Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа №640/19528/19
адміністративні провадження № К/9901/29444/20, К/9901/27516/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/19528/19
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Пенсійного фонду України (далі - ПФУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дій, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та КМУ
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Васильченко І.П., Мазур А.С.
та та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів Кузьмишиної О.М., Степаюка А.Г.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 07.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:
1) визнати незаконними і скасувати, як такі, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують його цивільні права і інтереси:
пункт 1.1. постанови КМУ від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» (далі - постанова № 1088);
зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), визначені у пункті 2 «Змін, що вносяться до Постанов Кабінету міністрів України», затверджені постановою КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103);
2) визнати протиправною бездіяльність КМУ щодо затримки з прийняттям рішення (нормативно-правового акта) про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв'язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з вимогами норм законів України: «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей»; «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»;
3) зобов'язати КМУ постановити рішення про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв'язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з нормами законів України: «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей»; «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»;
4) визнати незаконним та скасувати рішення (правовий акт індивідуальної дії) ПФУ про перерахунок ОСОБА_2 , з 01.03.2018 пенсії за вислугу років в порядку, визначеному постановою №103 на підставі рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18;
5) зобов'язати ПФУ провести ОСОБА_2 з 01.03.2019 перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років згідно з чинним законодавством України, а саме: відповідно до вимог статей 13 і 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та частини другої розділу ІІ Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчою забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI);
6) стягнути з КМУ за рахунок держави Україна на його користь майнову шкоду у розмірі 596 985, 00 грн, моральну шкоду 5 000 000, 00 грн, в загальному розмірі 5 596 985 грн, завдану йому станом на 01.03.2020 протиправним рішенням та бездіяльністю КМУ, внаслідок прийняття ним нормативно-правових актів, які є завідомо незаконними і підлягають скасуванню.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з 01.03.2018 його пенсія за вислугу років виплачується на умовах, в порядку і розмірі, визначеному постановою №103 у обмеженому (заниженому) розмірі, з порушенням статей 13 і 43 Закону № 2262-ХІІ, а також Закону № 3668-VI, оскільки після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва в адміністративній справі ?№ 826/3858/18, про протиправність та нечинність пунктів 1,2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 порядок проведення перерахунку пенсії з 01.03.2018, особам звільненим з військової служби, КМУ не визначений.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2020 закрито провадження у справі №640/19528/19 в частині позовних вимог щодо визнання незаконними і скасування, як таких, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права і інтереси позивача зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, визначені у пункті 2 «Змін, що вносяться до Постанов Кабінету міністрів України», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсі особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, частково задовольнив позовні вимоги:
визнав підпункт 1 пункт 1 постанови КМУ №1088 протиправним та нечинним;
в іншій частині позовних вимог - відмовив;
зобов'язав КМУ невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта у відповідній частині протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
4. 20.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог із ухваленням в цій частині нового рішення про їх задоволення.
5. 05.11.2020 КМУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Верховний Суд ухвалами від 03.11.2020 та від 17.11.2020 відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи із суду першої інстанції першою ухвалою.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 є підполковником Збройних Сил України у відставці та пенсіонером Міністерства оборони України, який має право на пенсію на умовах, в розмірі і порядку, визначених законами України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), № 2262-ХІІ, № 3668-VI, пенсійна справа якого перебуває у ГУ ПФУ.
З 01.01.2018 пенсія позивачеві виплачується відповідно до постанови №103, як стверджує позивач, у обмеженому (заниженому) розмірі, з порушенням статей 13 та 43 Закону № 2262-ХІІ.
19.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з чинним законодавством України та здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2018, з моменту набрання чинності постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704).
ГУ ПФУ листом від 04.09.2019 №2002/В-9 повідомило позивача, що на виконання постанови №103 йому з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, оскільки на час перерахунку статтею 13 Закону № 2262-ХІІ встановлено саме такий її максимальний розмір. Також, у зазначеному листі вказано, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019, разом з тим, нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ після дати набрання рішенням суду законної сили не приймалося, а в рішенні суду порядок проведення виплати перерахованої пенсії не вказаний.
ОСОБА_1 , вважаючи порушеними його законні права та інтереси, внаслідок дій та рішень ПФУ та КМУ звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що приймаючи постанову № 1088 у частині, що стосується підпункту 1 пункту 1 КМУ звузив зміст та обсяг існуючих прав і свобод осіб відповідної категорії та змінив умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема, й позивача, оскільки зазначений пункт всупереч вимог частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ змінює структуру і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності КМУ щодо затримки з прийняттям рішення (нормативно-правового акта) про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв'язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з вимогами норм законів № 2011-ХІІ, № 2262-ХІІ, № 3668-VI та зобов'язання КМУ прийняти відповідне рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Порядок №45 та постанова № 704, якими врегульовано спірні, є чинними та підлягають застосуванню органами державної влади, у тому числі ПФУ та його територіальними органами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ПФУ, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів щодо порушення ПФУ прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки ПФУ, як суб'єктом владних повноважень в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не призначалась пенсія позивача, не вчинялись дії щодо перерахунку останньої.
Щодо необхідності стягнення з КМУ, за рахунок держави Україна, на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 596 985, 00 грн, суд апеляційної інстанції вказав на те, що за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 у справі №280/4977/19, яке набрало законної сили позивачеві має бути виплачена недоотримана пенсія, яка є майновою шкодою у зазначеному розмірі та обрахована як різниця між отриманою пенсією позивачем та розміром пенсії, обчисленої згідно законодавства України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову в цій частині - відсутні, так як у разі задоволення даної позовної вимоги це призведе до подвійного стягнення сум недоотриманої пенсії з аналогічних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 000, 00 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не надано до суду належних доказів, які підтверджують завдання моральної шкоди, не доведено причинно-наслідкового зв'язку з предметом позову, не обґрунтовано розмір заподіяної шкоди.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційну скаргу позивач мотивував тим, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували положення статей 8, 22 Конституції України, статей 5, 27 Цивільного кодексу України та статей 13, 43 Закону № 2262-ХІІ та порушили принцип верховенства права, закріплений у статті 6 КАС України.
10. Касаційна скарга КМУ обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольняючи позовні вимоги неправильно застосували положення Закону № 2011-ХІІ та Закону № 2262-ХІІ, оскільки з моменту набрання чинності (01.01.2017) нової редакції частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, зміненої Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено правові підстави для перерахунку пенсії військовослужбовцям та до повноважень КМУ віднесено функцію визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до статті 113 Конституції України та статей 1, 4 Закону України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794-VII) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
14. Статтею 117 Конституції України та статтею 49 Закону № 794-VII встановлено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
15. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, зокрема, які перебували на військовій службі є Закон № 2262-ХІІ.
16. Статтею 43 Закону № 2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
17. Процитована норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Тобто, вказана норма статті 43 Закону безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій.
18. При цьому, порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII.
19. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII закріплено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
20. Дійсно законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
21. Водночас, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
22. При цьому, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
23. Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
24. Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
25. Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
26. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 і колегія суддів не знаходить правових підстав для відступу від нього.
27. Поряд з цим, постановою КМУ від 20.06.2018 № 497 було внесено зміни до пункту 5 Порядку № 45, доповнивши його абзацами такого змісту: «Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які на день звільнення з органів внутрішніх справ мали спеціальне звання внутрішньої служби (крім підрозділів виконання покарань та Державної фельд'єгерської служби), перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2018 проводиться: особам начальницького складу - з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту, та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (додаток 6), затвердженої постановою № 704; особам рядового складу - з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту, та тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 1), затверджених зазначеною постановою».
28. Також, постановою КМУ від 21.08.2019 № 784 внесено зміни до зазначеного вище Порядку №45, доповнивши пункт 5 цього Порядку абзацом такого змісту: «Особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо із займаних посад у зазначених органах, установах, до яких вони були відряджені, грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за аналогічними або відповідними посадами в органі, з якого вони були відряджені. За бажанням особи грошове забезпечення враховується за посадою, яку особа займала до відрядження для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств».
29. Зазначені вище постанови КМУ від 20.06.2018 № 497 та від 21.08.2019 № 784, якими внесено зміни до Порядку № 45, є чинними.
30. У справі, яка розглядається суди встановили, що постанова КМУ від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» була прийнята з метою врегулювання питань щодо перерахунку та виплати пенсії, які визначались пунктами 1, 2, 3 постанови №103 та були скасовані, зокрема рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019.
31. Так, згідно із підпунктом 1 пункту 1 постанови КМУ від 24.12.2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» Уряд установив, що з 01.01.2020 виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
32. Тобто, із змісту постанови №1088 в частині підпункту 1 пункту 1 видно, що КМУ встановлено порядок виплати з 01.01.2020 вже перерахованих пенсій з 01.01.2018, виходячи лише з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, а не визначено підставу для перерахунку таких пенсій та складові грошового забезпечення для відповідного перерахунку пенсій.
33. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
34. Тобто, в цьому випадку мова йде про врахування для перерахунку пенсії трьох складових грошового забезпечення, а саме - розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби вже перерахованих з 01.01.2018 при виплаті у 2020 році пенсій за період до скасування у судовому порядку пунктів 1, 2 постанови №103, коли вказані норми діяли та підлягали застосуванню суб'єктами владних повноважень.
35. З огляду на наведене, колегія суддів не може погодитись із висновком судів попередніх інстанцій про те, що КМУ, приймаючи постанову № 1088, знов, аналогічно як і у постанові № 103, пункти якої було визнано протиправними та скасовано судовими рішеннями у справа № 826/3858/18, змінив умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців (визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій), зокрема, й позивача, оскільки не врахував всіх складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, зокрема, надбавок, доплат, підвищень і премій, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, здійснивши вказівку лише на розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), у зв'язку із чим касаційна скарга КМУ підлягає задоволенню.
36. При цьому, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності КМУ щодо затримки з прийняттям рішення (нормативно-правового акта) про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв'язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з вимогами нормам законів України №2011-ХІІ, № 2262-ХІІ, № 3668-VI та зобов'язання КМУ прийняти відповідне рішення, оскільки положеннями статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, Порядку №45 та постановою № 704, якими врегульовано спірні, є чинними та підлягають застосуванню органами державної влади, у тому числі ПФУ та його територіальними органами.
37. Також, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог до ПФУ, оскільки в силу вимог Положення про ПФУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, ПФУ, як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсії, у тому числі й позивача.
38. Щодо позовної вимоги про стягнення з КМУ за рахунок держави Україна, на користь ОСОБА_2 майнової шкоду в сумі 596 985, 00 грн, колегія суддів також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у її задоволенні, оскільки за встановлених у справі обставин, завдана позивачу майнова шкода дорівнює різниці між отриманою пенсією позивачем та розміром пенсії, обчисленої згідно законодавства України, яка підлягає виплаті позивачу за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 у справі №280/4977/19, яке набрало законної сили. При цьому, завдання майнової шкоди позивачу саме Урядом, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено.
39. Також вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки вона є похідною від основних позовних вимог, які визнані в судовому порядку необґрунтованими.
40. Так, відповідно частин першої та другої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
41. З урахуванням наведеного, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови та рішення судів апеляційної та першої інстанцій в частині задоволеної позовної вимоги, оскільки їх судові рішення в цій частині не гуртуються на правильному правозастосуванні. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №640/19528/19 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити частково.
Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 в частині задоволеної позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним підпункту 1 пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» з ухваленням в цій частині нового рішення - про відмову у її задоволенні.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №640/19528/19- залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Т.Г. Стрелець,
Судді Верховного Суду