Справа №552/591/22
"19" травня 2022 р. селище Шишаки
Шишацький районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Рябченка В.В., за участю:секретаря судових засідань Кирди Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, про скасування постанови серії БАВ № 256755 від 25.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач), звернувся в Київський районний суд м. Полтави, як до адміністративного суду, з вищевказаним позовом, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08.02.2022 року дану адміністративну справу на розгляд за підсудністю передано до Шишацького районного суду Полтавської області.
В своєму позові позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії серії БАВ № 256755 від 25.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження у справі закрити, стягнути з відповідача сплачений штраф та понесені позивачем судові витрати.
11 березня 2022 року ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі, надано відповідачу термін для надсилання відзиву на позов та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Управління патрульної поліції в Полтавській області (далі по тексту відповідач) у встановлені судом строки направив відзив на позов позивача в якому позов не визнав та вказав, що вважає позов позивача необґрунтованим, просив прийняти рішення у справі, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату місце і час розгляду справи повідомлені своєчасно, представник відповідача надіслав до суду відзив на позов в якому просив провести розгляд справи за його відсутності, за таких умов суд приймає рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що близько 07 годин 53 хвилин 25 січня 2022 року, позивач керував транспортним засобом MERSEDES-BENS SPRINTER 411 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі в м. Полтава по вулиці Зінківська, 57, де його було зупинено поліцейським взводу 2 роти 1 БУПП в Полтавській області ДПП сержантом поліції Холковським Олександром Олексійовичем, в ході проведення поліцейських превентивних заходів було встановлено, що водієм вищевказаного транспортного засобу є позивач ОСОБА_1 який не має права на керування вказаним транспортним засобом, а саме він не отримував посвідчення водія відвідної категорії (позивач має категорію «С» тоді як для керування даним транспортним засобом йому потрібно мати категорію «С1»), поліцейський виявив факт порушення водієм п. п. 2.13 Правил Дорожнього руху України, ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», та вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, в результаті чого працівником поліції було винесено постанову серії БАВ № 256755 від 25.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з накладенням на порушника штрафу в сумі 3400 грн.
Сам факт експлуатації та керування зазначеним автомобілем позивач не заперечував. Цей факт він підтверджує за змістом свого позову.
Позивач в своєму позові посилається на те, що маючи дозвіл на керування транспортними засобами категорії «С» він має право на керування транспортними засобами категорії «С1» так як категорія «С» є вищою відносно «С1», відтак категорія «С» поглинає категорію «С1».
З таким твердженням позивача суд не погоджується з наступних підстав.
Згідно Постанови КМУ від 10.10.2001р. №1306 «Про правила дорожнього руху» транспортні засоби належать до таких категорій:
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
Відповідно до реєстраційної картки ТЗ MERSEDES-BENS SPRINTER 411 CDI, номерний знак НОМЕР_1 є вантажним транспортним засобом, повна маса якого становить 4600 кг. Тобто, для керування таким ТЗ водієві необхідно мати посвідчення категорії «С1» Як вбачається з наданих сторонами матеріалів справи такої категорії у водія (позивача) на момент вчинення ним вищевказаного правопорушення не було, тоді як в його посвідченні водія НОМЕР_2 зазначено право керування ТЗ лише категорії «С».
Щодо посилання позивача на поглинання старшою категорією «С» меншої категорії «С1» яке б давало йому право на керування вищевказаним транспортним засобом суд також не погоджується з наступних підстав.
Постановою КМУ від 08.05.1993 р №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» передбачено, що посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням, при цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії:
А1, А - відповідає категорії А;
В1, В - відповідає категорії В;
С1, С - відповідає категорії С;
D1, D - відповідає категорії D;
BЕ - відповідає категоріям В і Е;
C1E, СЕ - відповідає категоріям C і Е;
D1E, DЕ - відповідає категоріям D і Е;
Т - відповідає категорії Трамвай, Тролейбус.
Враховуючи те, що позивачу його посвідчення на керування ТЗ серія НОМЕР_2 було видано 28.05.2013 року воно не підлягає заміні згідно вищезазначеного закону, а тому на нього не можуть бути застосовані умови проведення обміну, отже твердження позивача про поглинання старшою категорією «С» меншої категорії «С1» яке б давало йому право на керування вищевказаним транспортним засобом суд відхиляє як не вірне.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".
Відповідно дост.1 Закону України "Про дорожній рух"цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що факт вчинення правопорушення не підтверджено жодними доказами, оскільки представник відповідача надіслав позивачу відзив на позов з додатками до нього.
При цьому, суд враховує, що відповідачем вчасно, у строк, вказаний в ухвалі суду від 11.03.2022 року, надано суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також докази направлення позивачу відзиву з додатками.
Суд також бере до уваги те, що на час розгляду даної справи позивач ознайомився з усіма матеріалами даної адміністративної справи.
Порушень з боку відповідачів, які б вказували на незаконність дій працівника поліції при зупинці транспортного засобу та в подальшому при складанні оскаржуваної постанови, судом не встановлено. При винесенні оскаржуваної постанови, поліцейський керувався положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», ПДР, Митного кодексу України та КУпАП а тому він діяв у межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права.
Оскаржувана постанова серії БАВ № 256755 від 25.01.2022 року відповідає передбаченим статтею 283 КУпАП вимогам, тому підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5, 6, 8, 9, 10, 72-77, 90, 94, 241-246, 286, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління патрульної поліції в Полтавській області, про скасування постанови серії БАВ № 256755 від 25.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Шишацький районний суд Полтавської області до Другого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий, суддя В. В. Рябченко