вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
18.05.2022м. ДніпроСправа № 904/598/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/598/22
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАКЕТТІ"
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРЕМ'ЄР"
про стягнення грошових коштів,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАКЕТТІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 10.12.2021 за вих. №б/н до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРЕМ'ЄР" (далі - відповідач) про стягнення 8.007,97 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за поставлений позивачем товар відповідач розрахувався лише частково.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/598/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2022.
Ухвалою від 17.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
29.04.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач доводить погашення основної заборгованості.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвала постановлена у нарадчій кімнаті за результатами оцінки фактичних обставин справи.
Стислий виклад позиції позивача
06.03.2019 між позивачем та відповідачем укладений договір поставки №0619 (далі - договір).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу поліграфічну продукцію у вересні 2021 року на загальну суму 10.540,07 грн, що підтверджується видатковою накладною №ПК1055-01 від 24.09.2021 та видатковою накладною №ПК1073-01 від 29.09.2021.
За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався частково.
Залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 8.007,07 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач визнав укладення з позивачем договору поставки №0619 від 06.03.2019.
Визнав відповідач існування заборгованості перед позивачем, проте повідомляє суд про її поступове та повне погашення.
На підтвердження погашення існуючої перед позивачем заборгованості відповідач надає платіжні доручення:
- №10257 від 11.02.2022 на суму 1.000,00 грн;
- №10328 від 16.02.2022 на суму 2.000,00 грн;
- №10445 від 28.02.2022 на суму 1.000,00 грн;
- №11210 від 19.04.2022 на суму 2.007,97 грн;
- №11300 від 26.04.2022 на суму 2.000,00 грн.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Суд встановив, що 06.03.2019 між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) укладений договір поставки №0619 (далі - договір).
За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов'язався на умовах, передбачених цим договором, поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати виготовлену за замовленням покупця поліграфічну продукцію, іменовану далі «товар» або «продукція».
Найменування, кількість і ціна за одиницю продукції затверджується Специфікацією, підписаною в двосторонньому порядку, якою є видаткові накладні (п. 1.2 договору).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10.540,07 грн, що підтверджується видатковими накладними:
- №ПК1073-01 від 29.09.2021 на суму 3.491,21 грн;
- №ПК1055-01 від 24.09.2021 на суму 7.048,86 грн.
Пунктом 5.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату у розмірі 100% від вартості продукції, згідно видаткової накладної у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника на підставі видаткової накладної протягом 90-та календарних днів з моменту отримання покупцем відповідної партії продукції.
Для оплати товару, який відповідач отримав від позивача, останній виставив рахунки на загальну суму 10.540,07 грн:
- Рахунок на оплату по замовленню №ПК1073 від 29.09.2021 на суму 3.491,21 грн;
- Рахунок на оплату по замовленню №ПК1055 від 24.09.2021 на суму 7.048,86 грн.
Позивач визнав часткову оплату відповідачем існуючої заборгованості, що підтверджується:
- Платіжним дорученням №10193 від 02.02.2022 на суму 2.000,00 грн;
- Платіжним дорученням №10055 від 25.01.2022 на суму 2.000,00 грн.
Відповідач надав докази оплати решти заборгованості, що підтверджується:
- Платіжним дорученням №10257 від 11.02.2022 на суму 1.000,00 грн;
- Платіжним дорученням №10328 від 16.02.2022 на суму 2.000,00 грн;
- Платіжним дорученням №10445 від 28.02.2022 на суму 1.000,00 грн;
- Платіжним дорученням №11210 від 19.04.2022 на суму 2.007,97 грн;
- Платіжним дорученням №11300 від 26.04.2022 на суму 2.000,00 грн.
Договір, відповідно до п. 9.1, вступає в дію з моменту його підписання сторонами, діє безперервно і безстроково.
Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 8.007,97 грн основної заборгованості.
Право вимоги вказаної заборгованості позивач набув в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.
Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Господарський суд встановив, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10.540,07 грн, що підтверджується видатковою накладною №ПК1073-01 від 29.09.2021 на суму 3.491,21 грн та видатковою накладною №ПК1055-01 від 24.09.2021 на суму 7.048,86 грн.
Оцінивши надані позивачем та відповідачем докази оплати спірної заборгованості на загальну суму (платіжне доручення №10193 від 02.02.2022 на суму 2.000,00 грн, платіжне доручення №10055 від 25.01.2022 на суму 2.000,00 грн, платіжне доручення №10257 від 11.02.2022 на суму 1.000,00 грн, платіжне доручення №10328 від 16.02.2022 на суму 2.000,00 грн, платіжне доручення №10445 від 28.02.2022 на суму 1.000,00 грн, платіжне доручення №11210 від 19.04.2022 на суму 2.007,97 грн, платіжне доручення №11300 від 26.04.2022 на суму 2.000,00 грн), господарський суд визнав їх належними.
Так, заборгованість у розмірі 10.540,07 грн на час вирішення спору є погашеною у повному обсязі.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження в справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Відповідач заборгованість перед позивачем погасив у період з 11.02.2022 по 26.04.2022.
Господарський суд встановив, що позивач звернувся до господарського суд з даною позовною заявою 11.02.2022, що підтвержується штампом пошти на конверті, у якому позовна заява надійшла до господарського суду.
Таким чином спірна заборгованість була сплачена відповідачем в процесі розгляду справи, який фактично розпочинається з моменту подачі позову.
Оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору припинив своє існування, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача на наслідки закриття провадження в справі, вказані в ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, зокрема у випадках закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Судові витрати
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Господарський суд встановив, що провадження у справі закрито, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а отже судовий збір сплачений за даною вимогою може бути повернутий позивачу.
Так, відповідно до пункту 2 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі зменшення розміру позовних вимог.
Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 2.481,00 грн, сплата якого підтверджується платіжним дорученням №4549 від 10.02.2022 на суму 2.481,00 грн.
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст. ст. 231, 234, 235 ГПК України, суд
Провадження у справі №904/598/22 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАКЕТТІ" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРЕМ'ЄР" про стягнення грошових коштів закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (18.05.2022) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.А. Дупляк