Справа № 202/1993/22
Провадження № 1-кс/202/1638/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 травня 2022 року місто Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Летичів Хмельницької області, громадянина України, який має вищу освіту, розлучений, має двох неповнолітніх дітей, 2011 та 2012 року народження, є лікарем, військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, бойовим медиком 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдатом, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, -
Старший слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 звернувся з погодженим із прокурором клопотанням, в якому зазначає, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022050010000130 від 16 травня 2022 року, в якому 17.05.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, а саме у погрозі заподіяння тілесних ушкоджень начальникові у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується протоколами допиту свідків та іншими доказами.
Слідчий указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
На думку слідчого, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
У зв'язку з наведеним просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації: АДРЕСА_2 .
Крім того, у разі обрання судом альтернативного виду запобіжного заходу підозрюваному у виді застави, просить з урахуванням майнового становища підозрюваного, зокрема рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, визначити заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
Враховуючи, що підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти проведення засідання в режимі відеоконференції, слідчим суддею було постановлено проводити розгляд клопотання за участю підозрюваного в режимі відеоконференції з Дружківським міським судом Донецької області.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував, разом із тим просив розглянути можливість застосування тримання під вартою на менший строк.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022050010000130 від 16 травня 2022 року.
В даному кримінальному провадженні 17.05.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується, насамперед, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину, оскільки на цьому наполягає потерпілий та свідки, які були допитані під час досудового розслідування.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, розлучений, тобто немає міцних соціальних зв'язків.
Слідчий суддя відзначає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_4 , в сукупності з даними про особу підозрюваного та іншими обставинами кримінального правопорушення, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.
При вирішенні питання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, раніше не судимий, розлучений, а також вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що тримання ОСОБА_4 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим, оскільки більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, який би гарантував його належну процесуальну поведінку, зокрема з огляду на характер правопорушення, в якому його підозрюють, відсутність міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, застосувавши до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів у межах строку досудового розслідування, яке слід здійснювати відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та «Інструкції про порядок і умови тримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином визначення розміру застави особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, є правом слідчого судді (крім випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором).
В своєму клопотанні слідчий та прокурор у судовому засіданні вважали доцільним визначення підозрюваному застави в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому з огляду на диспозитивність судового процесу та положення частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.
Так, з урахуванням майнового становища підозрюваного, зокрема підвищеного рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , яке вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 744300 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підстави для застосування застави в більшому розмірі прокурором не доведені.
Крім того, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 15 липня 2022 року включно, слідчий суддя також вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 15 липня 2022 року включно, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 15 липня 2022 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави до 15 липня 2022 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1