19.05.2022
Справа № 696/185/22
№ 2/696/101/22
19 травня 2022 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Ніколенко О.Є.,
з участю секретаря - Старущенко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Кам'янського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 15.06.2011. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для використання кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 24000.00 грн. Однак, відповідач неналежним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 30.01.2022 утворилась заборгованість - 18893 грн. 55 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 16068 грн. 12 коп. в.т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту - 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 16068 грн. 12 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 2825 грн. 43 коп.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 0,00 грн.; нарахована пеня - 0,00 грн.; нарахована комісії 0,00 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає. А тому за даних обставин позивач і змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 14.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ КБ «Приватбанк», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про час, місце та дати судових засідань повідомлений належним чином. Про причини неявки в судові засідання не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а тому постановлено провести заочний розгляд даної справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
За письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, що обґрунтовується наступним.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 15.06.2011 була підписана анкета - заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Дослідженням наданої позивачем копії такої заяви встановлено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, примірник якого отримав шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту банку. Натомість інформація про обраний банківський продукт не відображена. Крім того, відсутня інформація про бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою.
До кредитного договору позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті https://privatbank.ua.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу по справі кредитні кошти, що підтверджено випискою по рахунку.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 30.01.2022, відповідно до наданих позивачем розрахунків, має заборгованість в сумі 18893,55 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 16068,12 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 16068,12 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 2825,43 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15.06.2011, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (Повна версія Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua), як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Повна версія Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (15.06.2011) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Відповідно без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
В постанові № 14-131цс19 від 03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначала, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначала про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (Повна версія Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua), які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.06.2011 шляхом підписання анкети - заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
За період з часу укладення кредитного договору з відповідачу було надано наступні кредитні картки - № НОМЕР_1 (з терміном дії до 05/15), № НОМЕР_2 (з терміном дії до 12/15), № НОМЕР_3 (з терміном дії до 01/16), № НОМЕР_4 (з терміном дії до 04/16), № НОМЕР_5 (з терміном дії до 06/16), № НОМЕР_6 (з терміном дії до 08/17), № НОМЕР_7 (з терміном дії до 01/18), № НОМЕР_8 (з терміном дії до 04/18), № НОМЕР_9 (з терміном дії до 07/21).
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитної картки, оформленої на ім'я ОСОБА_1 , збільшення кредитного ліміту до 24000 мало місце 15.10.2017.
З урахуванням того, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично знімав грошові кошти з картки та поповнював її, то таке фактичне використання кредитної картки позичальником свідчить про визнання ним наявності між сторонами справи відповідних кредитних правовідносин, однак це не дає суду можливість задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями у вигляді нарахованої пені, оскільки відсутні погоджені сторонами умови для нарахування таких платежів.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту у вигляді анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Такі висновки суду відповідають принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливлює покладання на слабшу сторону - споживача, невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Саме до такого висновку прийшла Велика Палати Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосування норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Отже, врахувавши висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді нарахованої пені слід відмовити.
Разом з тим, використання кредитного ліміту відповідачем підтверджується випискою за договором №б/н за період 15.06.2011 - 01.02.2022, з якої вбачається, що позичальник активно користувався кредитними коштами, поповнював карту та частково погашав заборгованість по ній.
Такі дії відповідача підтверджують факт користування нею кредитними коштами, однак не є доказом прийняття відсоткової ставки, запропонованої банком.
Згідно з п. 1.1.1.72 Умов простроченим кредитом є кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернуті у строк, передбачений договором.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також враховуючи, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом виконання боржником зобов'язання з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 16068,12 грн. в розмірі, який підтверджено розрахунком банку та банківською випискою по картковому рахунку і не спростований відповідачем, підлягають до задоволення.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що узгоджуватиметься з вимогами ст. 141 ЦПК України.
З матеріалів справи встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2481,00 грн., за таких обставин розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам становить 2108,85 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 634, 638, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 76-89, 141, 223, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за тілом кредиту по кредитному договору № б/н від 15.06.2011 року в розмірі 16068 (шістнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 12 коп.
В іншій частині позову, а саме: стягнення заборгованості за простроченими відсотками по кредитному договору № б/н від 15.06.2011 року в розмірі 2825 грн. 43 коп. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», понесені судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору в сумі 2108 (дві тисячі сто вісім) грн. 85 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19.05.2022.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, код. ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Суддя: О.Є. Ніколенко