18 травня 2022 року
м. Київ
справа №260/1814/21
адміністративне провадження №К/990/10781/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в справі № 260/1814/21 за адміністративним позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання дій незаконними та скасування пункту 1.34 рішення № 141 від 30 березня 2021 року,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, Ужгородська місцева прокуратура звернулася в суд із адміністративним позовом до Ужгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просила визнати незаконним та скасувати п. 1.34 рішення 4 сесії 8 скликання від 30 березня 2021 року за № 141.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, керівник Львівської обласної прокуратури 27 квітня 2022 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, а також враховуючи те, що скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою у розумний строк, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Згідно частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, згідно абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, частини першої статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Керівник Львівської обласної прокуратури стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відсутність підстав для здійснення представництва інтересів держави прокурором у цій справі.
Скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 лютого 2019 року у справі № 910/7813/18, від 08 вересня 2021 року у справі № 308/9892/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 308/7241/19-а, від 06 липня 2021 року у справі № 922/3025/20 щодо застосування прокурором представницьких повноважень у суді у зв'язку із відсутністю на це повноважень у інших органів, а також правових позицій Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 щодо правового статусу прокурора.
Також, скаржник вказує про необхідність врахування судами першої та апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 910/7813/18, від 08 вересня 2021 року у справі № 308/9862/16-ц та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (щодо правомірності звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави у суді при встановленні неправомірності дій і рішень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності та несільськогосподарського призначення), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача).
Також, з метою доведення правомірності звернення прокурором до суду у даній справі, скаржник наводить висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 917/342/19, від 05 лютого 2019 року у справі № 910/7813/18, від 06 листопада 2020 року у справі № 308/7241/19, де Суд вказав, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме:
1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;
2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в справі № 260/1814/21.
Наведені доводи вказують на існування обставин, передбачених абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328-331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Задовольнити клопотання Львівської обласної прокуратури та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 260/1814/21.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в справі № 260/1814/21.
3. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу № 260/1814/21.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити учасникам справи строк протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій