Справа № 579/359/22
2-а/579/12/22
10 травня 2022 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді - Моргуна О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови серії БАБ № 771782 від 20.03.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського Коваленко І.А. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 8500 грн, за те, що 20.03.2022 року о 18 год. 06 хв. в м.Кролевець по вул. Калиновського керував автомобілем «Нісан Мікро», номерний знак НОМЕР_1 , не виконавши вимогу ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» , ст. 380 Митного Кодексу України , допустив керування транспортним засобом, щодо якого порушено строки його тимчасового ввезення на митну територію України , а саме ввезено 11 квітня 2018 року в митному режимі тимчасове ввезення та передано у користування позивача , який не ввозив транспортний засіб на митну територію України ,чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП.
Оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що особою, яка її винесла, порушено процесуальні норми її винесення без складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідач надав відзив на позов (а.с.20-24), за змістом якого вказав, що оскаржувана постанова винесена у порядок та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, поліцейським при складенні постанови дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм. Оскаржувана постанова є правомірною та такою, що безпідставно оскаржується, вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, просив відмовити у задоволені адміністративного позову .
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.
Судом встановлено, що 20 березня 2020 року інспектором СРПП ВП № 1 м. Кролевець Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Коваленко І.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 771782, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн. (а.с.14).
Як вбачається з вказаної постанови, ОСОБА_1 20 березня 2022 року о 18 год. 00 хв. в м.Кролевець по вул. Калиновського, керував транспортним засобом «Нісан Мікро», номерний знак НОМЕР_2 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України строком до 1 року , згідно бази ІПНП транспортний засіб ввезено 11 квітня 2018 року та транспортний засіб використовувався ОСОБА_1 , який не ввозив даний транспортний засіб на територію України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
ч. 8 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Згідно абзацу 6 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов?язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Відповідальність за діяння, зазначені та описані в постанові від 20 березня 2022 року серії БАБ № 771782 ОСОБА_1 як суб'єкта правопорушення за ч. 8 ст. 121 КУпАП не передбачена .
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до змісту ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по-батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, обов'язковою умовою для застосування ч.5 ст.258 КУпАП щодо констатації наявності в уповноваженої посадової особи обов'язку скласти протокол про адміністративне правопорушення є те, що особа оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення.
Як вбачається за змісту позовної заяви ОСОБА_1 не згідний з допущеним правопорушенням та адміністративним стягненням.
Пленум Верховного суду України у пункті 24 постанови від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За положеннями ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідачем не надано жодних матеріалів, які слугували підставою для прийняття цієї постанови та не надано відеофіксації такого, крім того в самій оскажуваній постанові вказано про відсутність таких, суд вважає, що таких доказів вчинення правопорушення та відеофіксації цього немає.
Вказані дії відповідача не узгоджуються із позицією Верховного Суду від 23.10.2019 року справа №357/10134/17 щодо надання доказів правомірності свого рішення.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Крім того, відповідачем не зазначено як того вимагає ст. ст.283 КУпАП опис обставин, установлених під час розгляду справи з урахуванням абз 6 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та диспозиції ч. 8 ст. 121 КУпАП.
Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.
Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в позові, заслуговують на увагу, його право порушено та підлягає захисту шляхом скасування постанови як незаконної.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Згідно ст.293 КУпАП орган посадова особа при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає в тому числі одне з рішень - скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.
Враховуючи, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої постанови , вважаю, що постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Органи Національної поліції розглядають серед іншого справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Зазначене вказує на те, що відповідачем у таких справах є саме орган держаної влади - суб?єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає стягнення.
Враховуючи вищевикладене, в клопотанні ГУНП в Сумській області про залучення інспектора СРПП ВП №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Коваленка І.А. як співвідповідача та проведенні розгляду справи з його обов'язковою участю слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 65, 245-246, 251, 268, 280, КУпАП, ст.ст. 2, 6-11, 77, 246, 250, 255, 257, 263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Головного управління Національної поліції в Сумській області, місцезнаходження: 40000, м. Суми Сумської області, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі задовольнити частково.
Скасувати рішення суб'єкта владних повноважень інспектора СРПП ВП № 1 м. Кролевець Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Коваленка Івана Анатолійовича від 20 березня 2022 року , постанову серії БАБ № 771782 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП та справу надіслати на новий розгляд.
В іншій частині позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16 травня 2022 року.
Суддя О. В. Моргун