Справа № 551/260/22
Провадження №3/551/138/22
"19" травня 2022 р. селище Шишаки
Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Сиволап Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, працюючого без трудового оформлення монтажником натяжних стель, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
21 квітня 2022 року о 21-30 год. на 37 кілометрі автошляху Миргород-Велика Багачка-Байрак-Поділ ОСОБА_1 керував автомобілем, марки ВАЗ - 2109 д.н.з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у лікаря-нарколога в КП «ПО Центр терапії залежності ПОР».
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України в зв'язку з чим вони кваліфіковані органами Національної поліції за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав, щиро розкаявся, підтвердив всі обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснив, що після того як вжив пляшку пива вимушений був керувати по роботі автомобілем. Запевняв суд, що аналогічних вчинків не допускатиме.
Просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки з наявністю даного права пов'язана його робота та відповідно й заробіток для забезпечення сім'ї. Вказав, що проживає разом з батьком та сестрою.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому правопорушенні підтверджується наступними перевіреними в судовому засіданні, доказами в їх сукупності та взаємозв'язку:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 246287 від 21.04.2022 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння № 143 від 21.04.2022 року (а.с. 2);
- рапортом помічника чергового ч/ч ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Удовиченка Ю. (а.с. 3);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4, 5).
- диском з відеозаписами портативного реєстратора працівника поліції від 21.04.2022 року (а.с. 7).
З огляду на наведене, суд вважає повністю доведеним факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а від так кваліфікує його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про незастосування до нього додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Разом з тим, з початком повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації та території України, яке мало місце 24 лютого 2022 року та триває дотепер, основні права людини на території держави (в тому числі право на життя та здоров'я) перебувають під постійною загрозою, через бойові дії, які точаться в декількох регіонах країни; постійні ракетні обстріли всієї території держави, загрози відновлення наступу ворожих військ з різних напрямків.
З огляду на розвиток вищенаведеної суспільно-політичної, військової та криміногенної ситуації значно зменшилась можливість державних інституцій вживати ефективні заходи по утвердженню і забезпеченню основних прав людини. Так, частина функцій держави у цій сфері фактично реалізується самими громадянами, які самостійно вживають заходів щодо евакуації своїх родин з небезпечних районів за кордон або у більш безпечні регіони держави. При цьому через суттєве зменшення залізничних та автобусних рейсів в більшості випадків така евакуація відбувається власним автомобільним транспортом.
Таким чином, фактична реалізація громадянами права на життя та здоров'я шляхом евакуації до більш безпечних місць проживання/перебування знаходиться у безпосередньому зв'язку із наявність у них права керування транспортними засобами.
Крім того, наявність у особи призовного віку права керування транспортними засобами та відповідних навичок позитивним чином сприяє реалізації нею конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, оскільки значно розширює сферу використання такої особи в умовах воєнного стану.
Важливість наявності у особи права керування транспортними засобами в умовах воєнного стану визнана держаними органами.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 360 від 25 березня 2022 року «Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях» дозволено обмін посвідчення водія та отримання його в разі заміни, втрати або викрадення без подання до територіальних органів з надання сервісних послуг МВС відповідної медичної довідки встановленого зразка; надано право на керування транспортними засобами категорій С, С1 особам, які мають посвідчення водія категорії В і навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 584 «Про навчання водіїв та державну реєстрацію транспортних засобів у період воєнного стану в Україні» у період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування значно спрощено процедуру навчання водії та отримання посвідчення водія.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст. 25 КУпАП за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст. 33 КУпАП).
Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення поміж іншого зобов'язаний з'ясувати чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм КУпАП в сукупності із положеннями Конституції України, якими визначаються основні права і обов'язки людини та громадянина, можна дійти висновку про те, що в умовах військової агресії Російської Федерації та пов'язаних з цим негативних наслідків, застосування або не застосування додаткового стягнення у адміністративних справах в сфері безпеки дорожнього руху відноситься до дискреційних повноважень суду, які реалізуються в залежності від обставин конкретної справи, особи винного та повинні відповідати такому основному завданню КУПАП, як охорона прав і свобод громадян (ст.1).
Враховуючи все вищенаведене, зважаючи на особу ОСОБА_1 , зокрема його молодий вік, визнання ним вини та щире каяття, те що він раніше не притягувався до відповідальності за аналогічні правопорушення, відсутність на відеозаписі у нього явних ознак алкогольного, що можуть свідчити про перебування в середньому або тяжкому ступені сп'яніння, а також приймаючи до уваги те, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами може суттєвим чином порушити його права на захист свого життя та життя його близьких особі у вигляді неможливості евакуації сім'ї автомобільним транспортом в разі загострення обстановки на території Полтавської області, перешкодити його професійній діяльності та залишити без заробітку в умовах воєнного стану або перешкодити його обов'язку захищати Вітчизну, як особі призовного віку, яка має право та досвід керування транспортними засобами, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до правопорушника додаткового стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами.
При цьому суд вважає, що накладене основне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., який більше ніж у 2,5 рази перевищує розмір мінімальної заробітної плати на місяць є достатньою мірою відповідальності правопорушника в умовах воєнного часу та виходячи з конкретних обставин справи.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.130, статтями 283-285, 287, 307, 308 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення його права керування транспортними засобами.
Штраф підлягає сплаті в дохід держави на р/р UA138999980313080106000016577, отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг смт Шишаки/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. под.), код бюджетної класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Штраф та судовий збір має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання на протязі десяти днів з дня винесення постанови до Шишацького районного суду апеляційної скарги.
Суддя Шишацького районного суду
Полтавської області Д.С.Сиволап