Дата документу 17.05.2022 Справа № 336/9034/21
Єдиний унікальний № 336/9034/21 Головуючий у 1-й інстанції Щаслива О.В.
Провадження №22-ц/807/1193/22 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
17 травня 2022 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Кухаря С.В..
Бєлки В.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2022 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -
У листопаді 2021 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Позов обґрунтований тим, що 01 березня 2018 року між ПАТ «СК «Арсенал страхування» та ТОВ «ОТП Лізинг», укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 255/18-Т/Ц2, за умовами якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки в межах страхової суми, у разі пошкодження транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 .
14 листопада 2018 року по вул. Чумаченка у м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «BMW 324», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2019 р., дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу марки «BMW 324», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
Згідно із розрахунком № САСТ-838095 від 07.12.2018 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Прага Авто на кільцевій» вартість відновлювального ремонту складає 160 282 грн. 56 коп.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «BMW 324», державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована приватним акціонерним товариством «Брокбізнес» на підставі полісу № АМ-6113298 та встановлено ліміт страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн.
В межах ліміту страхового полісу приватним акціонерним товариством «Брокбізнес» сплачено 100 000 грн. страхового відшкодування приватному акціонерному товариству «Страховій компанії «Арсенал Страхування», невиплаченою залишається частина збитків у розмірі 60 282 грн. 56 коп., яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача.
Крім зазначеної суми просили стягнути витрати понесені зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» шкоду у розмірі 60 282 грн 56 коп, а також 2270,00 грн витрат, понесених на сплату судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відшкодування збитків із врахуванням автотоварознавчої експертизи про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля; зобов'язати позивача передати ОСОБА_1 вузли та агрегати, які були замінені під час відновлювального ремонту автомобіля марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам повною мірою.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, а тому стягненню підлягає сума у розмірі 60 282 грн. 56 коп.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ТОВ «ОТП Лізинг», укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №255/18-Т/Ц2, за умовами якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки в межах страхової суми, у разі пошкодження транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно із розрахунком № САСТ-838095 від 07.12.2018 року товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Прага Авто на кільцевій» вартість відновлювального ремонту складає 160 282 грн. 56 коп.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «BMW 324», державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована приватним акціонерним товариством «Брокбізнес» на підставі полісу № АМ-6113298 та встановлено ліміт страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн.
В межах ліміту страхового полісу приватним акціонерним товариством «Брокбізнес» сплачено 100 000 грн. страхового відшкодування приватному акціонерному товариству «Страховій компанії «Арсенал Страхування», невиплаченою залишається частина збитків у розмірі 60 282 грн. 56 коп.
Положеннями статті 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна особа (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).
Згідно із ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з таким договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Матеріалами справи встановлено, що з урахуванням фактично виплаченого страхового відшкодування залишком є грошова сума у розмірі 60 282,56 грн
Твердження апелянта щодо необхідності проведення автотоварознавчої експертизи відхиляються судовою колегією, оскільки матеріали судової справи №336/9034/21 містять копію звіту №34353 від 01 лютого 2019 року про оцінку колісного транспортного засобу SHKODA Fabia, державний номер НОМЕР_1 , власник - ТОВ «Опт Лізинг», замовник якого - ТОВ «БРІТІШ АВТО КЛАБ АСІСТАНС» (а.с. 26-56). Зазначений звіт містить детальну інформацію щодо пошкодженого транспортного засобу із зазначенням наступних результатів оцінки: ринкова вартість КТЗ до пошкодження; значення коефіцієнту фізичного зносу; вартість відновлювального ремонту КТЗ; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Таким чином, судова колегія не вбачає необхідності в проведенні додаткової експертизи, на вирішення якої вже ставилися відповідні питання, та додаткового роз'яснення вони не потребують.
Щодо доводів апелянта про зобов'язання позивача передати ОСОБА_1 замінені під час відновлюваного ремонту автомобіля Шкода вузлів та агрегатів, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду, і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.14 постанови № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснив, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Таким чином, в цивільному праві першочерговим та пріоритетним є обов'язок винної особи відшкодувати заподіяну шкоду.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про передачу йому вузлів та агрегатів, замінених під час відновлювального ремонту автомобіля, ОСОБА_1 зазначив, що під час розгляду справи судом першої інстанції був позбавлений реалізувати свої процесуальні права, оскільки цього часу знаходився у службовому відрядженні, що підтверджується посвідченням про відрядження (а.с. 78). Враховуючи зазначене, просить суд поновити строк на подання такої заяви.
У справі, яка переглядається, встановлено, що поштове повідомлення про вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, отримала «мама ОСОБА_3 ». Дана обставина підтверджується трекінгом з сайту Укрпошти, в якому зазначено, що відправлення вручено члену сім'ї (а.с. 77).
Відповідно до ч.3 ст.130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та відхиляє доводи апелянта про неможливість брати участь у розгляді цієї справи у зазначений період з огляду на перебування у відрядженні.
З урахуванням зазначеного, апеляційний суд не приймає до розгляду заяву про передачу ОСОБА_1 вузлів та агрегатів, замінених під час відновлювального ремонту автомобіля SHKODA Fabia.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, які узгоджуються із матеріалами справи. При встановленні зазначених фактів судом не було допущено порушення норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
З огляду на наведене вбачається, що судом у відповідності до вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлено характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 травня 2022 року.
Головуючий
Судді: