1[1]
08 квітня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням цифрового засобу зв'язку програмного забезпечення «Viber» клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
та
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року ОСОБА_6 визнаний винуватим та засуджений за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст.185, 70 КК України на 12 років позбавлення волі безконфіскації майна.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнана винуватою та засуджена за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, 70 КК України на 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасовано в частині засудження обвинувачених за ч. 2 ст. 289 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 3 ст. 284 КПК України. В решті вирок суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 липня 2021 року ухвалуКиївського апеляційного від 03 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасовано з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Останньою ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 лютого 2022 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10 квітня 2022 року включно.
06 квітня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора, який приймає участь у розгляді кримінального провадження- ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 , ОСОБА_7 на 60 днів, яке обґрунтоване тим, що ризик, який був врахований судом касаційної інстанції при обранні запобіжного заходу - переховування обвинувачених продовжує існувати при неможливості розглянути кримінальне провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу. При цьому, на переконання прокурора, будь-які інші запобіжні заходи не пов'язані з триманням обвинувачених під вартою не може запобігти заявленому ризику.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурораЗдрака В. на обґрунтування доводів клопотання, запереченнязахисника ОСОБА_8 та обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо заявленого клопотання, перевіривши наявні матеріали провадження, колегія суддів вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винуватими і засуджені до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк за вчинення ряду умисних злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких пов'язаний з позбавленням життя людини.
Вказаний вирок суду першої інстанції не набрав законної сили, а тому, з огляду на суворість призначеного обвинуваченим покарання та можливість його ймовірного відбування ними, з метою недопущення переховування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від суду, забезпечення апеляційного розгляду справи та виконання процесуальних рішень, колегія суддів погоджується з доводами клопотання прокурора як про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з часу прийняття рішення про обрання запобіжного заходу не зменшились, так іпро необхідність продовження обвинуваченим строку тримання під вартою.
При цьому, зазначені ризики колегія суддів оцінює також з урахуванням введення на території України воєнного стану у зв'язку із збройною агресією російської федерації та неможливістю їх запобігання застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
За наведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 червня 2022 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 .
Номер провадження :21-з/824/23//2022
Категорія:п. п. 6, 12 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України
Суддя-доповідач: ОСОБА_1