Іменем України
17 травня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/217/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів”,
код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство “Прилуцька центральна міська лікарня”,
код ЄДРПОУ 34549336, вул. Київська, 56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
Предмет спору: про стягнення 432401,56 грн,
не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” звернулось до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства “Прилуцька центральна міська лікарня”, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 432401,56 грн заборгованості зі сплати за електричну енергію, з яких 422912,10 грн боргу, 8203,34 грн пені, 1286,12 грн 3 % річних.
Дії суду, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою суду від 21.02.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Також ухвалою від 21.02.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - триденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 21.02.2022 відповідач отримав 13.04.2022.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву є 28.04.2022.
У встановлені судом строки відповідач до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами не подав.
Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.248 ГПК України).
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02. 2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02. 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 133/2022 від 14.03.2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженого Законом № 2212-IX від 21.04.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема і Господарського суду Чернігівської області.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ураховуючи наявність належних умов для здійснення правосуддя Господарським судом Сумської області, Господарським судом Чернігівської області, відновлено територіальну підсудність цих судів із 25.04.2022.
Враховуючи наведене вище, розгляд справи здійснено у межах розумного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 24023ВЦ від 28.01.2021 в частині своєчасної оплати за поставлену електричну енергію в грудні 2021 року, в зв'язку з чим позивачем нараховано 8203,34 грн пені, 1286,12 грн 3 % річних.
Відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з постановою №429 від 14.06.2018 (а. с. 24).
28.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” (далі -Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством “Прилуцька центральна міська лікарня” (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 24023ВЦ (далі - Договір) (а. с. 11-14).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 та Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити споживачу електричну енергію по ДК 021:2015 09310000-5 - “Електрична енергія” в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених Договором.
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 3.3 Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами Договору.
У п. 3.1 Договору встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору.
За умовами п. 5.1 Договору загальна ціна Договору становить - 1802680,00 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 300446,67 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень- грудень 2021 року становить 964000 кВт/год.
Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за одиницю товару - за 1 кВт/год електричної енергії розраховується відповідно до Додатку № 3 та складає 1,558333 грн без ПДв, крім того ПДВ 20 % - 0,311667 грн. Всього з ПДВ - 1,87 грн.
Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання Договору. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно.
Згідно п. 5.4 Договору ціна за одиницю товару за Договором може змінюватися з дотриманням Сторонами норм, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зміну ціни за одиницю товару Сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка набуває чинності з дати її підписання, якщо інше не передбачено додатковою угодою, та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 5.9 Договору моментом оплати вважається день надходження грошових коштів на рахунок постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником в актах за Договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно з п. 5.10, 5.11 Договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплату вартості використання електричної енергії Споживач здійснює на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого акту за розрахунковий період, отриманого не пізніше 25 числа поточного місяця. Оплата вартості електричної енергії за Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на безготівковий рахунок Постачальника, зазначеного у видатковій накладній. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за спожиту електричну енергію відповідно до умов Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата Акту Постачальника за Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Акті, який не може бути меншим 10 робочих днів з моменту отримання його Споживачем.
Згідно з п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
У пункті 13.1 Договору сторони визначили, що цей Договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності), діє до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Споживачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком №1 до Договору (а. с. 18). У заяві-приєднання зазначені адреси об'єктів та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об'єктом споживання. Початок постачання електричної енергії - 28.01.2021.
Відповідно до комерційної пропозиції, що є додатком № 4 до Договору, ціна (тариф) електричної енергії: 1,87 грн з ПДВ за 1 кВт/год;
спосіб оплати: по факту;
термін надання акту, рахунку за спожиту електричну енергію: рахунок надається споживачу не пізніше десятого календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, після отримання постачальником даних від оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії;
строк оплати: оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 10 робочих днів від дати його отримання Споживачем;
розмір пені за порушення строку оплати або штраф: за внесення платежів, передбачених умовами Договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
30.11.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 17 про внесення змін та доповнень до Договору по постачання електричної енергії споживачу № 24023ВЦ від 28.01.2021, якою внесено зміни до Договору, а саме сторони збільшили ціну за 1 кВт/год на 2,85 % і виклали п. 5.2 Договору в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 4,555153 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ». Викладено п. 1 Додатку № 4 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 4,555153 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ» (а.с. 19).
Ця угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовились, що дія даної Угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли до укладання Угоди, з 02.11.2021.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію згідно Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №24023ВЦ/180217/1 від 31.12.2021 за грудень 2021 року у кількості 118213 кВт/год на суму 538478,33 грн. Вказаний Акт підписано представниками Постачальника та Споживача (а.с. 7).
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру на оплату спожитої електроенергії № 24023ВЦ/180217/1 від 31.12.2021 на суму 422912,10 грн з урахуванням здійсненої оплати в розрахунковому місяці 600161,65 грн, яка була частково зарахована в оплату суми боргу за попередні періоди. Вказаний рахунок-фактуру підписано представниками Постачальника та Споживача (а.с. 8).
Між сторонами Договору було підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків № 33985 від 31.12.2021, з яких вбачається, що сума заборгованості становить 422912,10 грн (а.с. 10).
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав в повному обсязі та обумовлені строки, у зв'язку з чим виникла заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію в сумі 422912,10 грн, на яку позивачем нараховано пеню в розмірі 8203,34 грн та 3 % річних в розмірі 1286,12 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.
Учасники ринку електричної енергії згідно статті 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
У п. 2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п. 1.2.15 Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7 Правил).
Наведене узгоджується з умовами п. 3.2.5 Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (3.2.13. Правил).
Частиною 4 ст. 63 Законом України “Про ринок електричної енергії” передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ч. 1 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.
Згідно з п. 4.12, 4.13, 4.14 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.
У разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред'явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ (абз. 3 п. 2.3.5 розділу II Правил).
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.
Як встановив суд, позивач у грудні 2021 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 538478,33 грн, що підтверджується наданим актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії, який підписано відповідачем.
Рахунок-фактура на оплату спожитої електричної енергії на загальну суму 422912,10 грн з урахуванням проведеної оплати відповідачем в даному розрахунковому періоді, яка була частково зарахована в оплату суми боргу за попередні періоди, був вручений відповідачу, при цьому заперечення або заяви щодо незгоди з нарахованою в платіжних документах сумою Споживачем (відповідачем) не подавалося.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив в повному обсязі кошти за спожиту ним у грудні 2021 року електричну енергію на загальну суму 422912,10 грн у встановлений у Договорі строк та Комерційній пропозиції строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 422912,10 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості електричної енергії, поставленої за Договором у грудні 2021 року, позивач нарахував та заявив до стягнення 8203,34 грн пені за період з 05.01.2022 по 10.02.2022, 1286,12 грн - 3% річних за аналогічний період.
Як встановив суд, комерційною пропозицією, яка є додатком №4 до Договору, передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Зі статті 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд, здійснивши перевірку розрахунку заявленої позивачем до стягнення пені, дійшов висновку про неправильне її нарахування, оскільки позивач невірно визначив початок періоду розрахунку пені, яка нарахована за зобов'язаннями грудня 2021 року.
Оскільки, рахунок-фактура на оплату спожитої електроенергії № 24023ВЦ/180217/1 на суму 422912,10 грн за грудень 2021 року, який містить печатку та підпис відповідача про його отримання, датований 31.12.2021, тому суд доходить висновку що саме в цей день відповідачем отримано вказаний рахунок, а відтак враховуючи встановлений в Додатку № 4 «Комерційна пропозиція» строк оплати - не більше 10 робочих днів від дати його отримання споживачем, відповідач повинен був сплатити цей рахунок до 18.01.2022 включно з урахуванням святкових вихідних днів у 2022 році. Прострочення виконання відповідачем зобов'язань починається з 19.01.2022.
Отже, пеня за зобов'язаннями грудня 2021 року підлягає нарахуванню з 19.01.2022, а не з 05.01.2022, як визначив позивач.
За перерахунком суду загальний розмір пені становить 5283,50 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 5283,50 грн.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, 3% річних нараховані позивачем за ті ж самі періоди, за які була нарахована пеня.
Отже, позивач невірно здійснив нарахування 3% річних через неправильне визначення початку періоду, за який підлягає нарахування 3% річних за зобов'язаннями грудня 2021 року, про що суд зазначав вище.
За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 799,48 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 799,48 грн.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за подання позовної заяви сплатив 6486,02 грн судового збору.
Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в частині задоволених позовних вимог, становить 6434,92 грн.
Керуючись ст. 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Прилуцька центральна міська лікарня” (код ЄДРПОУ 34549336, вул. Київська, 56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478) 422912,10 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.
3. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Прилуцька центральна міська лікарня” (код ЄДРПОУ 34549336, вул. Київська, 56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АБ “УКРГАЗБАНК”) 5283,50 грн пені, 799,48 грн 3 % річних та 6434,92 грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позові - відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко