18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 560/8653/21
адміністративне провадження № К/990/10953/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі №560/8653/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02 квітня 2021 року № 2223/03-16 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності, розрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 25 листопада 1996 року по 05 червня 2000 року, з 09 серпня 2001 року по 30 листопада 2004 року, з 01 грудня 2004 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 21 березня 2012 року, з 22 березня 2012 року по 12 березня 2013 року в органах державної податкової служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 29 березня 2021 року пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 02 березня 2021 року № 20/2021-Ч і № 21/2021-Ч.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022, адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Предметом оскарження в даній справі є рішення органу Пенсійного фонду України про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами а - г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтованих посилань на наявність обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України касаційна скарга не містить.
Натомість, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі наявні посилання скаржника, крім іншого, і на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Верховний Суд акцентує увагу на тому, що судове рішення, яке ухвалене у цій справі судом першої інстанції та залишене бех змін постановою апеляційного суду, є остаточним, не підляшає оскарженню в касаційному порядку, крім виключних випадків, передюачених КАС України. Наявність таких виключних випадків має бути доведена заявником касаційної скарги, а такі обставини - об'єктивно існувати, в іншому випадку касаційний перегляд остаточного судового рішення може призвести до порушення принципу юридичної визначеності.
Наведене відповідає висновкам ЄСПЛ, викладеним у рішенні від 20.01.2022 у справі «Вєлєв проти України», в пункті 34, якого Суд зазначив: «… що в результаті скасування остаточної ухвали на користь заявника його щомісячна пенсія була встановлена у меншому розмірі. З огляду на свої висновки у зв'язку зі скаргою за пунктом 1 статті 6 Конвенції Суд вважає, що скасування остаточної ухвали у спосіб, несумісний з принципом юридичної визначеності, позбавило заявника впевненості в обов'язковості судового рішення та можливості отримати грошові кошти, які він законно очікував отримати згідно з цією ухвалою».
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі №560/8653/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя С.Г. Стеценко