Справа № 579/2278/21
2/579/150/22
04 травня 2022 року Кролевецький районний суд Сумської області
у складі: судді - Моргуна О.В.,
за участі секретаря - Сергієнко Ж.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м.Кролевець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кролевецької міської ради Сумської області про визнання права власності на частину нерухомого майна за набувальною давністю,-
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що по АДРЕСА_1 знаходиться нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями. Право власності на зазначений будинок не зареєстроване.
Земельна ділянка, на якій розміщена зазначена нерухомість, у 1978 році була передана у безстрокове користування під забудову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних долях. Вони розпочали будівництво, але їх спільне життя не склалось і вони розлучились. ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 після укладення шлюбу.
Рішенням суду від 16 жовтня 1979 року майно подружжя було поділено шляхом виплати ОСОБА_3 компенсації ОСОБА_2 за його частку у спільному майні. Після цього мати позивача ОСОБА_5 добудовувала будинок.
Будинок по АДРЕСА_1 розміщений на земельній ділянці загальною площею 1000 кв.м. Земельна ділянка була приватизована ОСОБА_5 у 1996 році.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_5 померла. Він, позивач, прийняв спадщину після смерті матері. При підготовці документів для отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся до державного реєстратора для реєстрації за померлою належного їй будинку.
Право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_5 . У реєстрації права власності на іншу частину будинку було відмовлено. Йому, позивачу, не було відомо про те, що мати не набула права власності на весь будинок.
З 1979 року його мати ОСОБА_6 відкрито та добросовісно заволоділа 1/2 часткою житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 згідно договору забудови. Вона безперешкодно володіла зазначеним майном до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовувала весь будинок для проживання своєї сім'ї, обробляла прилеглу земельну ділянку. Будинок фактично є цілим об'єктом нерухомого майна, на частини ніколи не поділявся. Співзабудовник ОСОБА_2 з 1979 року взагалі будинком не цікавився та участі в його добудові не приймав.
Після смерті ОСОБА_5 він, як її спадкоємець, продовжує відкрито володіти 1/2 часткою житлового будинку, що належала ОСОБА_2 , проживає в ньому, за необхідності проводить ремонти, провів всі необхідні комунікації та оплачує комунальні послуги.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 41,1 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м та господарських будівель: сарай літ. Б, сарай літ. В, вбиральня літ. У, огорожа літ. N, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує (а.с.60).
Відповідач Кролевецька міська рада Сумської області, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, до суду свого представника не направила, надавши відзив на позовну заяву, за змістом якого позов визнає, розгляд справи просить проводити за відсутності її представника (а.с. 49-50).
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе відповідно до ст.ст. 211, 223, 247 ЦПК України розглядати справу за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позову, судом досліджені такі докази.
Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п'яти включно від 15 грудня 1978 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 1978 році була передана у рівних долях земельна ділянка АДРЕСА_1 у безстрокове користування під забудову (а.с.10-12).
За змістом позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочали будівництво, але їх спільне життя не склалось, вони розлучились. Після цього мати позивача ОСОБА_5 добудовувала будинок.
Рішенням народного суду Кролевецького району від 16 жовтня 1979 року виділено на праві приватної власності ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , хатину вартістю 2447 рублів, сіни вартістю 203 рублі, погріб - 348 рублів, сарай - 340 рублів, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1669 рублів грошової компенсації, поклавши обов'язки за договором забудови жилого будинку по АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 (а.с. 21).
ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 після укладення шлюбу з ОСОБА_7 (а.с.14).
ОСОБА_5 безоплатно передано у приватну власність присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м, що підтверджується архівним витягом з рішення виконавчого комітету Кролевецької міської Ради народних депутатів Сумської області від 19.09.96 року № 374 (а.с. 16).
Відповідно до довідки Кролевецького РБТІ №445 від 18.08.2020 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в КП “Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації” не зареєстровано (а.с. 9).
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (замовник технічної інвентаризації ОСОБА_1 ) домоволодіння складається з житлового будинку літ. А-1, загальною площею - 41,1 кв.м, житловою площею - 29,2 кв.м і господарських будівель: сарай літ. Б, сарай літ. В, вбиральня літ. У, огорожа літ. N (а.с.30-35).
За змістом будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 вбачається, що в даному будинку була зареєстрована ОСОБА_5 з 18.01.1995 року по 01.07.2010 року, ОСОБА_1 зареєстрований в будинку з 14.02.2006 року (а.с. 25-29).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кролевець Сумської області, актовий запис № 227 (а.с. 13).
ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а.с. 15).
Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Кролевецькою РДНК заведена спадкова справа № 395/2010. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , що прийняв спадщину, є ОСОБА_1 . Дані обставини підтверджуються копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26.10.2010 року, довідкою приватного нотаріуса Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області Часової Г.М. від 25.09.2020 (а.с.17, 18).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 41,1 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м з господарськими будівлями зазначена ОСОБА_5 (а.с. 19).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області від 26 листопада 2020 року відмовлено у державній реєстрації права власності 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_5 (а.с.20).
За змістом позову ОСОБА_6 з 1979 року відкрито та добросовісно заволоділа 1/2 часткою житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 згідно договору забудови. До своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 вона безперешкодно володіла зазначеним майном, використовувала весь будинок для проживання своєї сім'ї, обробляла прилеглу земельну ділянку. Будинок фактично є цілим об'єктом нерухомого майна.
Відповідно до довідки голови вуличного комітету №4 від 09.12.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті матері ОСОБА_5 проживає із сім'єю: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 22).
З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_5 з 2010 року проживає в будинку по АДРЕСА_1 разом із сім'єю, та користується будинком, підтримує його належний технічний стан (за необхідності проводить ремонти, провів необхідні комунікації), оплачує комунальні послуги, на його ім'я укладений договір про користування електричною енергією №262001721 від 04.11.2015 року (а.с.23), договір про користування електричною енергією №4443910 від 24.12.2010 року укладений на ім'я ОСОБА_8 (а.с. 24), тобто відкрито, безперервно володіє житловим будинком та господарськими будівлями.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини першої, другої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідно враховувати, зокрема, наступне: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.
Аналізуючи поняття добросовісності володіння, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного законодавства і цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення добросовісність поведінки заявника на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з Постановою ВРУ “Про утворення та ліквідацію районів” від 17.07.2020 року утворено у Сумській області Конотопський район у складі територій, серед іншого, Кролевецької міської територіальної громади.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд вважає, що ОСОБА_1 з 2010 року добросовісно заволодів 1/2 часткою житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 і продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним нерухомим майном протягом більш ніж десяти років, а тому є всі законні підстави для визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 211, 223, 247, 200, 206, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Кролевецької міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41300, Сумська область, м. Кролевець, пл. Миру, буд.1, код ЄДРПОУ 34135352, про визнання права власності на частину нерухомого майна за набувальною давністю задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з 1/2 частки житлового будинку літ.А-1 загальною площею 41,1 кв.м, житловою площею - 29,2 кв.м і господарських будівель: сарай літ. Б, сарай літ. В, вбиральня літ. У, огорожа літ. N.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 16 травня 2022 року.
Суддя О. В. Моргун