ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 травня 2022 року Справа № 918/998/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Грязнов В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року в справі №918/998/21 (суддя - Романюк Ю.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
про стягнення заборгованості в сумі 127440 грн 85 коп.
та за зустрічним позовом
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС"
про стягнення 15888 грн 96 коп. штрафних санкцій
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС" (надалі - Первісний Позивач) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (надалі - Первісний Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 117360 грн, 7398 грн 72 коп. інфляційного збільшення та 2682 грн 13 коп річних, задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 117 360 грн закрито в зв'язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 7 397 грн 37 коп інфляційного збільшення, 2 681 грн 72 коп. 3% річних, та покладено на Первісного Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 89 грн 76 коп.. У задоволенні позову в частині стягнення інфляційного збільшення в розмірі 01 грн 35 коп. та 3% річних в розмірі 0 грн 41 коп. відмовлено. Зустрічний позов Первісного Відповідача задоволено. Стягнуто з Первісного Позивача на користь Первісного Відповідача 7 320 грн 96 коп. пені, 8 568 грн 00 коп. штрафу та 1 135 грн 00 коп. - судового збору.
Також даним судовим рішенням вирішено повернути Первісному Позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 180 грн 23 коп., сплачений за платіжними дорученнями № 190 від 10 листопада 2021 року на загальну суму 2 270 грн. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили. Вирішено повернути Первісному Відповідачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 135 грн.00 коп., сплачений за платіжними дорученнями № 12925 від 22 листопада 2021 року на загальну суму 2 270 грн, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 918/998/21. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.
2 лютого 2022 року на електронну адресу Господарського суду Рівненської області від Первісного Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 3 лютого 2022 року заяву Первісного Позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 лютого 2022 року.
9 лютого 2022 року від представника Первісного Відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення зі змісту яких вбачається, що Первісний Відповідач просив суд зменшити витрати на правову допомогу до 1 100 грн з підстав, зазначених у запереченнях.
Додатковим рішенням від 24 лютого 2021 року заяву Первісного Позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з Первісного Відповідача на користь Первісного Позивача 9500 грн 00 коп. відшкодування витрат, понесених Первісним Позивачем на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції додатковим рішенням, Первісний Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 178-187), в якій з підстав, висвітлених в ній, просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове рішення, яким зменшити стягнутий розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Первісний Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що стосується вартості наданих послуг щодо усної консультації з вивченням документів та правового аналізу договору поставки (1 000 грн) зауважимо, що в будь-якому випадку вартість даної послуги, яка зазначена в акті № 1, є безспірно завищеною, оскільки робота адвоката полягала лише у перевірці наявності підстав для стягнення заборгованості за поставлену продукцію: наявність документів, що підтверджують поставку продукції - дві видаткові накладні та початок перебігу строку оплати за поставлену продукцію - умови пункту 6.1 договору поставки № 53-122-01-20-09958 від 18 серпня 2020 року, наявність двох ярликів на придатну продукцію. Також апелянт вказує про незрозумілість у чому саме полягає зазначений у вказаному пункті правовий аналіз договору поставки, оскільки умови пункту 6.1 вказаного договору прописані прямо і зрозуміло та не можуть бути подвійно розтлумачені. Зазначене на переконання апелянта в повному обсязі підтверджує, що вартість такої послуги не може коштувати більше 100 гривень
Що стосується вартості наданих послуг з складання позовної заяви (6 000 грн), то апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що про повну та безсумнівну безпідставність вказаної у акті № 1 вартості даної послуги враховуючи, що шаблон позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлений товар є набраним у форматі Word у кожного практикуючого адвоката який займається даними справами, складання позовної заяви у даній справі за наявності доказів поставки товару та документів які свідчать про початок перебігу строку оплати (ярлики на придатну продукцію) не потребувало додаткового аналізу правових норм та судової практики. Позовна заява у справі № 918/998/21 складена на 5 сторінках, з яких: 1 сторінку займають реквізити Первісного Позивача, Первісного Відповідача та представника Позивача; трохи більше однієї сторінки займає фактичний виклад обставин; 1 сторінку займає нормативно-правове обгрунтування позовної заяви; 0,5 сторінки займає попередній розрахунок суми судових витрат та власне підтвердження позивача про відсутність іншого позову; 0,5 сторінки займає прохальна частина, 0,5 сторінки займає перелік доданих документів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 березня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Первісного Відповідача на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року (а.с. 204). Запропоновано Первісному Позивачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання апелянту, в порядку частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно частини 2 статті 270 ГПК України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
В силу дії частини 10 статті 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно частини 13 статті 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 ГПК України.
Суд констатує, що дана справа №918/998/21 не підпадає під дані винятки.
Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2481 грн. Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 2481000 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).
З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно, ухвалою суду від 29 березня 2022 року повідомлено сторін про те, що розгляд справи №918/998/21 проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 30 травня 2022 року включно.
Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в мотивувальній та резолютивній частині.
При цьому, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд констатує, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За положеннями частини 1 статті 123 ГПК України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому як вже вказано вище на адресу Господарського суду Рівненської області 2 лютого 2022 року від Первісного Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 119-120).
В обґрунтування вимог заяви про стягнення судових витрат представником Первісного Позивача зазначено, що 1 листопада 2021 року між Первісним Позивачем (далі - Клієнт) та адвокатом Кониховим Олегом Олександровичем (далі - Виконавець, Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 01-11/1 (надалі - Договір, а.с. 5-6), предметом якого є:
· 1.1) виконавець зобов'язався надавати правову допомогу Клієнту при вирішенні його справ у судових, правоохоронних та інших державних органах і установах, а також у правовідносинах із фізичними та юридичними особами, зокрема консультувати Клієнта із правових питань, що виникають в галузі цивільного, адміністративного, кримінального, господарського та інших галузей права, подавати від імені Клієнта клопотання, скарги, зауваження на протоколи судових засідань (слідчих дій), позови, а також складати інші процесуальні документи в його інтересах, здійснювати процесуальне представництво Клієнта як позивача, відповідача і третьої особи у цивільному, адміністративному, кримінальному, господарському процесах, підписувати документи, в т.ч. позовні заяви від імені Первісного Позивача;
· 1.2) клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу у стягненні заборгованості за Договором поставки від 18 листопада 2020 року № 53-122-01-20-09958, в т.ч. у судовому порядку;
· 1.3) клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується здійснювати в інтересах Клієнта такі дії: складення, підписання та подання від імені Клієнта документів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, в тому числі, але не виключно адвокатських запитів, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заперечень, заяв та клопотань, пов'язаних з наданням правової допомоги визначеної у пунктах 1.1, 1.2. даного Договору; вивчення та правовий аналіз документів, напрацювання правової позиції, надання юридичних консультацій (усних та письмових), проведення зустрічей з Клієнтом, аналіз судової практики; Представництво інтересів Клієнта в організаціях, установах, підприємствах усіх форм власності та судах всіх юрисдикцій та інстанцій, з усіма правами, які надані Клієнту, як стороні по справі, пов'язаної зі зверненням Клієнта до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Первісного Відповідача для стягнення заборгованості;
· 1.4) вартість послуг адвоката визначається в окремому додатку до цього Договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 12 місяців.
Колегією суддів встановлено, що Клієнтом та Адвокатом погоджено вартість послуг, що є Додатком № 1 до Договору, відповідно до якого: усна консультація з вивченням документів та правовий аналіз документів становить 1 000 грн 00 коп.; вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів становить 500 грн за 1 год.; складання позовної заяви становить 6 000 грн 00 коп.; складання процесуального документу (заяви, клопотання) становить 1 000 грн 00 коп.; складання заяви по суті становить 3 000 грн; участь у судовому засіданні становить 2 500 грн 00 коп.
Згідно Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг до Договору від 1 листопада 2021 року Виконавцем надано, а Клієнтом прийнято такі послуги:
· усна консультація з вивченням документів та правовий аналіз договору поставки - 1 000 грн;
· вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів становить - 1 год. вартістю 500 грн;
· складання позовної заяви - 6 000 грн.
В пункті 2 вказаного акту зазначено, що вартість наданих послуг складає 7 500 грн 00 коп. без ПДВ.
Виконавцем складено рахунок-фактуру від 10 листопада 2021 року № 1-101121 про оплату послуг згідно договору про надання правової допомоги на суму 7 500 грн.
Первісний Позивач оплатив рахунок-фактуру Виконавця від 10 листопада 2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 16 лютого 2021 року № 37 на суму 7 500 грн 00 коп..
Згідно Акту № 2 приймання-передачі наданих послуг від 1 лютого 2022 року до Договору Виконавцем надано, а Клієнтом прийнято такі послуги:
· підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи - 1 000 грн;
· підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог від 27 грудня 2021 року - 1 0000 грн;
· підготовка та подання відзиву на зустрічну позовну заяву від 28 грудня 2021 року - 1 500 грн;
· участь у судових засіданнях 7 грудня 2021 року, 28 грудня 2021 року, 27 січня 2021 року - 7 500 грн 00 коп..
Вартість наданих послуг складає 11 000 грн без ПДВ.
