12 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/2112/21 пров. № А/857/3328/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Кардаш В.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року про заміну сторони виконавчого провадження (головуючий суддя Нор У.М., м. Рівне) у справі №460/2112/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
23.03.2021 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд: визнати протиправним наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.12.2020 №333-о «Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1 » за яким позивача звільнено 23 грудня 2020 року; скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.12.2020 №333-о «Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1 » за яким позивача звільнено 23 грудня 2020 року; зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби поновити позивача на службі з врахуванням відповідності до ст. 235 Кодексу законів про працю; визнати дії службових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо звільнення, а також причину звільнення протиправними; стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю; визнати протиправним та скасувати службове розслідування щодо позивача від 23.12.2020 №1834/28-97-06.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.12.2020 №333-о «Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 , зарахованого у розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на посаду та у податкову міліцію з 24 грудня 2020 року. Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.12.2020 по 02.11.2021. Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.12.2020 №92 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24.12.2021 позивачу видано виконавчий лист №1 та виконавчий лист №2.
04.01.2022 на адресу суду надійшла заява позивача про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 460/2112/21.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Замінено сторону виконавчого провадження у справі № 460/2112/21 з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) його правонаступником -Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (44082145). Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 460/2112/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду у податкову міліцію з 24.12.2020, та нарахування і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24.12.2020 по 02.11.2021 в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності в яких Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України. Вказує, що саме Бюро економічної безпеки України є правонаступником ДФС в частині повноважень щодо реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Позивач в судовому засіданні заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Так, частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Вказаній нормі матеріального права відповідають певні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Отже, підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні є її вибуття та підтвердження обставин правонаступництва.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», якою вирішено утворити Офіс великих платників податків ДПС, як юридичну особу публічного права та територіальний орган Державної податкової служби України. Водночас Урядом вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України, шляхом їх приєднання до відповідних органів ДПС.
Зокрема, відповідно до п. 4 Постанови Уряду від 19.06.2019 №537, територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2019 відбулася державна реєстрація юридичної особи Офісу великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471), а 05.08.2019 державна реєстрація рішення засновників (учасників) Офісу великих платників ДФС щодо припинення такого як юридичної особи в результаті реорганізації.
Наказом ДПС України від 12.07.2019 №15 було затверджено Положення про Офіс великих платників податків ДПС, за змістом п. 1 якого: Офіс великих платників податків ДПС є територіальним органом Державної податкової служби України, який підпорядковується ДПС. Офіс ВПП забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками і здійснює їх податкове супроводження. Крім того, Офіс ВПП є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Проте, в подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено ліквідувати Офіс великих платників податків ДПС, який був правонаступником Офісу великих платників податків ДФС.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять до Державної податкової служби та її територіальним органам у межах, визначених положенням про ДПС та її територіальні органи.
Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145) зареєстровано 30.09.2020.
Відповідно до Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 р. № 643 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є кінцевим правонаступником Офісу великих платників податків ДФС, а отже має певне коло прав та обов'язків останнього.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що окружний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 460/2112/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 17 травня 2022 року.