ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2022Справа № 910/1153/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ГАРАНТ"
про стягнення 12485,30 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ГАРАНТ" про стягнення 12485,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020 від ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Саламандра" до позивача перейшло право вимоги до відповідача (страховий акт №0034763.07.21/1) на виплату страхового відшкодування у розмірі 12485,30 грн, яке останній мав сплатити внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 26.07.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.02.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1153/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
21.02.2022 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 07.02.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491865411.
Отже, за змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подав, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Згідно із матеріалами справи, 26.07.2021 в м. Києві по вул. Гната Юри, 20 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля " Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно із постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20.08.2021 у справі №759/18123/21 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини водія автомобіля "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Відповідно рахунку ремонтної калькуляції №0034763.07 від 20.08.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_2 становила 13785,30 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції №0034763.07 від 20.08.2021, страхового акту №0034763.07.21/1 від 06.08.2021 та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту, страхове відшкодування за вказаним страховим випадком складає 13785,30 грн.
ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспорту, крім залізничного № S152.123649 від 18.12.2020 здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 13785,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4255 від 10.09.2021.
Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202086679 (термін дії з 07.12.2020 по 06.12.2021).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 1300,00 грн.
02.01.2020 між ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 01.01-2020-СК щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ГАРАНТ".
Оскільки на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020 від ПрАТ " Страхова компанія "Саламандра" до позивача перейшло право вимоги до відповідача (страховий акт №0034763.07.21/1 від 06.08.2021) на виплату страхового відшкодування у розмірі 12485,30 грн (сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи), яке останній мав сплатити внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 26.07.2021, позивач направив на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування вих №07212 від 13.09.2021.
З огляду на те, що відповідач не відшкодував позивачу суму страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 12485,30 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20.08.2021 у справі №759/18123/21 підтверджено вину водія транспортного засобу "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 26.07.2021.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202086679 (термін дії з 07.12.2020 по 06.12.2021).
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прередбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202086679 передбачено, що франшиза становить 1300,00 грн.
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Судом встановлено, що відповідно до ремонтної калькуляції №0034763.07 від 20.08.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_2 становить 13785,30 грн.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.
Оскільки згідно з ремонтною калькуляцією №0034763.07 від 20.08.2021, акту технічного огляду КТЗ від 02.08.2021 відновлювальний ремонт автомобіля "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_2 не здійснювався методом заміни складових частин, то відповідно вирахування коефіцієнту фізичного зносу при визначені вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля не здійснюється.
ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспорту крім залізничного № S152.123649 від 18.12.2020 здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 13785,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4255 від 10.09.2021.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набуло права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат, а саме у сумі 13785,30 грн.
02.01.2020 між ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 01.01-2020-СК щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ГАРАНТ", які перейшли до останнього як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування.
Відповідно до п.1.2. договору факторингу за цим договором фактор займає місце клієнта (як кредитора) по всім регресним вимогам клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Згідно з п.1.3. договору факторингу права за регресними вимогами переходять від клієнта до фактора з моменту підписання Акту здачі-приймання документів по відповідній регресній вимозі.
Відповідно до п.2.1 договору факторингу для реалізації фактором придбаних ним прав, клієнт зобов'язаний передати фактору оригінали документів, що посвідчують виникнення у клієнта права регресної вимоги. Одночасно з передачею оригіналів документів, що посвідчують виникнення у клієнта відповідних прав регресних вимог, сторони підписують Акт прийому-передачі документів.
Згідно Акту прийому-передачі документів №44-03 від 13.09.2021 до договору факторингу підтверджено факт передачі позивачу оригіналів документів, що підтверджують право вимоги фактора, як кредитора за вимогами по страховому випадку 0034763.07.21/1 на суму 12485,30 грн, де боржником є ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ГАРАНТ".
Згідно із переліку переданих регресних вимог №03-21 оплата позивачем за передані вимоги здійснюється включно 31.03.2022.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання в діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1. договору факторингу).
Згідно з ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже , позивач отримав право вимоги до відповідача на стягнення страхового відшкодування, сплаченого за наслідками пошкодження транспортного засобу марки Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 26.07.2021.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач у відповідності наведених приписів процесуального закону не спростував наведених у позові обставин, доказів, які б спростовували його обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 12485,30 грн (13785,30 грн (сума виплаченого страхового відшкодування ) - 1300 грн (франшиза)) не надав.
Враховуючи зазначене вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 12485,30 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ГАРАНТ" про стягнення 12485,30 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання професійної правничої допомоги №37/2022 від 04.01.2022, укладеного з адвокатом Терзі Олександром Сергійовичем; додаткову угоду №1 до договору; акт надання послуг від 17.01.2022 на суму 5000,00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг) до акту наданні послуг від 17.01.2022.
Відповідно до Додаткової угоди №1 до договору розмір гонорару не є фіксованим та визначається на підставі обсягів фактично наданих послуг, витраченого адвокатом часу та складності опрацьованих адвокатом справ. Обсяг наданих послуг та їх вартість визначається Актом виконаних робіт (наданих послуг).
Так, з Акту наданих послуг від 17.01.2022 та детального опису робіт (наданих послуг) до вказаного акту вбачається, що адвокатом Терзі Олександром Сергійовичем були надані клієнту послуги на загальну суму 5000,00 грн.
Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №910/1153/22.
При цьому, оцінюючи докази, надані позивачем, судом враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19.
Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем, у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, заяви про зменшення суми судових витрат не подано, заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не наведено.
Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 грн.
Згідно із приписів ст. 129 ГПК України витрати позивача на правничу допомогу покладаються на відповідача.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ГАРАНТ" (01103, місто Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 28-В, ідентифікаційний код 30930046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" (36023, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ КОЛЕКТИВНА, будинок 10, ідентифікаційний код 37686922) матеріальну шкоду у сумі 12485,30 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 18.05.2022.
Суддя С. О. Турчин