11.05.2022 року м.Дніпро Справа № 908/1263/21
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп”
на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 (суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/1263/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” (вул. Науки, буд. 1, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52071, поштова адреса: а/с 5426, м. Дніпро, 49101, ідентифікаційний код 37865529)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “БІК” (вул. Перемоги, буд. 131А, прим.2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, ідентифікаційний код 39711377)
про стягнення понесеної матеріальної шкоди (збитку) в сумі 203 177,48 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “БІК” із позовом про стягнення понесеної матеріальної шкоди (збитку) в сумі 203 177,48 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 у справі № 908/1253/21 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 року по справі № 908/1263/21 скасувати та задовольнити позовні вимоги ТОВ “ІТЛ- Групп” в особі Вінницької філії ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” (ідентифікаційний код 37865529) по справі № 908/1263/21 у повному обсязі.
В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не було повно з'ясовано всі обставини справи, що викладені вище позивачем у апеляційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, коли був пошкоджений вантаж - до перевезення або під час перевезення, у зв'язку з чим судом було прийнято необгрунтоване рішення по справі.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 у справі № 908/1263/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 у справі №908/1263/21. Розгляд справи № 908/1263/21 призначено в судовому засіданні на 16.03.2022 о 09:00 год та 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.
Розгляд справи 16.03.2022 не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2022 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 у справі №908/1263/21 призначено на 11.05.2022 року о 09:30 годин.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” в судове засідання 11.05.2022 року не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “БІК” в судове засідання 11.05.2022 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
11.05.2022 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2020 Вінницька філія Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” (Експедитор) і Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Будинок “БІК” (Перевізник) уклали договір № В156/290720-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні, за умовами п. 1.1. якого Перевізник зобов'язується доставляти ввірений йому Експедитором вантаж до пункту призначення в міжнародному або внутрішньому сполученні за Заявками Експедитора і видати його вантажоодержувачу у встановлений термін передбачений Договором або Заявкою, а Експедитор зобов'язується здійснювати за перевезення вантажів встановлену плату в розмірі та в строки, передбачені даним Договором і Заявкою.
Відповідно до п. 1.2. договору, правовідносини Сторін за даним Договором регулюються, правилами перевезень вантажним транспортом в Україні, митної конвенції про міжнародні перевезення з використанням книжки МДП, Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), (ООН, Женева 1956р.), чинним законодавством України, а також законодавством країн, по території яких здійснюється перевезення, цивільним і господарським кодексом України.
Згідно п. 2.1. договору Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмових Заявок Експедитора, які є невід'ємною частиною договору, яка подається Експедитором за 24 години до моменту завантаження вантажу.
Конкретні умови перевезення обумовлено в Заявці на перевезення за №71321 від 19.10.2020, дані якої містять інформацію про вантажовідправника, вантажоодержувача, автомобіль, яким здійснено перевезення, що відповідають даним товарно-транспортної накладної № Р292/1 від 19.10.2020, а саме: БАР державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .
На виконання умов договору № В156/290720-1 від 29.07.2020 відповідачем 19.10.2020 надані послуги з перевезення вантажу на підставі ТТН № Р292/1 від 19.10.2020. Предметом вантажу згідно ТТН № Р292/1 від 19.10.2020 були чотири силових масляних трансформатори виробництва компанії “SІЕМЕNS”, загальна вартість яких складає 2 769 714,00 грн., за маршрутом місто Хмельницький - місто Запоріжжя.
21.10.2020 при отримані зазначеного товару у місці доставки на будівельному майданчику Замовника - ТОВ “СОЛАР ПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ”, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Ї.Сікорського, були виявлені пошкодження товару, а саме:
- пошкодження трансформатора силового масляного “SІЕМЕNS”, потужністю 2500 кВА 35/0,8 Д/Ун-11, серійний номер № В359321: глибока деформація 3-ох ребер (вогнутої форми) масляного гофробаку;
- пошкодження трансформатора силового масляною “SІЕМЕNS”, потужністю 2500 кВА 35/0,8 ДУн-11, серійний номер № В359324: неглибока деформація одного ребра масляного гофробаку.
