Номер провадження: 11-кп/813/1347/22
Справа № 522/24624/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.05.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 19.04.2022, якою в межах кримінального провадження №12021162510001141 від 02.09.2021, відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нові Трояни, Болградського району, Одеської обл., громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів до 17.06.2022 включно з визначенням розміру застави,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Умань, Черкаської обл., громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 28.12.2001 Уманським міськсудом Черкаської обл. за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі;
-15.04.2005 Ірпенським міськсудом Київської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років;
-31.07.2006 Уманським райсудом Черкаської обл. за ч.1 ст.162, ч.1 ст. 296 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
-23.05.2007 Уманським міськсудом Черкаської області за ч. 1 ст.186, ч.2 ст.185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
-11.01.2011 Уманським міськрайсудом Черкаської обл. за ч. 2 ст. 189, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
-16.05.2014 Уманським міськрайсудом Черкаської обл. за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
-22.01.2015 Уманським міськрайсудом Черкаської обл. за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів до 17.06.2022 включно з визначенням розміру застави
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою суду продовжено відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 17.06.2022 включно з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції послався на те, що ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою суду вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною з наступних підстав:
- в судовому засіданні сторона обвинувачення не змогла в повному об'ємі довести існування ризиків, вказаних в клопотанні;
- вказує, що не вчиняв кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, відсутні будь-які допустимі докази, які б свідчили про вчинення саме ним злочину;
- наявність ряду порушень при проведенні досудового слідства;
- судом не обґрунтовано, без врахування майнового стану обвинуваченог, обраний завеликий розмір застави, оскільки його сума є непомірною для ОСОБА_6 .
Посилаючись на викладені обставини, обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що не причетний до вчинення інкримінованого йому злочину та має намір стати на захист своєї країни в період воєнного стану.
Ухвала суду 1-ої інстанції в частині продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційному порядку не оскаржується.
В судове засідання апеляційного суду представник прокуратури не з'явився, про час та місце його проведення прокуратура була повідомлена належним чином, обвинувачений в своїй апеляційний скарзі не ставив питання щодо розгляду його апеляційної скарги за його участі.
Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись вимогами ст. 422-1 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд провести за відсутності прокурора та обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, на розгляді вПриморському райсуді м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №12021162510001141 від 02.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Виходячи з положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
При цьому, положення ч. 2 ст. 422-1 КПК України встановлюють, що суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду 1-ої інстанції: 1) ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою; 2) клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді 1-ої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Також, зважаючи на те, що приписами ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому (-им) запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом 1-ої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України.
Так, із аналізу вищезазначених положень кримінального процесуального закону можна дійти висновку про те, що під час продовження строку застосування запобіжного заходу під час судового розгляду не вимагається обов'язкової наявності клопотання прокурора, суд 1-ої інстанції зобов'язаний в будь-якому випадку повторно розглянути питання доцільності продовження строку тримання особи під вартою.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2022 прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 було подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , яке того ж дня було розглянуте судом.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду та вважає доводи обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо недоведеності стороною обвинувачення існування ризиків, беззмістовними та наголошує на тому, що в зазначеному кримінальному провадженні не зменшились ризики того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи обвинуваченого про призначення непомірного для нього розміру застави, та погоджується з судом 1-ої інстанції, оскільки при прийняті рішення врахована особа обвинуваченого та тяжкість вчиненого злочину та визначений розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України.
Окрім того, апеляційний суд також погоджується з тим, що суд 1-ої інстанції врахував тяжкість злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, те що обвинувачений не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності за низку умисних корисливих злочинів, судимість за аналогічні правопорушення.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що від не вчиняв кримінальне правопорушення, яке йому інкриміноване, але вказані доводи колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді 1-ої інстанції, де і буде надана оцінка показам підозрюваного.
Водночас, посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на те, що він має намір стати на захист своєї країни в період воєнного стану, не є підставою для зміни обраного йому запобіжного заходу.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що прокурором була доведена неможливість застосування на даному етапі судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та скасування законної та обґрунтованої ухвали.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 183, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 19.04.2022, якою в межах кримінального провадження №12021162510001141 від 02.09.2021, відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України продовжений строк тримання під вартою на 60 днів до 17.06.2022 включно із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4