07.2019 - 32149,64 грн., з 01.12.2019 та з 01.01.2020 - 32186,64 грн.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК позивачу 25.02.2020 року встановлено 2 групу інвалідності, в зв"язку з чим, на підставі заяви від 11.03.2020 року та посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, позивачу з 01.04.2020 року проведено перерахунок пенсії та встановлено надбавку як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
Розмір перерахованої пенсії склав з 01.04.2021 - 40274,25 грн, з 01.07.2021 - 40414,65 грн. та з 01.12.2021 - 40466,65 грн. ( з урахуванням встановленої з квітня 2020 року надбавки як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни), що підтверджується наявними у матеріалах справи протоколами перерахунку пенсії за пенсійною справою №0201003288.
В той же час, в зв'язку із обмеженням максимального розміру пенсії відповідно до частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" розмір пенсії ОСОБА_1 після проведених перерахунків до виплати склав 32116,14 грн. починаючи з 01.04.2019 року та в подальшому не змінювався.
Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо обмеження належної до виплати пенсії максимальним розміром в сумі 32116,14 грн, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, а саме в частину 7 ст. 43, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі № 7-рп/2016 є втрата чинності із 20 грудня 2016 року норм частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Як вбачається із відзиву на позовну заяву, відповідач при проведенні перерахунку пенсії позивача, послався на те, що пенсія перерахована з урахуванням ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI.
Разом з тим, суд зазначає, що норми ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" кореспондуються з положеннями ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.92 № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року ст. 43 Закону від 09.04.92 № 2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17 та від 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17.
Відтак, наведені відповідачем підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.
Вказані обставини встановлені та відповідні висновки викладені і в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 в справі №120/11442/21-а, яким суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Відтак, враховуючи, що нормативно - правове регулювання даних правовідносин (обмеження пенсії максимальним розміром ) в період з прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі № 7-рп/2016 ( в тому числі з 01.04.2019 року ) та по теперішній час не змінювалось, то будь-яке подальше обмеження пенсії позивача під час її перерахунку максимальним розміром є протиправним.
При цьому, щодо доводів позивача, що відповідачем було здійснено перерахунок та виплата йому пенсії з 01.04.2019 року без врахування надбавки як учаснику бойових дій та доплати до пенсії за особливі заслуги перед Україною, як заслуженому лікарю України, а з 01.04.2020 року також без врахування підвищення до пенсії як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, то суд вважає за необхідне зазначити, що з наявних матеріалів справи вбачається, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем з 01.04.2019 включено до розрахунку надбавку як учаснику бойових дій та доплату до пенсії за особливі заслуги перед України, як заслуженому лікарю України, а з 01.04.2020 також надбавку як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.
Однак, за наслідком проведених перерахунків при виплаті пенсії з 01.07.2019 року та в подальшому пенсійний орган обмежив загальний розмір нарахованої позивачу пенсії її максимальним розміром, який позивач отримував станом на 01.04.2019 року, а саме сумою в 32116,14 грн., а отже відсутні підстави вважати, що відповідачем при виплаті позивачу пенсії не враховувались та не були виплачені саме вищенаведені надбавки та доплати.
Суд наголошує, що відповідачем було обмежено до виплати максимальним розміром загальну суму нарахованої пенсії ( з урахуванням всіх надбавок та доплат ).
Таким чином, вирішуючи даний спір суд приходить до висновку, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, а саме шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо невиплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, надбавки до пенсії, як інваліду війни ІІ групи та надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною, як заслуженому лікарю України.
Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту і відновлення порушеного права позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження при здійсненні перерахунку починаючи з 01.07.2019 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2019 з обов'язковим урахуванням підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною, а з 01.04.2020 року також з урахуванням надбавки до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, відповідно до вищенаведених мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і відповідних витрат не поніс, питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково. Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження при здійсненні перерахунку починаючи з 01.07.2019 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2019 з обов'язковим урахуванням підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною, а з 01.04.2020 року також з урахуванням надбавки до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна