Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 753/6445/19
провадження № 61-6856св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
особа, яка подала касаційні скарги, - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , подану адвокатом Жогіною Оленою Олександрівною, касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пасюковим Володимиром Вікторовичем,на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Сліпченка О. І., Сушко Л. П., та касаційну скаргу ОСОБА_4 , подану адвокатом Жогіною Оленою Олександрівною, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив:
- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2 , у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3», зокрема: « ОСОБА_4 є креатурою ОСОБА_1 та за його призначенням на посаду Голови Департаменту ДФС з протидії та виявлення корупції стоїть виключно ОСОБА_1 » … «Департамент з протидії та виявлення корупції було створено ОСОБА_1 виключно для будівництва вертикалі влади всередині ДФС та впливу на працівників органу» … «ІНФОРМАЦІЯ_4» … «з Одеської митниці ОСОБА_1 втік саме тоді, коли виникла ситуація з 37-ю контейнерами. За інформацією ОСОБА_3 , виключно ОСОБА_1 давав вказівку посту, щоб ці контейнера контрабандистів були випущені» … « ОСОБА_1 є некомпетентним, імпульсивним, розвів на митниці хаос та маніпуляції…»;
- зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як головного редактора сайту «ЦЕНЗОР.НЕТ», розмістити протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 текст спростування наступного змісту: «редакція ЦЕНЗОР.НЕТ та ОСОБА_3 спростовує недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3», зокрема: « ОСОБА_4 є креатурою ОСОБА_1 та за його призначенням на посаду Голови Департаменту ДФС з протидії та виявлення корупції стоїть виключно ОСОБА_1 » …. «Департамент з протидії та виявлення корупції було створено ОСОБА_1 виключно для будівництва вертикалі влади всередині ДФС та впливу на працівників органу» … «ІНФОРМАЦІЯ_4.» … «з Одеської митниці ОСОБА_1 втік саме тоді, коли виникла ситуація з 37-ю контейнерами. За інформацією ОСОБА_3 , виключно ОСОБА_1 давав вказівку посту, щоб ці контейнера контрабандистів були випущені» … « ОСОБА_1 є некомпетентним, імпульсивним, розвів на митниці хаос та маніпуляції». При публікації спростування використати таку ж графіку та шрифти, які були використані при публікації статті « ІНФОРМАЦІЯ_3».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб- сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «той ( ОСОБА_4 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о. голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_4 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1» …. «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» …. « ІНФОРМАЦІЯ_8».
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як головного редактора сайту «ЦЕНЗОР.НЕТ», розмістити протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 текст спростування наступного змісту: «редакція ЦЕНЗОР.НЕТ та ОСОБА_3 спростовує недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «той ( ОСОБА_4 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о. голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_4 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1» …. «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» …. « ІНФОРМАЦІЯ_8», використовуючи таку ж графіку та шрифти, які були використані при публікації статті « ІНФОРМАЦІЯ_3».
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформації, поширеної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб- сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2 , у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: той ( ОСОБА_4 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_4 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1» .... «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» .... « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та в частині зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як головного редактора сайту «ЦЕНЗОР.НЕТ», розмістити на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 текст спростування наступного змісту: «редакція ЦЕНЗОР.НЕТ та ОСОБА_3 спростовує недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті « ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: той ( ОСОБА_4 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_4 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1» .... «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» .... « ІНФОРМАЦІЯ_6 » скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, інформації, поширеної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті «ЦЕНЗОР.НЕТ» ІНФОРМАЦІЯ_2 , у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3», зокрема: « ОСОБА_4 є креатурою ОСОБА_1 та за його призначенням на посаду Голови Департаменту ДФС з протидії та виявленню корупції стоїть виключно ОСОБА_1 »; «ІНФОРМАЦІЯ_4»; «ІНФОРМАЦІЯ_5» спростувати вказану інформацію відмовлено.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі по 614,72 грн з кожного змінено, зменшено розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з кожного з 614,72 грн до 153,68 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, у зв'язку з тим, що справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню (провадження № 61-4663ск20).
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації відмовлено, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не був учасником справи; з апеляційною скаргою як особа, яка не брала участь у справі, до суду апеляційної інстанції не звертався (провадження № 61-19413ск20).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації закрито.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що в оскаржуваному рішенні не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки заявника.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Бєлогуб М. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, ухвалено додаткове судове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.
Стягуючи з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд, враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши їхній розмір до 8 500,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
У квітні 2021 року ОСОБА_4 в особі адвоката Жогіної О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження постановлена з порушенням статті 129 Конституції України, статей 53, 263, 376 ЦПК України.
Вказував на те, що в мотивувальній та резолютивній частині рішення суду першої інстанції містяться висновки щодо прав ОСОБА_4 , у тому числі на захист від поширення недостовірної інформації відносно нього. Фактично суд ухвалив рішення щодо інформації за позовом особи, якій таке право вимоги не належить за правилами статті 4 ЦПК України.
Зазначав, що суд апеляційної інстанції порушив гарантоване Конституцією України право на апеляційне оскарження, не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 2027/12970/12, а також ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц.
У травні 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Пасюкова В. В.подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження постановлена з порушенням статті 129 Конституції України, статей 53, 263, 376 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції порушив гарантоване Конституцією України право на апеляційне оскарження, не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 2027/12970/12, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц.
У липні 2021 року ОСОБА_4 в особі адвоката Жогіної О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати додаткову постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотанняпро ухвалення додаткового рішення.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, щочинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає підстав для покладення на особу, яка не брала участі у справ, обов'язку відшкодувати судові витрати у разі закриття апеляційного провадження.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
У червні 2021 року ОСОБА_3 подав відзиви на касаційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, в яких просив відмовити у задоволенні касаційних скарг та залишити судові рішення апеляційного суду без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Жогіної О. О. на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пасюкова В. В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Жогіної О. О. на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року не підлягають задоволенню, а касаційна скарга на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Щодо касаційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року про закриття апеляційного провадження
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
У постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19), від 25 листопада 2020 року у справі № 663/227/13-ц (провадження № 61-360св20), від 10 лютого 2021 року у справі № 328/675/19 (провадження № 61-13416св20) зроблено висновок, що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_4 посилався на те, що рішення місцевого суду впливає на його права та інтереси, оскільки судом досліджувалось питання достовірності інформації, яка безпосередньо стосується нього.
У справі, яка переглядається, установлено, що на час ухвалення рішення місцевим судом заявник не був учасником спірних правовідносин, в оскаржуваному рішенні відсутні судження про його права та обов'язки, що свідчить про відсутність підстав вважати його особою, права якого порушено оскаржуваним рішенням.
Установивши, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не вирішувалось питання про права, обов'язки, свободи та законні інтереси ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційних скаргах, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_4 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року
Згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, нормами процесуального закону не передбачено покладення витрат, пов'язаних з розглядом справи, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, на осіб, які не брали участі у справі та скористались правом на апеляційне або касаційне оскарження судового рішення.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 158/618/19 (провадження 61-17022св20).
Отже, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу.
За викладених обставин, додаткова постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року - без змін.
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки додаткова постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права, касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а додаткова постанова скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , подану адвокатом Жогіною Оленою Олександрівною, та касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пасюковим Володимиром Вікторовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року залишити без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , подану адвокатом Жогіною Оленою Олександрівною, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року задовольнити.
Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката Бєлогуб Марії Вікторівни, про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Ю. В. Черняк