Справа №538/397/22
Провадження по справі №2/538/202/22
18 травня 2022 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Волошиної Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Лохвиці Полтавської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 24.10.2020 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Лохвицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Життя з відповідачем не склалося із-за непорозумінь та супречок, різних поглядів на шлюб та сім"ю, спору щодо майна немає, шлюбні стосунки не підтримуються, тому просить суд розірвати шлюб.
В судове засідання позивач не з"явилася, але надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з"явився, але надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ознайомившись із матеріалами цивільної справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.
Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 24.10.2020 року, про що Лохвицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зроблено актовий запис № 76 (а.с.3).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Згідно п. 10 роз'яснень ППВС України № 11, від 21.12.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у
судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя припинило шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства, мають окремий бюджет, сім'я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків є неможливим.
Таким чином, судом з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя та їхній дитині.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову і розірвання шлюбу.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка не надала заяву про відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 992,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 24 жовтня 2020 року Лохвицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 76 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений останньою судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 992 (дев"ятсот дев"яносто дві) гривні 40 коп.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Бондарь В.А.