18 травня 2022 року
Київ
справа №819/1339/16
адміністративне провадження №К/990/11538/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі № 819/1339/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
13.05.2022 до суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , направлена до суду поштою 11.05.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 11.03.2022, повний текст складено того ж дня, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення з урахуванням вихідних днів було 11.04.2022. Проте, касаційну скаргу направлено до касаційного суду лише 11.05.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
Скаржником заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення цього строку, яке вмотивоване тим, що про розгляд апеляційної скарги вона дізналася в телефонному режимі. Отримавши 11.05.2022 в канцелярії Тернопільського окружного адміністративного суду оскаржуване рішення, звернулася з касаційною скаргою.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наведених обставин пропуску строку, скаржником до касаційної скарги не додано.
Крім того, відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою надання скаржнику часу для подання належних доказів на підтвердження наведених ним причин пропуску строку.
2. В порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору та про підстави звільнення від сплати судового збору суд не повідомлено.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн).
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1378 грн.
Позов у цій справі заявлено фізичною особою у 2016 році, який містив вимогу майнового характеру на загальну суму 25 000 грн, відповідно, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у мінімальному розмірі - в сумі 551,20 грн.
Отже, за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі підлягає сплаті судовий збір в сумі 1102,40 грн (551,20 грн * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі міститься посилання на те, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, яка кореспондується із підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була ухвалена без участі та виклику у судове засідання позивачки або її представника, що за приписами пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України є самостійною підставою для касаційного оскарження. Зазначає, що розгляд справи в письмовому проваджені судом апеляційної інстанції позбавив її можливості дати пояснення по суті справи, а також своїх доводів перед судом апеляційної інстанції.
Однак, зі змісту ухвали апеляційного суду від 10.01.2022 вбачається, що суд апеляційної інстанції врахував, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, що стало підставою для її призначення до розгляду в порядку письмового провадження (пункт 3 частини першої статті 311 КАС України).
Обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини першої статті 311 КАС України касаційна скарга не містить, тому колегія суддів вважає, що посилання позивача виключно на пункт 3 частини третьої статті 353 КАС України не може бути самостійною і достатньою підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Крім того, у касаційній скарзі також містяться доводи про незгоду з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Однак, доводи скаржника в цій частині наведені не у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Не зазначає скаржник і яку саме норму матеріального права неправильно було застосовано судами, а посилання на те, що суди не надали належної оцінки обставинам справи не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження в цій частині.
Колегія суддів також звертає увагу скаржника, що доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого не пов'язаного (не похідного) висновку. Тобто, у випадку доведення позивачем наявності підстав для відкриття касаційного провадження виключно з підстав допущення судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, передбаченого як підстава для скасування судового рішення пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, касаційний перегляд може бути здійснено виключно в межах таких доводів. Відповідно, у випадку, якщо під час касаційного перегляду суд не встановить такого порушення норм процесуального права, перегляд висновків судів попередніх інстанцій по суті спору в частині, у якій касаційна скарга не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень, буде неможливим.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
3. Зі змісту судових рішень та доводів касаційної скарги вбачається, що касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, однак, доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі не наведено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати скаржникові подати уточнену касаційну скаргу.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі № 819/1339/16 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати відповідні докази на підтвердження дати отримання копії судового рішення;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу з наведенням обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко