Апеляційне провадження № 22-ц/824/3784/2022
Справа 753/3220/21
Іменем України
12 травня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Позняки-8" на рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Лужецької О.Р. в м. Київ 27 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Позняки-8", третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
В лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, просила стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 110083,20 грн. та моральну шкоду 50000 грн., покласти на відповідача судові витрати.
Заявлені вимоги мотивувала тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає разом зі своїм сином ОСОБА_2 . Ремонт в квартирі здійснювався у 2018 році, обслуговування будинку АДРЕСА_1 здійснюється відповідачем, обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Позняки-8" (далі - ОК "ЖБК "Позняки-8").
21 жовтня 2020 року відбулося залиття квартири, характер залиття, місце намокання та пошкодження вказували, що залиття квартири відбулося з вище розташованої над третім поверхом системи водопостачання або каналізації. Власник квартири АДРЕСА_3 в цьому ж будинку, розташованої над її квартирою, повідомив, що до залиття непричетний, підлога в нього суха, система водопостачання та крани справні. З метою встановлення, фіксації та локалізації причин залиття квартири ОСОБА_1 одразу ж звернулася з заявкою на несправність інженерного обладнання або конструкцій до відповідача та повідомила про залиття, що трапилось, крім того, нею вказані обставини були зафіксовані фото та відеозйомкою.
22 жовтня 2020 року слюсар-сантехнік на підставі заявки від 21 жовтня 2020 року здійснив перевірку, при якій зафіксував, що в квартирі відбулося залиття великої кількості води між кухнею та туалетом із вищерозташованої системи водопостачання або каналізації, однак усунути причини залиття, несправність інженерного обладнання або конструкцій слюсар-сантехнік не зміг, оскільки не виявив точне місце протікання, аварії, що сталася.
В зв'язку з тим, що комісія з боку відповідача для складання акту про залиття квартири не з'явилася, позивач була вимушена самостійно, спільно зі свідками з числа сусідів скласти відповідний акт 23 жовтня 2020 року.
30 жовтня 2020 року відбулося комісійне обстеження квартири за участю голови правління ЖБК "Позняки-8", слюсаря сантехніка, власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 та власниці квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 . Однак станом на 03 листопада 2020 року аварія, що трапилася 21 жовтня 2020 року, усунена не була, залиття квартири продовжувалось.
Згідно акту комісійного обстеження, датованого 22 жовтня 2020 року, необхідно було провести додаткове комісійне обстеження, з метою уточнення та доповнення відомостей про залиття та для подальшого виявлення причин намокання стелі і стіни між кухнею та туалетом.
В зв'язку з бездіяльністю відповідача позивачем 07 грудня 2020 року була створена комісія з числа сусідів та двох найманих спеціалістів (слюсарів сантехніків) з необхідним обладнанням, і на підставі проведеної перевірки виявлено наявні сліди намокання поверхні перекриття між квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 в місці проходження каналізаційного стояку, а також виявлено дефект, а саме корозійну тріщину, утворену у зв'язку з часовим зносом інженерного обладнання будинку, в місці з'єднання чавунного каналізаційного стояка загального користування, встановлено, що внаслідок виявленого дефекту при масовому зливі води відбулось протікання, яке і призвело до залиття квартири. Наймані спеціалісти здійснили демонтаж каналізаційного стояка з подальшим демонтажем залишку труби каналізації, монтаж каналізаційного стояка з установкою трійників, монтаж точок відводів каналізації, підключення унітазу до каналізації, підключення кухонного зливу. Таким чином, було виявлено, зафіксовано та усунено причини залиття, що сталося 21 жовтня 2020 року.
Відповідач як балансоутримувач будинку, що несе відповідальність за технічний стан, перевірку, поточний та капітальний ремонт внутрішніх будинкових систем, неналежним виконанням своїх обов'язків заподіяв позивачу майнову шкоду в розмірі 110083,20 грн., з яких 92883,20 грн. - матеріальна шкода, завдана майну, 4700 грн. - ремонт каналізаційного стояка, 12500 грн. - вартість експертизи, та судові витрати.
Крім того, позивачу завдано моральну шкоду, оцінену нею в 50000 грн., яка полягає у душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодженого майна, неможливості нормального ним користування на протязі довготривалого часу, в порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.
Рішенням Дарницького районного суду від 27 вересня 2021 року позов частково задоволено, стягнуто з ОК "ЖБК "Позняки-8" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 110083 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судовий збір 1150,83 грн., в решті позову відмовлено.
Відповідач ОК "ЖБК "Позняки-8", не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати рішення Дарницького районного суду від 27 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на перешкоджання з боку позивача належному виконанню своїх обов'язків відповідачем, оскільки позивач не надала комісії доступу до труб холодного/гарячого водопостачання, чим порушила п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" для встановлення причини залиття, відтак встановити причини та масштаби залиття було неможливо. Вказував, що належним чином виконував свої зобов'язання відповідно до норм чинного законодавства, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться пояснення сантехніка ОСОБА_4 , в яких зазначається, що станом на вечір 21 жовтня 2020 року було заявлено про намокання в квартирі АДРЕСА_1 , але були відсутні причини для перекриття води по стояку, з чого можна зробити висновок про відсутність масштабного залиття квартири. 22 жовтня 2020 року сантехнік прибув до квартири для обстеження та усунення пошкоджень, але виявив, що є намокання шпалер на кухні, а саме стеля та стіна між кухнею та туалетом, в туалеті підлога та стіни були сухими, сантехніка була справною, але доступу до труб водопостачання не було, оскільки вони знаходяться за кахельною плиткою, знімати яку власниця не дозволила; 30 жовтня 2020 року сантехнік прибув до квартири АДРЕСА_3 , однак жодних пошкоджень чи протікань не виявив, підлога та стіни були сухими.
Звертав увагу, що на наступний день після повідомлення про намокання в квартирі АДРЕСА_1 було направлено сантехніка для обстеження місця намокання та усунення проблеми за можливості, що підтверджується актом. В матеріалах справи також містяться пояснення голови правління ЖБК "Позняки-8", в яких зазначено, що пошкодження в квартирі АДРЕСА_1 внаслідок намокання мають довготривале походження; позивач давно зверталася до квартири АДРЕСА_3 в зв'язку з проблемою намокання у її кухні, на що власник квартири АДРЕСА_3 повідомив про перекриття в його квартирі всіх труб в зв'язку з тим, що в квартирі тривалий час ніхто не проживає. Крім того, якби мало місце дійсно залиття квартири, то були б повідомлення і заяви від власників квартир на нижчих поверхах, але такі є відсутніми. Позивач зазначала, що в її квартирі досить давно відчувається сирість, що доводить факт відсутності залиття 21 жовтня 2020 року, якщо б мало місце саме залиття, то сирість до того часу була би відсутньою, як і грибкові плями під шпалерами в квартирі АДРЕСА_1 , які мають довготривале походження. 30 жовтня 2020 року голова правління ЖБК "Позняки-8" особисто була присутньою в квартирі, де сталося намокання, оглянувши приміщення, не виявила ознак залиття в кухні та туалеті, попросила позивача надати доступ до труб водопостачання, на що отримала відмову.
Зазначив, що судом першої інстанції наведених обставин враховано не було, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки саме через бездіяльність позивача та її безвідповідальне ставлення унеможливлювалось швидке вирішення ситуації з ймовірним залиттям квартири.
Заперечував проти доказів, наданих на підтвердження ймовірного збитку, зокрема у висновку № ED-1725-6-1658.20 від 24 грудня 2020 року, наданому позивачем, зазначено, що згідно з договором № 009/18 від 02 лютого 2018 року вартість кухонного гарнітуру становила 140000 грн., але на підтвердження цього факту до самого висновку копії договору надано не було, всупереч п. 54, 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.
Вважав, що таким чином судом першої інстанції не враховано, що позивачем на підтвердження суми збитків не було надано всіх належних допустимих доказів, а висновок № ED-1725-6-1658.20 складено з порушенням вимог чинного законодавства.
Наголошував, що позивач посилалася на висновки експертів, якими нібито підтверджувались матеріальні збитки, як на доказ того, що їй завдано моральної шкоди, але в жодному з висновків експертам не було поставлено питання стосовно визначення розміру моральної шкоди, завданої позивачеві, і нею не надано жодного доказу на підтвердження завданої моральної шкоди чи сильних душевних хвилювань у зв'язку з залиттям квартири.
Від позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Не погоджувалася з викладеними в апеляційній скарзі твердженнями, вважаючи їх безпідставними, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року в справі № 753/3220/21 - законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наводила власні аргументи на спростування доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вище вимогам закону.
Частково задовольняючи позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, суд першої інстанції виходив із того, що труба каналізаційного стояка загального користування в місці з'єднання в монолітному перекритті між квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , що стало причиною залиття квартири позивача, відноситься до сфери відповідальності відповідача, який не надав доказів на спростування того, що залиття відбулося не з його вини, а відтак обов'язок по відшкодуванню шкоди, спричиненої відповідним затопленням, покладається на відповідача в доведеному розмірі 110083 грн. Також суд встановив, що позивачу дійсно завдано моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням належного їй майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя, та прийшов до висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 20 жовтня 1999 року (а. с. 70 т. 1).
Обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_1 здійснюється ОК "ЖБК "Позняки-8", що не заперечується жодною зі сторін.
21 жовтня 2020 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 .
23 жовтня 2020 року власники квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_1 склали акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), а саме про те, що 21 жовтня 2020 року в будинку АДРЕСА_1 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться на третьому поверсі; 22 жовтня 2020 року слюсар-сантехнік, який обслуговує внутрішньобудинкові системи інженерного обладнання та конструкції ЖБК "Позняки-8", на підставі заявки від 21 жовтня 2020 року власників квартири АДРЕСА_1 здійснив перевірку, при якій зафіксував, що у квартиру АДРЕСА_1 відбулось залиття великої кількості води між кухнею та туалетом із вище розташованої системи водопостачання або каналізації, причому сантехнічне обладнання в квартирі АДРЕСА_1 справне, без ознак пошкодження, крани справні та закриті. Станом на 23 жовтня 2020 року заявника не повідомляли про те, що для усунення несправностей необхідно тривалий час, акт про залиття, аварію, комісією не складався, відповіді про причини нескладання відповідного акту та строки, в які цей акт буде складений, заявнику також відповідно до вимог законодавства не надані. Однак у зв'язку з залиттям квартири є необхідність в проведенні огляду, виявленні та фіксації факту залиття, характер залиття та його причини, завдану матеріальну шкоду та його наслідки, встановлення вини особи, що вчинила залиття. Встановлено перелік пошкоджень, зазначено про їх фото та відеофіксацію. На підставі проведеного обстеження комісією зроблено висновок щодо причин залиття, рекомендовано провести експертне дослідження для встановлення детальної причини залиття та встановлення розміру майнової шкоди, а також здійснити ремонтно-відновлювальні роботи (а. с. 19 - 20 т. 1).
29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до ОК "ЖБК "Позняки-8" з вимогою про ліквідацію несправності інженерного обладнання або конструкцій, яка спричинила 21 жовтня 2002 року залиття квартири АДРЕСА_1 , та видачу акту про залиття (а. с. 71 т. 1).
На а. с. 21 - 22 т. 1 знаходиться копія акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), датованого 22 жовтня 2020 року, комісією у складі голови правління ЖБК "Позняки-8", слюсаря-сантехніка Карначова А.О., який обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання ЖБК "Позняки-8", а також власників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та № 19 ОСОБА_3 (акт не має підпису ОСОБА_1 ). Комісією була обстежена квартира АДРЕСА_1 , що знаходиться на третьому поверсі, виявлено на кухні пошкодження стелі, яка дотична до стіни між кухнею та туалетом через затікання води на ділянці загальною площею до 1 кв.м., а саме відшарування шпалери на стелі, а на внутрішній стороні шпалери є грибок чорного кольору довготривалого походження, та наявні сліди намокання на стелі; пошкодження через затікання води задньої стінки кухонних меблів площею до 1 кв.м., у туалеті не виявлено пошкодження - стіни щільно закриті плиткою, стеля без ознак намокання та доступ до труби каналізації щільно закритий; власницею квартири доступ до каналізаційної труби не надано; намокання або сліди намокання у туалеті не зафіксовано; встановлено, що сантехнічне обладнання в квартирі АДРЕСА_1 справне, без ознак пошкодження, крани справні та закриті. Комісією також обстежена квартира АДРЕСА_3 , що знаходиться на четвертому поверсі, встановлено, що система водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 справна, без ознак пошкодження, крани справні та закриті; на кухні ознак протікання сантехніки не виявлено, стіни, стелі та поли сухі; у туалеті ознак протікання бачка не виявлено, каналізаційна труба (до якої власником надано доступ) у видимій частині без ознак протікання. Комісією зроблено висновок, що залиття має довгострокове походження і не є залиттям внаслідок аварійного збою сантехнічного обладнання, яке несе велику кількість води; причину залиття на даний момент не є можливим виявити, тому що аварійного пошкодження сантехнічного обладнання у квартирі АДРЕСА_3 не виявлено, а доступу до труб водопостачання та каналізації власниця квартири АДРЕСА_1 не надала; рекомендовано у квартирі АДРЕСА_1 надати доступ для обстеження труб гарячого та холодного водопостачання і каналізації для подальшого виявлення причин намокання стелі та стіни між кухнею та туалетом в квартирі АДРЕСА_1 .
03 листопада 2020 року та 10 листопада 2020 року ОСОБА_1 зверталася до ОК "ЖБК "Позняки-8" з заявкою на несправність інженерного обладнання або конструкцій, здійснення обстеження, складання відповідного акту залиття (а. с. 74 - 80 т. 1).
На а. с. 81 - 82 т. 1 наявна копія вимоги ОСОБА_1 на ім'я ОК "ЖБК "Позняки-8" про добровільне відшкодування збитку, завданого 21 жовтня 2020 року залиттям квартири.
08 грудня 2020 року власники квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_1 , а також два спеціалісти (слюсарі сантехніки) склали акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), а саме про те, що 07 грудня 2020 року комісією додатково обстежено квартиру АДРЕСА_1 , встановлено наявні пошкодження меблів, на стелі і стіні сліди намокання, набухання та деформації, виявлено сліди плісняви. Обстежено квартиру АДРЕСА_3 та встановлено, що система водопостачання справна, без ознак пошкодження, крани справні та закриті, на кухні ознак протікання сантехніки не виявлено, стіни, стелі та поли сухі, у туалеті протікання бачка не виявлено, каналізаційна труба у видимій частині без ознак протікання. Проведено перевірку інженерного обладнання будинку, а саме каналізаційний стояк загального користування будинку АДРЕСА_1 , що проходить між квартирами АДРЕСА_1 на четвертому поверсі будинку. На підставі проведеної перевірки виявлено наявні сліди намокання поверхні перекриття (між квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 ) в місці проходження каналізаційного стояку, а також виявлено дефект, а саме корозійну тріщину, утворену в зв'язку з часовим зносом вказаного інженерного обладнання будинку в місці з'єднання чавунного каналізаційного стояка загального користування в монолітному перекритті між квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Внаслідок виявленого дефекту, при масовому зливі води відбулось протікання, яке і призвело до залиття квартири АДРЕСА_1 , тобто причиною залиття квартири встановлено наявність корозійної тріщини в місці з'єднання чавунного каналізаційного стояка загального користування в монолітному перекритті (між квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 ), що утворився у зв'язку з часовим зносом вказаного інженерного обладнання будинку (а. с. 24 - 27 т. 1).
На а. с. 64 т. 1 наявна копія акту приймання виконаних робіт № 08/12-2020 від 07 грудня 2020 року, складеного ТОВ "Транзит-Холл" та ОСОБА_1 про те, що виконавцем було надано послуги з проведення огляду каналізаційного стояка загального користування будинку АДРЕСА_1 , що проходить між квартирами АДРЕСА_1 на четвертому поверсі будинку; в ході огляду виявлено, що при масовому зливі води відбувається протікання внаслідок наявного дефекту, а саме корозійної тріщини (утвореної у зв'язку з часовим зносом вказаного інженерного обладнання будинку) в місці з'єднання чавунного каналізаційного стояка загального користування в монолітному перекритті між квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , в ході чого відбувається залиття квартири АДРЕСА_1 . На підставі виявленого, для усунення причин залиття було виконано зазначені в акті роботи на загальну суму 4700 грн. та використано матеріали на загальну суму 569 грн.
На а. с. 65 т. 1 наявний оптичний диск з фото та відеоматеріалами залиття квартири від 21 жовтня 2020 року.
На а. с. 28 - 39 т. 1 знаходиться копія висновку ТОВ "Судова незалежна експертиза України", складеного судовим експертом Цепою Ю.В. 24 грудня 2020 року, згідно якого розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття кухонного гарнітуру в квартирі АДРЕСА_1 , згідно проведеного розрахунку на момент проведення експертного дослідження, складає 74514,20 грн.
На а. с. 186 - 203 т. 1 знаходиться копія договору на виготовлення кухонного гарнітура № 009/18 від 02 лютого 2018 року, укладеного ТОВ "Саулес фабрика Україна" та ОСОБА_1 на загальну суму 140000 грн., та копія акту приймання-передачі до договору.
На а. с. 40 - 61 т. 1 знаходиться копія висновку ТОВ "Судова незалежна експертиза України", складеного судовим експертом Комашком Р.В. 30 грудня 2020 року, згідно якого розмір матеріальної шкоди, що завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , що відбулось 21 жовтня 2020 року, становить 18369 грн. з урахуванням ПДВ; до вказаної вартості майнової шкоди не входить вартість послуг по усуненню причин залиття ТОВ "Транзит-Холл", що підтверджено копією акту приймання виконаних робіт № 08/12-2020 від 07 грудня 2020 року по ремонту каналізаційного стояку в сумі 4700 грн. та вартість витрачених матеріалів у сумі 569 грн.
На а. с. 62 - 63 т. 1 наявні копії квитанцій на загальну суму 4500 грн. за організацію проведення експертних досліджень.
На а. с. 217 - 220 т. 1 знаходиться копія пояснення голови правління ОК "ЖБК "Позняки-8" на ім'я правління щодо судового спору про залиття квартири АДРЕСА_2 .
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Такі правові висновки підтримуються на даний час Верховним Судом, зокрема в постанові від 25 лютого 2019 року в справі № 466/4051/15-ц.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач надала належні та допустимі докази на підтвердження завдання їй майнової шкоди та її розміру, понесених моральних страждань, доведено наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною бездіяльністю заподіювача, яка полягає у неналежному виконанні обов'язків з утримання будинку, зокрема внутрішньобудинкових мереж. Визначаючи розподіл тягаря доведення, судом враховано, що у такій категорії спорів позивач звільняється від обов'язку доведення вини відповідача, проте зобов'язаний довести наявність інших елементів цивільно-правової відповідальності особи за завдання іншій особі шкоди в результаті вчинення протиправних дій або бездіяльності.
Судом першої інстанції правильно встановлено і доводами апеляційної скарги не спростовано, що відповідач, заперечуючи наявність вини у заподіянні шкоди та її розміру, не надав суду доказів на спростування того, що залиття відбулося не з його вини, а також доказів на спростування розміру заподіяної шкоди.
Згідно п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які були чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин, виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил; проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; відшкодовувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім'ї, шкоду, заподіяну його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і договору.
За змістом п.п. 4-8 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 серпня 2018 року № 219, обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи.
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку.
Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.
Разом із тим, заперечуючи проти позову, відповідач не надав суду доказів проведення ним належного технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку позивача, що відноситься до сфери його відповідальності, в порядку та строки, передбачені законом, вжиття своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації.
Апеляційний суд не може погодитися з твердженнями відповідача про перешкоджання з боку позивача належному виконанню обов'язків ОК "ЖБК "Позняки-8" та ненадання доступу комісії до труб холодного/гарячого водопостачання, чим, на думку відповідача, ОСОБА_1 порушила п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" і унеможливила повне і всебічне встановлення причин та масштабів залиття.
Дійсно, згідно п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, комісія з участю голови правління ЖБК "Позняки-8" була присутня в квартирі АДРЕСА_1 , належній позивачу ОСОБА_1 , під час перебування в якій проведено обстеження окремих приміщень та складено відповідний акт, датований 22 жовтня 2020 року, тобто позивачем на виконання наведених вимог закону було надано доступ у своє житло представників відповідача як виконавця комунальних послуг.
Відтак доводи апеляційної скарги в наведеній частині спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Апеляційний суд враховує, що відповідач фактично посилається на обставини, які відбулися вже після заподіяння позивачеві майнової шкоди і самі по собі не є доказами відсутності вини відповідача у заподіянні цієї шкоди.
Також апеляційний суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 після залиття квартири неодноразово зверталась до ОК "ЖБК "Позняки-8" з вимогами щодо проведення огляду труб холодного/гарячого водопостачання, що підтверджується копіями її заяв, наявними в матеріалах справи.
Проте будь-яких відповідей чи повідомлень щодо проведення обстеження внутрішньобудинкових мереж будинку відповідачем як до суду першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду не надано.
Крім того, на підтвердження належного виконання своїх зобов'язань відповідно до норм чинного законодавства відповідач в апеляційній скарзі посилається на пояснення сантехніка ОСОБА_4 та голови правління ЖБК "Позняки-8" Мерщій Л.Т., з яких вбачається, що заявка про залиття квартири була отримана відповідачем 21 жовтня 2020 року.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.
Апеляційний суд враховує, що сантехніка ОСОБА_4 було направлено для обстеження місця намокання та усунення проблеми лише на наступний день 22 жовтня 2020 року, а причини та наслідки аварії фактично усунуті власними силами позивача 08 грудня 2020 року, що не можна вважати належним виконанням відповідачем п. 2.3.6 Правил.
Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що позивачу заподіяно майнову шкоду не внаслідок залиття, оскільки виявлені пошкодження могли мати довготривалий характер, як такі, що ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях, і оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин про завдання пошкоджень майну позивача в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків з утримання внутрішньобудинкових мереж.
Також є помилковими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що висновок № ED-1725-6-1658.20 від 24 грудня 2020 року, наданий позивачем на підтвердження розміру заподіяної майнової шкоди, складений з порушенням п. 54, 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2013 року № 1440, з огляду на те, що у висновку наявне посилання на договір на виготовлення кухонного гарнітуру № 009/18 від 02 лютого 2018 року та акт приймання-передачі до нього, з посиланням на джерело їх отримання (надані разом з заявою про проведення товарознавчого дослідження) і копії цих документів, що підтверджують вартість пошкодженого майна, наявні в матеріалах справи (а. с. 186 - 202 т. 1).
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, маючи сумніви щодо належності експертного висновку як доказу, не погоджуючись з розміром шкоди, не був позбавлений можливості надати свої докази на спростування обставин, встановлених експертним висновком, або звернутися до суду з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, проте вказаним правом на свій розсуд не скористався.
Не можна погодитися з доводами апеляційної скарги, що позивачем не було надано доказів на підтвердження завданої їй моральної шкоди чи сильних душевних хвилювань, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано встановлено і не спростовується доводами відповідача, що позивачу завдано моральної шкоди в зв'язку з пошкодженням її майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя.
Так,з матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з бездіяльністю відповідача позивач була змушена проводити ремонтні роботи з відновлення свого майна власними силами та за свій рахунок, здійснювати організацію експертних досліджень та комісійних обстежень свого житла, і що пошкодження майна прямо віднесено п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України до однієї з можливих причин душевних страждань його власника.
При цьому судом першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди правильно враховано характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням її майна, застосовано принцип співмірності, розумності та справедливості і зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, про визначення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Підстав для зменшення вказаного розміру моральної шкоди апеляційна скарга не містить і апеляційний суд їх не вбачає.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до незгоди із судовим рішенням, переоцінки доказів, яким судом першої інстанції було надано належної оцінки, та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Позняки-8" залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду від 27 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.