Справа № 606/2100/21
16 травня 2022 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської
області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі обвинувальний акт з угодою про примирення між потерпілою та підозрюваним у кримінальному провадженні № 12021211140000089 від 19.09.2021 року про вчинення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, засудженого 02.02.2015 Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 27.05.2014 та частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 10.11.2014, остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. 25.03.2015 вироком Колегії суддів судової палати апеляційного суду Тернопільської області вирок від 02.02.2015 в частині призначеного покарання скасовано, вважати засудженим за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком від 10.11.2014 остаточно визначено 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 27.05.2014 та остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. 29.06.2017 ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області замінено невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням у вигляді обмеження волі, який становить 2 роки 5 місяців 27 днів,
за ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання, що по АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своїй сестрі ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично у період із 04.03.2021 по 17.09.2021 вчиняв відносно неї акти психологічного домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях, а саме 04.03.2021 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а 28.04.2021 постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, 04.04.2021 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а 12.05.2021 постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, 08.04.2021, за що 09.04.2021 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а 12.05.2021 постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
17.09.2021, в першій половині дня (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем спільного проживання, що по АДРЕСА_1 , незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, повторно протягом року вчинив акт психологічного домашнього насильства відносно своєї сестри ОСОБА_4 , під час якого виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск.
В результаті вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 психологічних страждань, що спричинило погіршення якості її життя.
Вказаними діями, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
28.09.2021 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, у виді громадських робіт на строк 160 годин. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3. ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просить вказану угоду з потерпілим ОСОБА_4 затвердити і призначити узгоджений в ній вид покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим ОСОБА_4 угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, характер обвинувачення, щодо якого визнає угоду про примирення, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, те, що умови угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за яким належить призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про примирення, міру покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,171,374,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 28.09.2021 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021211140000089 від 18.09.2021 року.
Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 28.09.2021 року покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_6