18 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/7811/21 пров. № А/857/1684/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шевчук С.М.,
суддів - Кухтея Р.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Рівне судом у складі головуючої судді Дудар О.М., дата складення повного тексту рішення суду - 04.10.21) у справі №460/7811/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати з 09.12.2020 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року;
зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату з 03.12.2020 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року до зміни законодавства або правового статусу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
На підтвердження доводів апеляційної скарги позивач вказує, що населений пункт, в якому проживає позивач, а саме с.Рокитне, Сарненського району (до 19.07.2020 Рокитнівського району), Рівненської області відповідно до додатку №2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Вказане підтверджується і довідкою №2098 від 15.12.2021 виданою Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, долученої до матеріалів апеляційної скарги.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання копій ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на електронну адресу відповідача та на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Масевичі Рокитнівського району Рівненської області, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 22 березня 1998 року, виданим Рокитнівським РВ УМВС України в Рівненській області.
Також встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 21 січня 1994 року.
Згідно з довідкою №2190 від 03.06.2021, виданої Рокитнівською селищною радою ОСОБА_1 з 26.04.1986 і по даний час дійсно зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.11).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, з огляду на те, що населений пункт, у якому проживає позивач, а саме: с.Рокитне Рівненської області не належить до таких, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, а тому підстави для нарахування та виплати їй такої допомоги відсутні.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796-XII), який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, а також соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень статті 37 цього Закону (у редакції, чинній із 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується КМУ.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання.
У свою чергу, підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII було викладено в новій редакції, за якою громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених КМУ. Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
Разом з тим, у 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувались у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 (далі Закон №76-VІІІ), який набрав чинності з 01.01.2015 статті 31, 37, 39 та 45 Закону №796-XII виключено.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17 липня 2018 року (далі Рішення № 6-р/2018), підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №796-XII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону №76-VІІІ, тобто остання з 17.07.2018 є чинною. Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, визначений «Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 №936 ( далі - Порядок № 936).
Відповідно до пункту 3 Порядку №936 призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики. Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
У разі зміни категорії постраждалої особи, її групи інвалідності або посвідчення проведення виплати поновлюється з дня припинення останньої виплати за умови, що особа мала право на такі виплати та повідомила про це уповноважений орган протягом трьох місяців.
У разі зміни зареєстрованого місця проживання (перебування) або місця роботи постраждала особа для отримання виплати за новим місцем проживання (перебування) або місцем роботи не пізніше, ніж через три місяці подає заяву та довідку про отримані виплати (нарахування) за попереднім місцем проживання (перебування).
17.08.2002 КМУ прийнято Постанову «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги» №1146 (далі Постанова №1146), пунктом 3 якої зобов'язано Міністерство праці та соціальної політики до 01.10.2002 затвердити форму заяви для призначення всіх видів соціальної допомоги та підготувати рекомендації щодо відповідної організації роботи місцевих органів праці та соціального захисту населення.
Однак, така заява Міністерством праці та соціальної політики була затверджена наказом від 21.04.2015 № 441 (далі Наказ №441), при цьому у вказаній заяві відсутній такий вид соціальної допомоги, як щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлена статтею 37 Закону №796-XII, оскільки Законом №76-VIII, статтю 37 Закону №796-XII було виключено.
Тобто, з 01.01.2015 нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, припинена у зв'язку із внесеними змінами в закон.
Разом з тим, 17.07.2018 Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, вказаним Рішенням № 6-р/2018 відновлено дію статті 37 Закону №796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною.
В той же час, після прийняття наведеного вище рішення Конституційного Суду України, впродовж 2018-2020 років, Уряд України в особі Мінсоцполітики будь-яких змін до переліку видів соціальної допомоги у заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затвердженої Наказом №441 щодо щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, не вносив. І це при тому, що для призначення соціальної допомоги нормами права встановлений обов'язок для громадян подати заяву встановленої форми.
Таким чином, особи, які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають на територіях зон радіоактивного забруднення, фактично позбавлені правової можливості подати заяву про призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, оскільки форма, яка затверджена Наказом, не передбачає такого виду соціальної допомоги.
З урахуванням викладеного суд вважає, що за відсутності встановленої законом форми заяви про призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, подання особою, яка має право на таку допомогу, відповідної заяви довільного зразка, є прийнятним.
З огляду на викладене, необхідно зауважити, що судом апеляційної інстанції не заперечується право позивача на призначення та отримання компенсаційних виплат, передбачених статтею 37 Закону №796-XII, однак таке право може бути реалізовано в установленому порядку шляхом звернення з відповідною заявою та пакетом документів до відповідного органу соціального захисту населення.
Щодо перебування осіб, які мають право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII на обліку у відповідача, то необхідно вказати, що пунктом 3 Порядку №936 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчими органами міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради.
З 01.01.2021 заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради.
До 01.03.2021 посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради засобами електронного зв'язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги», «;Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
З 01.03.2021 заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради не рідше ніж раз на два тижні.
Аналіз наведеного вище дає підстави стверджувати, що облік осіб, які мають право на компенсацію, пільги, допомоги до 01.03.2021 здійснюється шляхом формування: або електронної справи, або в паперовому вигляді, а після 01.03.2021 виключно в електронному вигляді. А справа (електронна чи паперова) формується із заяви громадянина та необхідних документів.
Позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що позивач перебуває на обліку у відповідача, і, відповідно, щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачена статтею 37 №796-XII їй нараховувалась та виплачувалась.
Крім того, позивач не зверталася до відповідача із відповідною заявою про призначення їй щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 №796-XII.
Так, зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в управлінні соціального захисту населення не перебуває, грошова допомога з 09.12.2020 не нараховувалася та не виплачувалася.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач після 17.07.2018 подавала заяву про призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що населений пункт, у якому проживає позивач, а саме: с.Рокитне Рівненської області не належить до таких, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, то такі колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки як вбачається із додатку №2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», с.Рокитне Рівненської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Вказане підтверджується і довідкою №2098 від 15.12.2021 виданою Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, долученої до матеріалів апеляційної скарги.
Водночас, суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з неправильних мотивів відмови у задоволенні позову, тому рішення суду першої інстанції апеляційний суд вважає за необхідне змінити з мотивів наведених у цій постанові.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, однак не надав належної оцінки вказаним вище обставинам, а тому оскаржуване рішення суду слід змінити у частині мотивів відмови задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , частково задовольнивши апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 460/7811/21 змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 460/7811/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 18 травня 2022 року