З огляду на виявлені пошкодження товару, комісією в складі директора ТОВ “СОЛАР ПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ”, ОСОБА_2 та представника перевізника - водія. Капранова І.А., було складено акт обстеження вантажу на предмет встановлення наявності дефектів та цілісності предмету постачання товарів № 1 від 21.10.2020.
Платіжними дорученнями № 2013170527 від 29.01.2021 на суму 50000,00 грн., № 2013171171 від 26.02.2021 на суму 50000,00 грн., № 2013171172 від 26.02.2021 на суму 51000,00 грн. та № 2013172656 від 21.04.2021 на суму 52177,48 грн., позивачем було сплачено в повному обсязі матеріальну шкоду на користь власника вантажу - ТОВ “УкрЕЛКОМ ЛТД” за вимогою-претензією № 134 від 17.12.2020 на загальну суму 203 177,48 грн.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “БІК” із позовом про стягнення понесеної матеріальної шкоди (збитку) в сумі 203 177,48 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” посилався на незабезпечення відповідачем збереження вантажу під час його перевезення, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяної пошкодженням вантажу шкоди.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у комісійному акті про обстеження вантажу відсутні жодні посилання на той факт, що при доставці трансформаторів та їх вивантажені представниками вантажоотримувача та/чи перевізника були виявлені факти пошкодження причепу/кузову автомобілю чи його секції, або пломб, маркувань, упаковки чи встановлено, що кількість товару не відповідає документам.
У фотоматеріалах, що робились представниками комісії відсутні жодні фото, які б свідчили про те, що товар був закріплений не належним чином чи є сліди надриву ременів, яким був закріплений вантаж або слідів переміщення вантажу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з статтею 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Положеннями частини 1, 4 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено говором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Нормами частини 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2 статті 614 Ц К України).
Згідно із частиною 1 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумція вини зобов'язаної сторони. При цьому, обов'язок доведення невинуватості лежить на перевізнику.
Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу для перевезення й інших обставин, передбачених законом.
Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій). Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.
Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.
Відповідно до п. 4.2. договору, Перевізник зобов'язаний під час завантаження звірити вірність записів, зроблених у ТТН /CMR відносно числа вантажних місць, їх маркування та нумерації місць, зовнішній стан вантажу і його упаковки, відповідність кріплення.
Пунктом 4.2.9 передбачено, що перевізник під час завантаження повинен проконтролювати правильне навантаження, кріплення і укладання вантажу в транспортному засобі, дотримуючись умов безпеки руху і забезпечення збереження вантажу (з урахуванням встановлених у державах, по території яких здійснюється перевезення вантажів, обмежень по загальній вазі вантажів і навантаження на осі транспортного засобу), що виключає псування або пошкодження вантажу при перевезенні, а також сприяти розтентуванню автомобіля; якщо вантаж пломбується, перевірити наявність пломб та справність контейнера. При виявленні будь-яких невідповідностей, неполадок негайно повідомити Експедитора про виявлення недоліків і вимагати від вантажовідправника негайного їх усунення (п.п. 4.2.10.).
Як вбачається з матеріалів справи, приймання вантажу та перевезення здійснював водій ТОВ “Торгівельний будикок “БІК” Капранов І.А., яким при завантажені вищезазначених силових масляних трансформаторів до перевезення від місця завантаження, даний товар був попередньо візуально оглянутий.
При цьому, згідно заявки на перевезення, у якості умов перевезення вимагалось як мінімум 16 ременів для правильного фіксування вантажу, по 4 ремені на кожний з 4 трансформаторів.
З опису обставин водієм зазначалось, що перед завантаженням трансформатори були упаковані у поліетиленову плівку, зовнішній вигляд якої не мав ознак пошкодження та/чи деформації; в повному обсязі зовнішній стан самих трансформаторів водій не мав змоги оглянути оскільки вони були запаковані; оскільки зовнішньо товар мав належний вигляд, приймаючи до уваги, що товаросупровідні документи були оформлені належним чином, жодних зауважень перевізником до початку перевезення у ТТН з приводу будь-яких невідповідностей не зазначалось. При завантажені зазначеного товару у причіп він був належним чином закріплений ременями і доставлений до місця призначення.
Статтею 226 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших часників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 ЦК України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).
До складу збитків, як зазначено у частині 1 статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У частині 2 статті 224 ГК України зазначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів, цивільна відповідальність не настає.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Причинний зв'язок у цивільному праві - зв'язок між протиправною поведінкою боржника й невигідними наслідками, що настали для кредитора. Даний зв'язок повинен бути логічним наслідком ланцюгу подій, настання яких є причиною для застосування цивільно-правової відповідальності.
Вина особи, яка завдала шкоду повинна підтверджуватись відповідними належними доказами і мати чіткий зв'язок між протиправною поведінкою боржника й невигідними наслідками, що настали для кредитора.
Як встановлено судом першої інстанції, 21.10.2020 при вивантажені товару у місці доставки на будівельному майданчику ТОВ “СОЛАР ПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ”, представники вантажоодержувача почали здійснювати його розвантаження.
При відкриті причепу жодних ознак псування товару в процесі його перевезення виявлено не було: ремені були належним чином закріплені, борти, тент та дно причепу не мали ознак деформації, товар знаходився у місці його фіксації ременями.
Однак, після вивантаження товару, представники ТОВ “СОЛАР ПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ" почали здійснювати його розпакування від упаковки прямо у транспортному засобі відповідача і, за результатом огляду безпосередньо самих трансформаторів, було виявлено пошкодження двох одиниць товару.
За результатом спільної перевірки характеру пошкоджень було встановлено, що:
- при доставці вантажу у місце розвантаження, будь яких ознак порушення стану пакування чи пломбування виявлено не було.
- ремені, якими закріплявся вантаж не мали ознак надривів чи пошкоджень, вантаж був закріплений належним чином, що не допускало його переміщення по причепу та/чи його балансуванню при перевезені;
- місця пошкоджень товару знаходились не в місцях кріплення ременів;
- характер пошкоджень мав ознаки сильних ударів тупими предметами маленького діаметру ймовірно вилками навантажувача та чи іншими джерелами;
- зазначені ушкодження не можливо було виявити водію перед завантаженням товару оскільки трасформатори знаходились в упаковці, при цьому технічний стан та характеристики товару йому в повному обсязі відомі не були.
По зазначеним обставинам представниками ТОВ “СОЛАР ПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ” та ТОВ “Торгівельний будинок БІК” був складений відповідний акт № 1 від 21.10.2020, зроблені відповідні фото, при цьому зі змісту самого акту вбачалось, що більш детальний опис ушкоджень буде здійснений згодом.
Відповідно до пунктів 4.2.11 та 4.2.12 договору перевезення, Перевізник зобов'язаний вносити всі зауваження та неполадки щодо вантажу до ТТН до завантаження товару, якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити зовнішній стан вантажу і його упаковки, він повинен зробити обґрунтовані застереження.
Оскільки стан упаковки мав належний вигляд і водій не мав права її розпакувати з метою огляду вантажу, застереження в товаротранспортних документах зроблено не було, так як фактично розпакування товару з метою його огляду приводило до необхідності його повторного запакування тому, що вантаж під перевезення був наданий вантажовідправником вже у запакованому вигляді.
Окрім того, згідно пункту 4.2.15 договору перевезення передбачено, що при настанні непередбачених обставин у процесі перевезення вантажу, що перешкоджають їх виконанню Перевізник повинен повідомити підприємство позивача про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.
На виконання умов п. 4.2.15 договору ТОВ “Торгівельний будикок “БІК” надіслано на адресу позивача повідомлення з копією акту, в якому зазначено, що пошкодження товару не були пов'язані з їх перевезенням і виникли вони до завантаження товару у транспорт.
Таким чином з наведеного вбачається, що відповідач належним чином виконав свої договірні зобов'язання з доставки вантажу по ТТН № Р292/1 від 19.10.2020, а позивачем не доведено, що пошкодження товару були вчинені з вини підприємства відповідача, оскільки відсутні пошкодження упаковки при огляді товару, відсутні сліди переміщення вантажу по фургону та ознаки пошкодження фургону, відсутні обриви та/чи надриви ременів, якими закріплявся вантаж, характер пошкоджень товару.
Позивач зазначає, що відповідач не відреагував на претензію № 27-01-1 від 27.01.2021 щодо відшкодування вартості пошкодженого вантажу по договору № В156/290720-1 від 29.07.2020 на суму 203277,48 грн.
Проте, матеріали справи свідчать, що 18.03.2021 відповідач з описом вкладення направив позивачу відповідь на претензію № 11/03 від 11.03.2021, в якій з посиланням на норми господарського законодавства інформував позивача, що підприємство не визнає дану рекламацію в повному обсязі з причин відсутності вини у псуванні товару при перевезені за ТТН № Р292/1 від 19.10.2020 та відсутності фактів та доказів, що підтверджують понесення збитків саме зі сторони позивача (відсутність платіжних документів про компенсацію вантажоодержувачу).
Однак відправлення повернулось на адресу відповідача з поштового відділення по причині закінчення терміну зберігання.
Стосовно доводів позивача, що пошкоджений трансформатор був поданий під завантаження у прозорій упаковці і проглядався, а отже водій відповідача мав змогу перевірити його стан, але враховуючи, що у товаросупровідних документах не було від водія жодних зауважень та застережень то, керуючись пунктом 4.2.13 договору перевезення, - діє презумпція того, що товар та його упаковка були в належному стані, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.5 Правил перевезення, упакування - це процес розміщення продукції в упаковці (тарі). Упаковка(тара) повинна відповідати державним стандартам.
5.2. До упаковки ставляться такі вимоги:
- вид упаковки має відповідати особливостям вантажу;
- упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт;
- упаковка має відповідати кліматичним умовам;
- упаковка має відповідати вимогам митного режиму;
- упаковка може виконувати рекламні цілі.
5.3. При виборі упаковки потрібно враховувати спосіб, відстань і тривалість транспортування, можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо.
5.4. Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам.
5.9. Промислові товари для перевезення упаковують у тверду (дощані, фанерні ящики), напівтверду (пресовані кіпи із застосуванням дощечок і планок) і м'яку упаковку (пресовані кіпи без дощечок і планок, тюки, баули, тканинні мішки, рогожні мішки, рулони).
5.10. При упакуванні промислових товарів у тверду упаковку ящики мають бути обтягнутими по торцях металевою стрічкою, скріпленою "в замок".
Відповідно до п. 10.16 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства Транспорту України № 14.10.1997 № 363 (надалі - Правила), замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів(бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.
Відповідно до пункту 13.3 Правил, вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць.
Таким чином, з наведених вище норм вбачається, що якщо вантаж є запакованим, водій, який його приймає до перевезення оглядає його лише на стан упаковки та його кількість відповідно до товаросупровідних документів. За якість та стан товару, що запакований перевізник в даному випадку відповідальності не несе, якщо вантаж прибув у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника.
В даному випадку, у комісійному акті про обстеження вантажу відсутні жодні посилання на той факт, що при доставці трансформаторів та їх вивантажені представниками вантажоотримувача та/чи перевізника були виявлені факти пошкодження причепу/кузову автомобілю чи його секції, або пломб, маркувань, упаковки чи встановлено, що кількість товару не відповідає документам.
У фотоматеріалах, що робились представниками комісії відсутні жодні фото, які б свідчили про те, що товар був закріплений не належним чином чи є сліди надриву ременів, яким був закріплений вантаж або слідів переміщення вантажу.
За змістом статті 623 ЦК відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Виходячи з наведених норм права, позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідачів, є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - безумовним наслідком такої протиправної поведінки, вину відповідачів.
З матеріалів справи слідує,що позивачем належними доказами спричинення збитків саме відповідачем доведено не було, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-Групп” - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 у справі №908/1263/21 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.05.2022року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя С.Г.Антонік