Справа № 357/13908/21
Провадження № 33/824/1008/2022
Головуючий в суді першої інстанції: Гавенко О.Л.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
22 лютого 2022 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. без конфіскації продукції.
Відповідно до постанови, 08 листопада 2021 року о 10 год. 00 хв. в м. Біла Церква Київської області, по бул. Олександрівському, 95-В, у кіоску на території ринку «Вокзальний», ОСОБА_1 реалізовувала тютюнові вироби без номера акцизного податку, без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, чим порушила ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2022 року та закрити щодо неї провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що постанову прийнято з неправильним встановленням усіх обставин справи та із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що об'єктом даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. А тому, на думку ОСОБА_1 , об'єктивна сторона наведеного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської без її державної реєстрації.
В той же час, ОСОБА_1 посилається на те, що суб'єктом адміністративного правопорушення, яке їй інкримінується, може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності (господарювання).
При цьому, апелянт зазначає, що вона не здійснювала господарську діяльність щодо реалізації тютюнових виробів, оскільки вона взагалі не працевлаштована.
Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що ознаками господарської діяльності є її систематичність та здійснення її з метою отримання прибутку.
Як вважає ОСОБА_1 , уповноважена особа на складання даного протоколу мала довести наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В той же час, у своїх доводах апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказувала на те, що її дії мали системний характер та були спрямовані на отримання прибутку. А тому, як зазначає ОСОБА_1 даний протокол про адміністративне правопорушення відносно неї був складений з порушенням вимог закону.
Крім того, апелянт також звертає увагу на те, що всупереч положень ст. 251 КУпАП до протоколу не було додано фото чи відео доказів, пояснення свідків та інформації про наявність системного характеру господарської діяльності ОСОБА_1 , а також доказів наявності мети отримання прибутків, які б вказували на факт інкримінованого їй правопорушення. В той же час, на думку апелянта, в матеріалах справи відсутні докази того, що вона є суб'єктом господарювання.
Водночас ОСОБА_1 зазначає, що вона не була обізнана про наявність чи відсутність ліцензії на товар, який реалізовувався.
Крім того, апелянт посилається на те, що її письмові пояснення під час складання протоколу були підписані нею без ознайомлення з їх змістом. Поряд з цим, ОСОБА_1 вважає, що за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів її винуватості, визнання нею вини у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, не може бути достатньою підставою для застосовування до неї адміністративного стягнення. В той же час, на думку апелянта, всі сумніви щодо доведеності її вини мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як це встановлено положеннями закону.
Підсумовуючи, апелянт зазначає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, а провадження закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Так, відповідно до встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, ОСОБА_1 реалізовувала тютюнові вироби без номера акцизного податку, без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 звертає увагу на те, що матеріали провадження не містять доказів про те, що вона дійсно систематично здійснювала господарську діяльність як суб'єкт господарювання, з метою отримання прибутку. В той же час, у своїх доводах апелянт зазначила, що вона не є суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення, оскільки не є суб'єктом господарювання, тобто не є фізичною особою-підприємцем та взагалі не працевлаштована.
Однак наведені доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі, якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона даного правопорушення є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , серед іншого, зазначає про те, що вона не є суб'єктом господарювання, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Однак, саме реалізація особою товарів, метою якої є отримання прибутку і є провадження господарської діяльності. Крім того, здійснення такої діяльності без державної реєстрації та без отримання ліцензії на торгівлю таким видом товару як тютюнові вироби і є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає як відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, так і здійснення господарської діяльності без отримання ліценції на провадження виду такої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Отже, в першому випадку особа не отримала у встановленому законом порядку статусу суб'єкта господарювання, однак здійснює господарську діяльність, а в іншому особа є суб'єктом господарювання, однак здійснює таку діяльність без необхідної ліцензії.
Тобто суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, може бути і особа, яка не зареєстрована як фізична особа-підприємець, а тому доводи апелянта про те, що вона не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки не являється фізичною особою-підприємцем, не є слушними.
Поряд з цим, доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не місять будь-яких належних та допустимих доказів вчинення нею інкримінованого їй адміністративного правопорушення, не відповідають дійсності.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підтверджується актом фактичної перевірки кіоску від 08 листопада 2021 року та протоколом про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , зауважень або заперечень до яких вона не зазначила.
В той же час, вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення підтверджується також її письмовими поясненнями, в яких вона фактично визнала свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта про те, що вона не була обізнана зі змістом власних письмових пояснень, оскільки вони були надані їй лише для підпису уповноваженою складання протоколу особою.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначені пояснення ОСОБА_1 та її пояснень, викладених на окремому аркуші, що є додатком до акту перевірки, вони особисто підписані ОСОБА_1 , про що вона не заперечує.
А тому, доводи апелянта про не обізнаність змісту особистих письмових пояснень, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення особа надала такий протокол та пояснення особі для ознайомлення та підпису, однак право читати їх чи ні, залежить від волевиявлення самої особи.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує про відсутність її вини у інкримінованому правопорушенні, однак апеляційний суд вважає такі доводи непереконливими, оскільки вони суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Отже, оскаржувана постанова суду містить посилання на докази, якими суд обґрунтовував своє рішення, їх оцінку, а також мотиви прийнятого рішення.
Наведені докази в сукупності давали суду право поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, а викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун