18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 480/1411/19
адміністративне провадження № К/9901/17382/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу справу №480/1411/19
за позовом Акціонерного товариства (далі-АТ) "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП), треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою НКРЕКП на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 (головуючий суддя: Глазько С.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 (колегія у складі: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів: П'янової Я.В., Любчич Л.В.),
Короткий зміст позовних вимог
АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі-позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до НКРЕКП (далі-відповідач, Національна комісія), в якій позивач просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії від 05.04.2019 №500 "Про накладення штрафу на АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем проводилась позапланова перевірка дотримання АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Підставою перевірки стали звернення громадян. За результатами перевірки, відповідачем складено акт, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову. Позивач зазначив, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2021, позов АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що приведення об'єму природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку та розрахунків за природний газ, використаний споживачами, прямо передбачено Кодексом газорозподільчих систем та Типовим договором. Позивач правомірно та обґрунтовано при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводив об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ці рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник посилається на пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме: від 11.03.2021 у справі №640/20494/19, від 28.10.2020 у справі № 460/1042/19. Одночасно з цим відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - норм Кодексу газорозподільних систем стосовно наявності положення щодо застосування коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов та наявності або відсутності уніфікованої форми акту.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу та письмові пояснення, відповідно до яких заперечує проти задоволення касаційної скарги, вказує на ьезпідставність доводів, наведених відповідачем.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що листами від 19.12.2018 № ІГ- 8866026, ОСОБА_2 , від 26.12.2018 № ІЬ-8889064 ОСОБА_1 та листом від 11.12.2018 № СА-8837535 ОСОБА_4 повідомили НКРЕКП про застосування до них АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" коефіцієнта приведення до стандартних умов, що є порушенням Ліцензійних умов.
Враховуючи наведені вище звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , НКРЕКП листами від 04.01.2019 № 80/14/7-17, від 09.01.2019 № 217/14/7-19 та від 18.01.2019 № 610/14/7-19 звернулась до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу контролю АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз".
Листом Державної регуляторної служби України від 25.02.2019 № 1155/0/20-19, НКРЕКП отримало згоду на проведення позапланової виїзної перевірки АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз".
На підставі постанови НКРЕКП від 05.03.2019 № 314 "Про проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг", та посвідчення на перевірку від 13.03.2019 № 124, з 25.03.2019 по 29.03.2019 відповідачем проведено позаплановий захід контролю щодо дотримання позивачем Ліцензійних умов з розподілу відповідно до питань, що стали підставою для звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до НКРЕКП, зокрема, питання щодо дотримання пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинного Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс), інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема щодо дотримання вимог глави 4 розділу IX Кодексу, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу.
За результатами проведення позапланового заходу контролю складено Акт позапланової виїзної перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 29.03.2019 № 120 (далі - Акт № 120).
У вказаному акті контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем: пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу щодо дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема щодо дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єму побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
05.04.2019 за результатами розгляду Акта №120 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання (за участю представників АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"), прийнято постанову НКРЕКП №500 "Про накладення штрафу на АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання", відповідно до змісту якої постановлено:
1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 та статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" накласти штраф у розмірі 850 000 (вісімсот п'ятдесят тисяч) гривень на АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз", за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема щодо дотримання вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ. Зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії постанови (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції").
2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов'язати АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" до 26.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачам за ЕІС-кодами 56XM30F972840797, 56ХМ30А02809344І та 56ХМ30С02418706Н за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.
3. У разі здійснення АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об'ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" до 26.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.
4. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Департаменту ліцензійного контролю підготувати звернення до Антимонопольного комітету України щодо можливих ознак зловживання АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" монопольним становищем на ринку природного газу у частині неправомірних донарахувань побутовим споживачам обсягів спожитого природного газу, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов."
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В касаційній скарзі заявник покликався як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, обґрунтовуючи наведене тим, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №640/20494/20, від 28.10.2020 у справі № 460/1042/19. Одночасно з цим відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - норм Кодексу газорозподільних систем стосовно наявності положення щодо застосування коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов та наявності або відсутності уніфікованої форми акту.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у частині 2 статті 2 КАС України, де зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За такого правового врегулювання, при вирішенні спору про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, суди мають з'ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
Перевіряючи відповідність оспорюваної постанови критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України, колегія суддів враховує таке.
За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі-Закон № 1540-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Частинами 1, 2 та абзацу першого частини 5 статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
НКРЕКП постановою від 14.06.2018 № 428 затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Нацкомісією у сфері енергетики та у сфері комунальних послуг та установлює певні процедури, зокрема, організації та проведення планових та позапланових перевірок; оформлення результатів перевірок; контроль за виконанням рішень Нацкомісії; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.
Системний аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що Регулятор, здійснюючи державне регулювання шляхом державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зобов'язаний дотримуватись законодавства у відповідних сферах. Процедура моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг також відсилає до застосування заходів контролю до суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг у випадку виявлення за результатами моніторингу невідповідності (порушення) провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у сферах енергетики та/або комунальних послуг вимогам чинного законодавства.
Згідно з частиною 14 статті 19 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі-Закон № 222-VIII) встановлено, що Акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення позапланового заходу контролю позивача складено Акт № 120, у якому відображено висновок про порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу щодо дотримання вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема щодо дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єму побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
Як на фактичні підстави висновку про порушення, відповіач послався на те, що норми Кодексу газорозподільних систем не містять положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах (куб.м.) та містять виключно процедуру такого приведення для непобутових споживачів. Норма щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об'ємів природного газу з куб.м. в енергетичні одиниці. Розрахунки за природний газ здійснюються виключно в куб. м., а переведення в енергетичні одиниці носить виключно інформаційний характер
На підставі Акта №120 НКРЕКП прийнято постанову №500 «Про накладення штрафу на АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», якою на позивача накладено штраф, а також пунктах 2 і 3 цієї постанови зазначено про необхідність АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачам за ЕІС-кодами 56XM30F972840797, 56ХМ30А02809344І та 56ХМ30С02418706Н за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року. У разі здійснення АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об'ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.
Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що НКРЕКП за наслідками проведеної перевірки не складало розпорядження про усунення виявлених порушень у вигляді окремого документа, натомість постановила про необхідність усунення порушень у постанові про накладення штрафу від 05.04.2019 №500.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що абзацом 3 частини 5 статті 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Тобто, вказана норма передбачає видання НКРЕКП двох видів розпорядчих документів: постанови та розпорядження.
Частиною 15 статті 19 Закону № 222-VIII визначено, що розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статту 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі-Закон № 877-V, який поширював свою дію на спірні правовідносини на момент проведення перевірки та прийняття постанови про накладення штрафу) орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства.
За приписами частини 8 статті 7 Закону № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Згідно з положеннями частини 1 статті 12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
При цьому, частиною 11 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Тобто, положеннями чинного законодавства визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, фінансові та адміністративні санкції до суб'єкта господарювання не застосовуються.
У цій справі НКРЕКП не було надано можливості АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" добровільно виконати виявлені порушення та уникнути санкцій, через то, що в порушення наведених вище норм законодавства відповідачем не видавалося розпорядження про усунення АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" порушень вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
При цьому зазначення про необхідність усунути порушення Ліцензійних умов безпосередньо у постанові про накладення штрафу не давало можливості позивачу добровільно усунути порушення до застосування такого виду відповідальності як накладення штрафу.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем приписів чинного законодавства, що виразилося в тому, що відповідачем без видачі розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов та перевірки виконання цього розпорядження, було прийнято постанову від 05.04.2019 №500 "Про накладення штрафу на АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
Щодо встановлених порушень, які полягали у застосуванні позивачем коефіцієнтів приведення об'ємів природного газу до стандартних умов при визначенні обсягів споживання побутовими споживачами, починаючи з жовтня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс), положеннями якого встановлено, зокрема, порядок комерційного обліку газу по об'єктах побутових споживачів (населення).
Пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу визначено, що комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз", як оператор ГРМ відповідно до вимог пунктів 2-3 глави 2 розділу І Кодексу виконує функції розподілу природного газу, забезпечення комерційного обліку природного газу, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об'єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу тощо.
При цьому, позивач як оператор ГРМ здійснює комерційний облік природного газу в газорозподільній системі.
Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу передбачено, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
Об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, приписи пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу визначають, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, шляхом: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) переведення об'єму газу, приведеного до стандартних умов, в одиниці енергії.
При цьому, за вимогами абзацу шостого пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу, оператор ГРМ зобов'язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згорання природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об'єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт/год, Гкал, МДж (абзац третій пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що на позивача покладено обов'язок при комерційному обліку газу, в тому числі, здійснювати дві окремі процедури: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі.
Наведене спростовує аргументи відповідача, що положення пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунку об'єму природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці та позбавляє права позивача приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами, оскільки суперечать вимогам Кодексу.
Згідно абзацу першого пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу, порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРС, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
На виконання зазначених вимог Кодексу та Закону № 1504-VIII Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року прийнято постанову № 2498 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу».
Так, відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу.
Згідно пунктом 37 частини 1статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до пункту 4 розділу 1 глави І Кодексу споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Розділ V Договору містить порядок обліку природного газу, що передається споживачу. Так, пункт 5.1 Договору визначає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРС та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.
Згідно з пунктом 5.2 Договору, визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРС та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим Договором.
В пункті 5.3 Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м. куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРС.
Пунктом 6 розділу XV глави 1 Кодексу визначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 за № 346/8945.
Методика приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу (далі - Методика) призначена для приведення об'єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об'єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.
Розрахунки об'єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно.
Суди попередніх інстанції надали оцінку доводам відповідача про те, що положення Методики не поширюється на побутових споживачів, дійшовши обгрунтованих висновків, з якими погоджується Верхвний Суд про те, що пункт 6 розділу XV глави 1 Кодексу пов'язує приведення об'єму спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком та процедурою, визначеними Методикою, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені в додатках до методики. До того ж, Кодекс розроблений та затверджений Регулятором, нормативно-правове регулювання з цих питань є повноваженням саме Регулятора.
ПІдсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приведення об'єму природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку та розрахунків за природний газ, використаний споживачами, прямо передбачено Кодексом газорозподільчих систем та Типовим договором.
Стосовно доводів відповідача, що позивач не має права приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами, через те, що покриття об'єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1.1-1.5 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах» від 23.11.2011 № 737 річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 571/7892, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за № 1224/8545.
Газорозподільні підприємства самостійно згідно з методиками, зазначеними в підпункті 1.1 пункту 1 цього наказу, розраховують річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на календарний рік та не пізніше ніж за 2 місяці до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
На підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри НВ і ВТВ природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.
Затверджені розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу є максимально допустимими для певного року.
У разі непогодження розрахованих газорозподільним підприємством річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу Міністерство енергетики та вугільної промисловості України надає йому вмотивовану відмову. У зв'язку з викладеним доводи відповідача є необґрунтованими.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 23.11.2018 прийнята постанова №1512 «Щодо заборони Публічному акціонерному товариству «Сумигаз» приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов».
Відповідно до змісту вказаної постанови ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» заборонено при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами.
У разі приведення у жовтні 2018 року Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» об'ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» необхідно здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.
Станом на дату прийняття оскаржуваної постанови Національної комісії від 05.04.2019 №500 "Про накладення штрафу на АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання", дія постанови №1512 відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Київ від 18.02.2019 про забезпечення позову у справі № 640/19895/18 була зупинена.
Надалі, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Київ від 11.12.2020 у справі № 640/19895/18, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.11.2018 №1512 визнано протиправною та нечинною з підстав необґрунтованості. Вказане рішення суду відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 залишено без змін.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно та обґрунтовано при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводив об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами. Відповідачем не наведено достатніх правових підстав для заборони позивачу приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за природний газ, що свідчить про неправомірність оскаржуваної постанови.
З приводу доводів касаційної скарги про те, що при ухваленні рішення у цій справі судом апеляційної інстанції не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №640/20494/19 та від 28.10.2020 у справі № 460/1042/19, а також про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - норм Кодексу газорозподільних систем стосовно наявності положення щодо застосування коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов та наявності або відсутності уніфікованої форми акту, колегія суддів зазначає наступне.
У справах, на які посилається позивач, як і у цій справі предметом оскарження були постанови НКРЕКП про накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Проте, у справі №640/20494/19 та № 460/1042/19 Верховним Судом викладено правову позицію щодо законності недопуску до проведення планового контрольного заходу НКРЕКП через відсутність затвердженої уніфікованої форми акту. Верховний Суд, досліджуючи це питання, зазначив, що вимоги, встановлені до складення уніфікованої форми акта перевірки Методикою №342, якою затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, невід'ємною частиною якого є додатки до нього, дотримано Регулятором у спірних правовідносинах. Цей Порядок набрав чинності та не був оскарженим і скасованим в установленому законодавством порядку.
Натомість, у цій справі питання відповідності акту перевірки уніфікованій формі не розглядалось судами та не слугувало мотивом задоволення позовних вимог, тому доводи заявника в цій частині є безпідставними.
До того ж, Верховний Суд звертає увагу, що у справах, на судові рішення, ухвалені у яких покликався відповідач, НКРЕКП були встановлені інші порушення ліцензійних умов, ніж у постанові, яка є предметом оскарження у цій справі.
Отже, обставини у цій справі та у справах №640/20494/19 та № 460/1042/19 не є подібними.
Водночас, висновки щодо наявності у оператора ГРМ обов'язку проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу визначений саме нормами Кодексу ГРМ та Типового договору, висловлений Верховним Судом у постанові від 13.01.2022 по справі №280/2063/19.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : Л.Л. Мороз
Т.Г. Стрелець