454/676/22
"27" квітня 2022 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Веремчук О. А. розглянувши матеріали справи, які надійшли від заст. начальника ВП №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не притягався до адміністративної відповідальності ,-
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення-,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 11.03.2022р. о 20:30 год. в с. Сілець Червоноградського району керував автомобілем марки «Форд Транзіт Коннект », реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком огляду на визначення стану алкогольного сп'ягніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоананалізатора «Драгер « №6820», від проведення огляду у медичному закладі відмовився , чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КупАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що не погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці, оскільки поліцейські не запросили спочатку свідків , щоб ті засвідчили результати огляду . Свідків не має на відео з нагрудної камери поліцейського . Він наполягав на проходженні освідування у медичному закладі, однак поліцейським відразу складено протокол. Заперечує факт вживання алкоголю, дали продути алкотестер не змінюючи муштук, що наводить на думку, що перед ним цей прилад продував інший водій. Він не давав жодних пояснень і не ставив ніде свій підпис. В матеріалах справи відсутній повний запис з камери поліцейського з моменту зупинки транспортного засобу і до складення протоколу, а наявні лише 2 фрагменти запису по дві хвилини. Поліцейськими не дотримано в повній мірі процедуру проведення огляду на стан сп'яніння.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, доходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Так, частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення та рапорт.
Згідно «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу повинен проводитися в присутності двох свідків, однак такі відсутні на фрагменті відео фіксації тривалістю дві хвилин представленні судді на диску. В протоколі та направленні в медичний заклад відсутній підпис ОСОБА_1 та дані , що він відмовився від проходження такого огляду .
В суді встановлено, що огляд на стан сп'яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності проводився без залучення двох свідків, чим порушено вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, останній лише заперечив проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу без присутності свідків, оскільки таких на момент огляду не було . Огляд на відео проводиться в кімнаті невідомого приміщення.
Однак, інспектором в порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» запропоновано та направлено останнього на огляд до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на визначення стану сп'яніння. Водій погодився пройти такий огляд, однак в лікарні відмовився від проходження такого через застосування до нього фізичного насилля з його слів. Відео триває дві хвилини і з нього не зрозуміло чи застосовувалося до водія фізичне насильство чи пропонувалося добровільно пройти огляд . На двох відео відсутні також моменти ,які вказують про те , що водій керував автомобілем та зупинявся працівниками поліції з певних причин ( порушення правил ПДР України).
З огляду на зазначене, в даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Інших доказів вини останнього суду не надано.
В свою чергу, слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Карелін проти Росії, пункт 54 справи „Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи „Кривошапкін проти Росії).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе „функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає „обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 283-284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Суддя: О. А. Веремчук