В пункті 2 акту приймання - передачі наданих послуг сторони погодили, що оплата послуг має бути здійснена протягом 30 днів з дня підписання цього акту.
Отже, матеріалами справи стверджено, що для Первісного Відповідача були надані правові послуги адвокатом Кониховим О.О., також представник Первісного Позивача був у судових засіданнях у режимі відеоконференції.
З долучених до матеріалів справи доказів вбачається дотримання представником Первісного Позивача вимог частини 8 статті 129 ГПК України, а саме щодо подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції протягом п'яти днів, після заявлення про такі судові витрати.
Таким чином, Первісним позивачем надано суду докази про надання правничої допомоги в суді на загальну суму - 18 500 грн 00 коп.
Правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 1 листопада 2021 року № 01-11/1 надавав Клієнту адвокат Конихов Олег Олександрович.
Зокрема, до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1170816 від 1 листопада 2021 року, виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність, на адвоката Конихова Олега Олександровича.
Також, як зазначалося вище, 9 лютого 2022 року від представника Первісного Відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення зі змісту яких вбачається, що Первісний Відповідач просив суд зменшити витрати на правову допомогу.
У постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, разом із тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат; розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
Згідно із частиною 5 статтею 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу дії частини 6 статті 126 ГПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна позиції наведена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в справі № 922/445/19 від 3 жовтня 2019 року.
В той же час, надані Первісним Позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Первісний Відповідач, заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18500 грн, в апеляційній скарзі та в заяві про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначає про те:
· що стосується вартості наданих послуг з складання позовної заяви 6 000 грн, то вбачається, що шаблон позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлений товар є набраним у форматі Word у кожного практикуючого адвоката який займається даними справами, складання позовної заяви у даній справі за наявності доказів поставки товару та документів які свідчать про початок перебігу строку оплати (ярлики на придатну продукцію) не потребувало додаткового аналізу правових норм та судової практики; позовна заява у справі № 918/998/21 складена на 5 сторінках, з яких: 1 сторінку займають реквізити позивача, відповідача та представника позивача; трохи більше однієї сторінки займає фактичний виклад обставин; 1 сторінку займає нормативно-правове обгрунтування позовної заяви; 0,5 сторінки займає попередній розрахунок суми судових витрат та власне підтвердження позивача про відсутність іншого позову; 0,5 сторінки займає прохальна частина, 0,5 сторінки займає перелік доданих документів. Тобто, обгрунтування позову обставинами справи займає лише 1 сторінку позову з посиланням на договір, видаткові накладні та ярлики на придатну продукцію. Також зазначено, що адвокат Конихов О. О. вже не вперше здійснює у господарських судах представництво інтересів Постачальників за договорами поставки які були укладені з Первісним Відповідачем (наприклад справи: № 918/1007/20; № 918/486/21);
· що стосується вартості наданих послуг щодо підготовки та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи (1 000 грн.), то в судовому засіданні представником Первісного Позивача за первісним позовом Кониховим О. О. зазначено, що ознайомлення з матеріалами справи № 918/998/21 здійснено з метою копіювання з матеріалів справи копії зустрічної позовної заяви Первісного Відповідача до Первісного Позивача про стягнення пені та штрафу за прострочення поставки продукції по договору поставки № 53-122-01-20-09958 від 18 серпня 2020 року; копія вказаної зустрічної позовної заяви разом з відзивом на первісний позов при поданні до суду одночасно були направлені Первісним Відповідачем на адресу Первісного Позивача, докази направлення були надані суду. Можливе неотримання адвокатом Кониховим О. О. від клієнта - Первісного Позивача зазначених документів не є виною Первісного Відповідача;
· що стосується вартості наданої послуги з підготовки та подання заяви про зменшення позовних вимог від 27 грудня 2021 року (1 000 грн), то текстова інформаційність зазначеної заяви займає 1,5 сторінки, з них 0,6 сторінки займають реквізити суда, Первісного Позивача та представника позивача, 0,5 сторінки займають інформація щодо сплати Первісним Відповідачем основного боргу, 0,4 сторінки займає прохальна частина про зменшення розміру позовних вимог та перелік додатків. Дана заява, як було зазначено вище, також направлялась представником Первісного Позивача на електронні адреси суду та Первісного Відповідача, відповідно витрат з поштової доставки не понесено;
· що стосується вартості наданої послуги з підготовки та подання відзиву на зустрічну позовну заяву від 28 грудня 2021 року (1 500 грн.), то текстове наповнення даної заяви займає 1,5 сторінки, з них: майже 1 сторінку займають реквізити суда, Первісного Позивача за первісним позовом, представника Первісного Позивача за первісним позовом, Первісного Відповідача за первісним позовом; 0,5 сторінки займає інформація про визнання зустрічного позову в повному обсязі та клопотання про повернення Первісному Позивачу за зустрічним позовом 50% судового збору; вказана заява також направлялась представником Первісного Позивача на електронні адреси суду та Первісного Відповідача, відповідно витрат з поштової доставки не понесено;
· щодо самої вартості однієї послуги за участь у одному судовому засіданні то вона є вкрай безпідставно завищеною та необгрунтованою враховуючи, що, по-перше участь у судових засіданнях представник Первісного Позивача - адвокат Конихов О. О. приймав в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду тобто зі свого робочого місця або з власної квартири, відповідно не витрачав час та кошти для того щоб дістатись до суду; по-друге, дана справа не є складною, так як становить вимогу про стягнення заборгованості за поставлений товар, при наявності доказів отримання товару Замовником і відсутності доказів оплати (в даному випадку часткової оплати). У даній справі не має складних правових позицій, вона врегульована чіткими приписами Господарського та Цивільного кодексів, справа не потребує будь якого роду експертиз, аналізу додаткових правових джерел, дослідження великої кількості доказів або дослідження складних за своєю суттю доказів, не потребує залучення у справу сторонніх осіб, надання додаткових пояснень або вчинення будь яких інших дій. Робота адвоката зводилась до аналізу простого за змістом договору, двох видаткових накладних та двох ярликів на придатну продукцію. Складання позову у даній справі не потребувало додаткового аналізу правових норм та судової практики. Визнання зустрічного позову представником відповідача за зустрічним позовом в повному обсязі також свідчить про абсолютну та беззаперечну нескладність даної справи.
Дослідивши опис наданих послуг вказаних в Акті приймання-передачі наданих послуг до Договору від 1 лютого 2022 року, приймаючи до уваги заперечення Первісного Відповідача щодо співмірності заявлених судових витрат, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами.
Апеляційний господарський суд, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, вказує про відсутність підстав для розподілення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в силу дії пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України, оскільки вказані вище обставини свідчать, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, колегія суддів зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має відповідати попередньому розміру судових витрат, зазначених в позовній заяві.
За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Що ж стосується участі Представника Позивача в судовому засіданні від 7 грудня 2021 року (яка складає 500 грн згідно заявленого розрахунку представника Первісного Позивача), то колегія суддів дослідивши процесуальні документи та протоколи судового засідання по даній справі (а.с. 74-76), зазначає, що 7 грудня не було судового засідання, а було 6 грудня 2021 року за результатами якого винесено ухвалу про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, і представників Первісного Позивача (як і представника Первісного Відповідача) в даному судовому засіданні участі не брали.
Водночас, предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості в сумі 117360 грн, 7398 грн 72 коп. інфляційного збільшення та 2682 грн 13 коп річних, які зумовлені невиконанням Первісним Відповідачем свого зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором поставки товару. При цьому, представником Первісного Позивача не здобувалися та не витребовувалися будь-які докази, а лише були зроблені копії первинних доказів, що були наявні в Первісного Позивача (договір, рахунки на оплату, видаткові накладні, платіжні доручення). Крім того, в процесу розгляду справи Первісним Відповідачем сплачено суму заборгованості в повному обсязі, в зв'язку з чим місцевим господарським судом закрито провадження по справі в частині стягнення боргу.
З огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційнійсть, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, беручи до уваги доведення адвокатом Кониховим О.О. обставин надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції враховуючи заперечення Первісного Відповідача щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів прийшла до висновку, що заява Первісного Позивача про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню шляхом покладення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в розмірі 6000 грн на Первісного Відповідача, в іншій частині заяви слід відмовити.
Даний розподіл судових витрат є оптимальним та відповідає критерію необхідності та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, що відповідає вимогам статей вимогам статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та сталій практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання Первісного Відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо зменшення судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, підставними, документально обґрунтованими, такими, що приймаються судом до уваги під час зменшення судових витрат.
Відповідно приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд змінює додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року та приймає рішення, яким заяву Первісного Позивача про стягнення судових витрат задоволює частково та покладає судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в розмірі 6000 грн на Первісного Відповідача в іншій частині заяви суд апеляційної інстанції відмовляє.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року в справі №918/998/21 - задоволити частково.
2. Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року в справі №918/998/21 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"1. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС" (03045, м. Київ, провулок Віто-Литовський, буд. 15, ЄДРПОУ 32846559) 6000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції."
3. В решті Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року в справі №918/998/21 - залишити безз мін.
4. Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
7. Справу №918/998/21 повернути Господарському суду Рівненської області
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Грязнов В.В.