Справа №461/10587/21
Провадження №3/461/281/22
17 травня 2022 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Львівської митниці Державної служби України Лубоцького Б.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 01.03.2016 року, виданий 4641,
за ч.6 ст.470 Митного Кодексу України, -
07.12.2021 року о 09 год. 08 хв., в зону митного контролю митного поста «Яворів» пункту пропуску «Грушів-Будомєж» Львівської митниці, в'їхав транспортний засіб марки «RENAULT» модель «TRAFIC» з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням гр.України ОСОБА_2 , який прямував з Республіки Польщі до України, у якому в якості пасажира прямував гр. України ОСОБА_1 .
Під час проведення митного контролю, на підставі аналізу переміщень за даними "Диспетчера зони митного контролю" та "Пасажирського пункту пропуску" та "Журналу пункту пропуску»" АСМО «Інспектор» та спрацювання в АСМО «Інспектор» АС АУР (коди: 401-1, 801-1,000) «По даній особі (особам) наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення. Вжити заходів для з'ясування фактичного вивезення транспортних засобів або їх оформлення у митний режим імпорту .Якщо інформація про наявність невивезених транспортних засобів особою підтверджується, то залучити посадових осіб підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил для перевірки причин та обставин такого порушення.
У разі наявності вже складеного протоколу про ПМП необхідно опитати особу згідно ст. 342 МКУ з метою встановлення причин невивезення та місцезнаходження транспортного засобу на митній території України.За відсутності ознак ПМП, ввезення громадянами-резидентами другого і наступних транспортних засобів підлягають декларуванню як товар (п. 60 ст.4 МКУ). Ввезення громадянами-нерезидентами другого і наступних транспортних засобів дозволяється із застосуванням до них заходів гарантування (п. З ст. 380 МКУ)».
Отже, встановлено, що 19.10.2017 00:24:23 гр. України ОСОБА_1 ввезено на митну територію України автомобіль «FORD» модель «MONDEO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща), VIN-код НОМЕР_4 , по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «Транзит» для особистого користування. Згідно даних програмно- інформаційного комплексу транспортний засіб особистого користування марки автомобіль «FORD» модель «MONDEO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща), VIN-код НОМЕР_4 з митної території України станом на 07.12.2021 гр. України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений. Будь-яких документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було,також у відповідності до ст. 192 МКУ, до найближчої митниці про дані обставини вказаний громадянин не звертався.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 перевищив строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення, терміном більше ніж на тридцять діб.
ОСОБА_1 у судовому засіданні факт вчинення порушення митних правил визнав повністю. Просив не застосовувати суворого стягнення.
Представник Львівської митниці Державної служби України в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, покликаючись на матеріали справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Львівської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Частиною 6 ст.470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України,порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеногост.95 МК України (ст.90 та 93 МК України).
При цьому, згідно з гл.55 р.ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
У відповідності до ст.95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 2 ст.95 МК України встановлено, що до строків зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України.
Доказів того, що ОСОБА_1 у порядку визначеному ст.192 МК України та розділом VIII Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, звертався до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту в ході розгляду справи не здобуто.
Водночас, обставин, передбачених ст.460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст.470 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності, під час судового розгляду не встановлено.
Факт вчинення адміністративного правопорушення також стверджується: протоколом про порушення митних правил №2551/20900/21 від 07.12.2021 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470МК України доведена повністю. Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати ним покарання у виді штрафу,суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу,тобто в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, ст. 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривень.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 470, 486, 527, 528 МК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «FORD» модель «MONDEO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , країна реєстрації Республіка Польща, VIN-код НОМЕР_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 496,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько