Справа № 204/2815/22
Провадження № 1-кс/204/756/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
17 травня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю підозрюваного ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. Підгірна Отрадненського району, Краснодарського краю, Російської Федерації, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зі слів раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
16 травня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13 травня 2022 року став на шлях вчинення умисного кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи. Так, ОСОБА_6 , 13.05.2022 року у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 19:42 години, перебував в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав спритні напої. Знаходячись у вказаному місці, між ОСОБА_6 та раніше знайомим йому потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , 13.05.2022 року у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 19:42 години, перебуваючи в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, наніс не менше одного удару предметом, який за своїми зовнішніми ознаками схожий на ніж, з рукояткою зеленого кольору, що володів колюче-ріжучими властивостями в область черевної порожнини потерпілого ОСОБА_9 , заподіявши останньому відповідно довідки КНП ««Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР» від 13.05.2022 року, тілесні ушкодження у вигляді: пошкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину і без ушкодження внутрішніх органів. Із вказаними тілесними ушкодженнями, ОСОБА_9 був госпіталізований до лікувального закладу - КНП ««Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР» для надання кваліфікованої медичної допомоги. Таким чином, з урахуванням викладеного, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння. Правова кваліфікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 14.05.2022 року в період часу з 01 год 40 годині по 02 год 16 хв (дата та час фактичного затримання - 13.05.2022 року 22:03 година), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 121 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. Підгірна Отрадненського району, Краснодарського краю, Російської Федерації, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утримані нікого не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого. 14.05.2022 року ОСОБА_6 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Підозра відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: електронним рапортом УПП в Дніпропетровській області про виявлене кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події від 13.05.2022 року; постановою про визнання речовим доказом; довідкою КНП ««Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР» від 13.05.2022 року; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України від 14.05.2022 року; постановою про уточнення дати складання протоколу про затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України; протоколами допитів очевидців-свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причетний до скоєння вищевказаного злочину. Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 5 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України та в п. 1,2,4,5,6 ст.178 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п'ять років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що ОСОБА_6 постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв'язків не має, що вказує на можливість переховування останнього від досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи, що наразі у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому продовжений відповідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Указу Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб), є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може покинути територію Дніпропетровської області та України. 2) Можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні. Органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що ОСОБА_6 у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місця проживання потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, крім цього, потерпілий в даному кримінальному провадженні не допитаний у зв'язку із станом здоров'я, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, а також експертів у зв'язку з необхідністю проведення судових експертиз, з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди. 3) Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи, що в ході досудового розслідування встановлено що підозрюваний ОСОБА_6 постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв'язків не має, що свідчить про наявність не спростованого ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином шляхом зміни місця мешкання а також враховуючи, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України введено воєнний стан, який наразі є продовженим з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб відповідно Указу Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», що доводить вказаний ризик та демонструє можливість впливу підозрюваного ОСОБА_6 на хід досудового розслідування з метою уникнення відповідальності за вчинене тяжке кримінальне правопорушення. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_6 таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків та експертів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як: - особисте зобов'язання; - застава; - домашній арешт; не зможуть зашкодити підозрюваному уникнути від органу досудового розслідування, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов'язків, а - особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_6 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру. На думку органу досудового розслідування та прокурора, враховуючи що злочин у кримінальному провадженні, в рамках якого подається клопотання про застосування запобіжного заходу, вчинений із застосуванням насильства, визначення розміру застави є недоцільним. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього домашній арешт.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід, а саме - домашній арешт, оскільки ризики не доведені.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та експертів, а також перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.
Однак, у судовому засіданні було підтверджено наявність лише одного ризику, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існує ризик, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки враховуючи вищевикладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленому в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не встановлювати розмір застави в кримінальному провадженні, зокрема у випадку щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів, а саме до 11 липня 2022 року.
Ухвалу направити до СВ Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1