Справа № 450/1918/14-ц Провадження № 4-с/450/27/22
11 травня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
представника скаржника ОСОБА_1
старшого державного виконавця Гураль Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органу державної виконавчої служби (державного виконавця) Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про зобов'язання усунути порушення (поновити порушене право заявника),-
встановив:
Скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби (державного виконавця) Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та зобов'язання усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом зняття арешту з майна.
Свої вимоги мотивує тим, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 09.06.2021 року йому стало відомо про те, що 21.07.2015 року на підставі постанови відділу ДВС Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП №48145321 від 16.07.2015 року накладено арешт на все його нерухоме майно.
Також, накладено арешт на все його нерухоме майно 12.10.2016 року на підставі постанови відділу ДВС Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП №51998161 від 29.08.2016 року.
Скаржник 10.06.2021 року звертався до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про надання інформації щодо відкритих відносно нього виконавчих проваджень, зняття арешту майна та надання інформації про усі наявні відносно нього незакінчені виконавчі провадження.
Листом від 12.07.2021 року №09-26/25118 орган державної виконавчої служби повідомив, що на виконанні перебувало ряд виконавчих проваджень щодо скаржника, зокрема, ВП №48145321 та ВП №51998161, за якими на підставі ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.
На запит скаржника від 10.08.2021 року про надання копій документів виконавчих проваджень ВП № 48145321 та ВП №51998161 та рахунків для сплати коштів за цими провадженнями, Пустомитівський відділ державної виконавчої служби повідомив, що ВП №48145321 та ВП №51998161 знищено у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а також надав реквізити рахунків для перерахування коштів, що були предметом стягнення у зазначених виконавчих провадженнях. Щодо зняття арешту з нерухомого майна скаржнику було відмовлено з посиланням на відсутність підстав, визначених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та повідомлено, що в інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, вважає, що державний виконавець приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження та його знищення не виконав належним чином своїх обов'язків, оскільки не вирішив питання про зняття арешту з майна боржника, що обмежує його право на вільне розпорядження майном, а повідомлення про необхідність погашення заборгованості за виконавчими листами, які не перебувають на виконанні відділу, на думку скаржника, не заслуговує на увагу та є порушенням його прав.
За таких обставин, просить визнати протиправною бездіяльність Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та зобов'язати орган ДВС усунути порушення (відновити порушене право) шляхом зняття арешту з нерухомого майна скаржника, накладеного постановою від 16.07.2015 року ВП №48145321.
Представник скаржника ОСОБА_2 , адвокат Леонтьєв О.В. в судовому засіданні скаргу підтримав, просив таку задоволити з підстав, викладених у скарзі.
Представник Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Гураль Л.П. в судовому засідання щодо задоволення скарги заперечила, зазначила що жодної бездіяльності у діях державного виконавця не вбачається, арешт з майна державний виконавець зняти не може, оскільки для цього відсутні підстави, визначені ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Зазначила, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду, в разі якщо скаржник ОСОБА_2 звернеться до суду з відповідним позовом. Зважаючи на це просить відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали скарги, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна № 260806261, сформованої 09.06.2021 року, вбачається, що на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського РУЮ Гураль Л.П. від 16.07.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 48145321, номер запису про обтяження:10492192, накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , та на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського РУЮ Гураль Л.П. від 29.08.2016 року про арешт майна боржника у ВП №51998161, номер запису про обтяження 16875082, накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 .
В листі Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 12.07.2021 року №09-26/25118 зазначено, що у відділі на виконанні перебували наступні виконавчі провадження:
- ВП 48145321 з примусового виконання виконавчого листа за №450/1918/14-ц від 28.05.2015 року, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 25509,71 грн. боргу.
У зв'язку з наявною заборгованістю (відсутністю підтверджуючих документів про сплату заборгованості по аліментах) державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. В подальшому за наслідками вчинених державним виконавцем заходів винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція).
- ВП 51998161 з примусового виконання виконавчого листа за №450/243/16-ц від 02.06.2016 року, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 19034,09 грн. боргу.
За наслідками вчинених державним виконавцем заходів винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція).
-ВП 60815103 з примусового виконання виконавчого листа за №450/1790/14 від 06.07.2015 року, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Фінансова компанія» 18807,39 грн. боргу.
Державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
-ВП 64491244 з примусового виконання постанови №ЕАМ 3345234 від 27.10.2020 року, виданої УПП у Львівській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 102,00 грн. штрафу.
Державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа
стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Також листом від 26.08.2021 року №09-26/30565 начальник Пустомитівського ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) повідомив скаржника, що надати копії документів по ВП №48145321 та ВП №51998161 не представляється можливим, оскільки матеріали виконавчого провадження знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Основною конституційною засадою цивільного судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення є однією із стадій цивільного процесу та врегульоване розділом VI Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року (в редакції чинній на час накладення арешту на майно) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відовідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47, п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Відповідно до ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
В ході розгляду скарги судом встановлено, що виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП 48145321 з примусового виконання виконавчого листа за №450/1918/14-ц від 28.05.2015 року повернутий стягувачу відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», про що 23.12.2016 року державним виконавцем відділу винесено постанову.. Виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП 51998161 з примусового виконання виконавчого листа за №450/243/16-ц від 02.06.2016 року повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 49 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року виконавче провадження підлягає закінченню у передбачених частиною першою цієї статті випадках. Зазначена норма закону не передбачала такого випадку як закінчення виконавчого провадження у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Виходячи з викладеного, Законом України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року не було передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу не має наслідком закінчення виконавчого провадження.
05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, положеннями якого також не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу.
Накладення арешту на все майно боржника у виконавчому провадженні, свідчить про вчинення державним виконавцем дій спрямованих на виконання виконавчого документу, а тому у разі закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний вчинити усі дії передбачені відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі зняти арешт, накладений на майно боржника. Не вирішення даного питання вказує на порушення положення ч.1,2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року та ч. 1, 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.
З матеріалів цивільної справи №450/1918/14-ц судом встановлено, що враховуючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.06.2018 року суд замінив стягувача у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.09.2014 року по цивільній справі №450/1918/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 25257,14 грн та судового збору у розмірі 252,57 грн., з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.03.2022 року суд ухвалив видати товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» дублікати виконавчих листів, виданих на підставі рішення суду від 30.09.2014 року у цивільній справі №450/1918/14.
Дублікат виконавчого листа по справі №450/1918/14-ц скерований судом на адресу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» листом від 05.05.2022 року №450/1918/14-ц/4768/2022.
Враховуючи викладене, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.09.2014 року по цивільній справі №450/1918/14-ц про стягнення з заборгованості не виконане, заборгованість не стягнута, а отже, виконавче провадження ВП 48145321 з примусового виконання виконавчого листа за №450/1918/14-ц від 28.05.2015 року, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 25509,71 грн. боргу не закінчене та триває. відтак, підстави для зняття арешту нерухомого майна у Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17 зазначено, що згідно зі статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов'язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.
У постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №910/8019/15-г зроблено висновок, що державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №263/1468/17 зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є закінченим, після якого могли б наступити правові наслідки, передбачені частиною другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження». Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку про те, що у зв'язку з відсутністю майна у боржника державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, але законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу з цих підстав, який має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано і боржником за яким є саме заявник у цій справі.
Також, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2018 року у справі №425/1341/17, в якій особа-боржник звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби про зняття арешту з майна суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та зняття арешту з майна боржника, оскільки рішення, під час виконання якого було накладено арешт на майно позивача, не виконане.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 3 ст.451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, враховуючи, що повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачу на підставі частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для закінчення виконавчого провадження згідно з приписами статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», скаржником ОСОБА_2 не надано суду жодних належних доказів про те, що виконавчі провадженні, в межах яких накладено арешти, на даний час є виконаними та заборгованість по таким відсутня, суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_2 скарга є безпідставною та необґрунтованою, відсутні передбачені законом підстави зняття арешту з майна боржника, а тому в задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 447- 451 ЦПК України, суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність органу державної виконавчої служби (державного виконавця) Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 16.05.2022 року.
СуддяД. А. Кукса