Справа № 606/581/22
Рішення
11 травня 2022 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Малярчук В.В. при секретарі Зіньковській Н.Д.
розглянувши письмово у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільскій області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративнге правопорушення, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до ГУНП в Тернопільскій області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, оскільки поліцейським складено на неї протокол про те, що 04.04.2022 року близько 17:30 год. здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції та повідомила про подію, якої не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Мотивує позовні вимоги тим, що вона 04.04.2022 року з свого мобільного телефону зателефонувала за номером «102» в 17 год. 47 хв. та повідомила про звинувачення її у крадіжці особами, яким дозволила тимчасово проживати у її будинку в АДРЕСА_1 , тернопільського району розмова тривала 1 хв. 12 с. Після чого їй зателефонували з номера мобільного працівники поліції відділення поліції № 3 (м. Теребовля ) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, яким увімкнула на гучномовець погрози і звинувачення її у крадіжці вказаними особами. На просьбу поліції вона продиктувала їм номер мобільного осіб, які звинувачували її у крадіжці речей. Після цього представники поліції підїхали до неї в с. Семенів, де вона перебувала в кабінеті старости ОСОБА_3 в її присутності та присутності діловода ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пояснювала ситуацію, після чого їй запропонували вийти з кабінету на подвір'я клубу, де почали складати постанову про здійснення нею завідомо неправдивого виклику спеціальних служб - поліції, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу. Чотирьом поліцейським вона намагалася пояснити суть її виклику поліції, але її ніхто на бажав послухати не бажав поїхати 50 метрів і поспілкуватися з особами, які звинуватили її в крадіжці їхнього майна (пір'я, акумулятора, дитячі речі інше), які спонукали її зателефонувати в поліцію щодо наклепу до неї. У зв'язку із такою несправедливістю, емоційним зривом силоміць поставила підписи, не розуміючи змісту підписаного не бажаючи перетворюватися з жертви на обвинувачену. Вважає, що поліцейський при винесенні постанови серії ГАБ № 926907 не керувався жодними допустими доказами, які б підтверджували її вину у скоєнні вказаного правопорушення, а тому постанову просить скасувати.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка просить позов задовольнити із мотивів, викладених у ньому.
Представник відповідача Управління національної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з'явився, подав до суду відзив, з якого вбачається, що оспорювана позивачем постанова є законною та обґрунтованою. Просить справу розглянути за його відсутності та у задоволенні позову відмовити. Даний позов ГУНП в Тернопільській області не визнає з наступних підстав. 04.04.2022 року на лінію «102» було здійснено повідомлення ОСОБА_1 , яка повідомила про те, що у неї у будинку перебували тимчасові мешканці, які вчинили крадіжку, її особистих речей (що саме не зазначила) та покинули її помешкання у невідомому їй напрямку. Дане повідомлення зареєстроване у ЄО за №1316 від 04.04.2022 року. Як засвідчено електронним рапортом працівників поліції. Після чого було відправлено групу на місце події для з'ясування обставин справи. Приїхавши до заявниці остання повідомила, що вона здійснила виклик на лінію «102», однак обставини справи такі : тимчасові мешканці, яких вона впустила у своє помешкання ніби-то з її слів звинувачувавали її у крадіжці. Однак, працівникам поліції було здійснено дзвінок до мешканців, які повідомили, що будь-яких претензій по даному факту вони не мають. Працівниками поліції у позивачки взято пояснення, де вказується, що претензій ні до кого не має. Тоді ж позивачці було роз'яснено, що вона повідомила завідомо неправдиву інформацію, так як вона на лінію «102» повідомила про факт крадіжки у неї, однак, при приїзді працівників поліції вона повідомила, що її звинувачували у крадіжці, якої вона не вчиняла. В телефоному режимі з'ясувалося зі слів тимчасових мешканців, що ніхто ніяких претензій не мав. Тому працівниками поліції і було прийнято рішення про складення відповідної постанови. Постановою серії ГАБ №926907 від 04.04.2022 року винесеною працівникам поліції інспектором СРПП ВП №3 (м. Теребовля) старшим лейтенантом поліції Замойським В.М. позивачку визнано винною у скоєнні правопорушення, передбачено ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Вважає, що позовна заява ґрунтується тільки виключно на твердженнях позивачки.
Суд, з'ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.
Постановою працівника поліції інспектора СРПП ВП №3 (м. Теребовля) старшого лейтенанта поліції Замойського В.М. від 04.04.2022 року серії ГАБ №926907, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Зокрема, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 04.04.2022 року близько 17:30 год. здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції та повідомила про подію якої не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 183 КУпАП.
Як вбачається із аудіо запису зверненням ОСОБА_1 на лінію «102» зафіксованого оператором Левицьким, що заявник ОСОБА_1 повідомила на лінію «102» про те, що у неї у будинку перебували тимчасові мешканці, які вчинили крадіжку, її особистих речей (що саме не зазначила) та покинули її помешкання у невідомому їй напрямку. Дане повідомлення зареєстроване у ЄО за №1316 від 04.04.2022 року (а.с. 16).
Згідно електронного рапорту працівників поліції зміст заяви ОСОБА_1 вказано, що переселенці, які жили в заявниці викрали її особисті речі, що саме: не вказала та тільки, що поїхали в невідомому напрямку, залишила свій контактний телефон та адресу скоєння АДРЕСА_1 , територія - відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області. За вказаною адресою відправлено патруль відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області прийняв ОСОБА_6 , підтвердив рапорт від 04.04.2022 року про виконання Черяк. Результат відпрацювання: інформація не підтвердилася. Працівником поліції інспектором СРПП ВП №3 (м. Теребовля) Піговичем П.Я. складено рапорт 04.04.2022 року о 18:41 год. Крадіжка 17:50 год. в АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 повідомила про те, що переселенці, які жили в заявниці викрали її особисті речі, що саме: не вказала та тільки, що поїхали в невідомому напрямку, прибувши на місце події встановлено, що будь якого факту крадіжки не було, як повідомила заявниця, що здійснила завідомо неправдивий виклик поліції поспішно через власні емоції, претензій до будь - кого не має, вину визнає, відповіді не потребує. Складено постанову про адміністративне правопорушення за ст.. 183 КУпАп серії ГАБ № 936907 (а.с. 14).
Згідно пояснення від 04.04.2022 року отриманих в с. Семенів інспектором СРПП ВП №3 (м. Теребовля) Піговичем П.Я. про те, що ОСОБА_1 у вказаний день зателефонувала в поліцію стосовно крадіжки, якої насправді не було та в неї жодного майна або речей ніхто не викрадав. Вона зателефонувала в поліцію поспішно через власні емоції, тобто здійснила завідомо неправдивий виклик, претензій до нікого не має (а.с. 15).
Відповідно до ст.183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Виклик, як правило, робиться по телефону, який знаходиться на вулиці. Однак слід зазначити, що спосіб виклику значення немає.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Враховуючи те, що під час судового розгляду представником відповідача було надано належні та допустимі докази наявності умислу в діяннях позивачки, як обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд вважає доведеною вину позивачки у вчиненні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з пояснення від 04.04.2022 року отриманих в с. Семенів інспектором СРПП ВП №3 (м. Теребовля) Піговичем П.Я. про те, що ОСОБА_1 зателефонувала в поліцію поспішно через власні емоції, тобто здійснила завідомо неправдивий виклик, претензій до нікого не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ознака винності діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як було встановлено судом, позивач викликала працівників поліції повідомивши про скоєння крадіжки її особистих речей. Приїхавши до заявниці остання повідомила, що вона здійснила виклик на лінію «102», однак обставини справи такі : тимчасові мешканці, яких вона впустила у своє помешкання ніби-то з її слів звинувачувавали її у крадіжці. Тобто здійснила завідомо неправдивий виклик поліції.
Наведене підтверджено наданою відповідачем інформацією про виклик поліції, де чітко відображено дату, час, зміст виклику за тел. «102» та диском із аудіо записом, що міститься при матеріалах справи.
Під час прослуховування аудіо файлу з компакт диску долученого до матеріалів справи підтвердилися обставини, викладенні відповідачем у відзиві на позов.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
КУпАП відповідає усім вимогам норм чинного законодавства, відповідачем при винесенні постанови про адміністративне правопорушення дотримано положення ст. 280 КУпАП, встановлено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, достеменно встановлено вину позивача у вчиненні правопорушення.
Відтак заперечення позивача щодо відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності спростовуються вищевказаними доказами, а саме даними, які містяться при матеріалах справи, і підтверджують думку суду, що звернення позивача до суду пов'язане не із захистом її порушених прав у сфері публічно-правових відносини, а є обранням останньою способу захисту на уникнення адміністративної відповідальності.
Наданий позивачем розрахунок класу наслідків не може бути взятий судом до уваги з викладених вище мотивів, інших доказів на спростування обставин, викладених у оскаржуваній постанові, позивачем не надано, хоча свою позицію та невинуватість позивач мав би довести шляхом надання доказів, адже відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом; ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи наведене, суд вважає, що інспектором СРПП ВП №3 (м. Теребовля) старшим лейтенантом поліції Замойським В.М. правомірно винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП , а тому підстав для її скасування немає.
За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільскій області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, слід відмовити, у зв'язку з його безпідставністю.
Керуючись ст. 257-263, 268 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільскій області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративнге правопорушення відмовити, у зв'язку з його безпідставністю.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, апеляційної скарги.
Головуючий: