05 травня 2022 рокуСправа №: 695/832/22
Номер провадження 3/695/781/22
05 травня 2022 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, від 15.04.2022р., серії ВАВ №332626 ОСОБА_1 15.04.2022р. в АДРЕСА_2 нецензурно виражався і ліз в бійку до ОСОБА_2 ..
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_3 свою вину не визнав вказуючи на винні дії ОСОБА_2 , крім того вказував, що його прізвище у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено не вірно а саме « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_5 ».
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка вчиняє хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства. Обов'язковою ознакою для кваліфікації дій особи як "дрібне хуліганство" необхідна наявність такого обов'язкового елементу об'єктивної сторони складу ст. 173 КУпАП як "громадське місце".
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно- оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та вокзалів.
Водночас, відповідно до КУпАП, Закону України від 22 вересня 2005 року № 2899-ІУ та постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211, до громадських місць відносяться наступні об'єкти: закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, ліфти, таксофони, підземні переходи, під'їзди житлових будинків, вулиці, дитячі майданчики, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, закладів фізичної культури і спорту, об'єкти культурного призначення, об'єкти органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що подія, за фактом якої складено протокол про адміністративне правопорушення відбулась по вул.. Шевченка 43, м. Золотоноша Черкаської області, при цьому у самому протоколі не зазначено про те, що подія відбулась у громадському місці.
Таким чином, належних даних, що місце події є громадським місцем матеріали справи не містять.
Крім того, матеріали справи не містять і відповідних доказів про наявність у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідного умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, не відповідає стороні правопорушення, зазначеній в протоколі про адміністративне правопорушення, що дає підстави вважати, що дії особи кваліфіковано не вірно.
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п. 161, заява № 25).
У справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд зауважує, що згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
В той же час протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 , що свідчить про неналежне з'ясування усіх обставин по справі.
Отже матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.