Справа № 344/18229/21
Провадження № 33/4808/26/22
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.
Суддя-доповідач Васильєв
11 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю захисника адвоката Борсука Д.Я., потерпілого ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2021 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн.,-
Судом першої інстанції зазначено, що 05 листопада 2021 року о 21 год. 45 хв. водій ОСОБА_2 в м. Івано-Франківську, по вул. Є. Коновальця, 229, керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при виїзді з прилеглої території не переконався, що це буде безпечно, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Є. Коновальця та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п.п.2.3. б), 10.1., 10.2. ПДР України в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що не згідний із рішенням суду та вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення.
Зазначає, що 05.11.2021 року о 21.45 год., керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав з прилеглої території на вул. Коновальця, завершивши маневр, його автомобіль почав рухатись правою крайньою смугою руху, і в цей час в його автомобіль в'їхав автомобіль марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який на великій швидкості рухався у правому крайньому ряду по вул. Коновальця. Відбулося зіткнення транспортних засобів із пошкодженням автомобілів.
Апелянт вважає, що водій автомобіля «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 мав змогу здійснити обгін його автомобіля, виїхавши на ліву смугу руху, оскільки права була зайнята.
ОСОБА_2 зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення він вказав на те, що бажає скористатись правовою допомогою адвоката. Слід також було допитати свідків, які бачили обставини даного ДТП, однак поліцейська повідомила, що свідків буде викликати суд.
Апелянт вказує на те, що інспектором поліції не було проведено ніякого дослідження обставин вчинення ним правопорушення, не роз'яснено йому його прав та не взяв до уваги його пояснення.
ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що в момент зіткнення автомобілів, швидкість автомобіля «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 була значно перевищеною, ніж дозволено ПДР України.
Звертає увагу, що характер ушкоджень автомобілів, а саме те, що у «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджено передній бампер, капот, передня права фара, а у його автомобіля: задня фара, задня ліва дверка, свідчать про те, що водій автомобіля «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів.
Апелянт вказує на те, що судом в порушення вимог закону розглянуто справу за його відсутності та за наявності направленого ним 13.12.2021 року клопотання про перенесення розгляду справи, на що судом не взято до уваги. Тим самим порушено його права.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні дані того, що копію протоколу про адміністративне правопорушення йому було вручено, більше того два екземпляри протоколу знаходяться в матеріалах справи, що свідчить про грубе порушення вимог КУпАП. Отже, він не був ознайомлений із змістом обвинувачення.
Не погоджується із висновками суду про те, що він порушив ПДР, що призвело до ДТП.
Просить постанову суду скасувати, та провадження у справі закрити.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , не з'явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.
Зі змісту доводів захисника адвоката Борсука Д.Я. вбачається, що ОСОБА_2 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, однак повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.
Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 знає про наявність відповідного провадження за його апеляційною скаргою в суді апеляційної інстанції, повідомлявся про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про бажання приймати участь у судовому засіданні, враховуючи що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 .
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник ОСОБА_2 адвокат Борсук Д.Я. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, потерпілий ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду без змін.
Перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та проаналізувавши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга на постанову суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.
В своїх апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист, надання доказів у справі для з'ясування фактичних обставин справи.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.
Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.
З мотивувальної частини постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений судом про час та місце розгляду справи щодо нього. Судом зазначено, що відповідно до ст.129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду. При цьому суд звернув увагу на те, що ОСОБА_2 було відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до відповідальності за правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, про що свідчить укладення між ним та захисником договору про надання адвокатських послуг № 142 від 19.11.2021 року, а також ознайомлення захисника з матеріалами справи 06.12.2021 року. Станом на час розгляду справи жодних заяв та клопотань про відкладення не надходило. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважав, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , апеляційний суд звертає увагу на те, що справа про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП поступила до суду 15.11.2021 року (а.с.5), розгляд якої було призначено на 02.12.2021 року, про що ОСОБА_2 було завчасно та належним чином повідомлено (а.с.6).
Судове засідання 02.12.2021 року не відбулось, розгляд якого було перенесено на 09.30 год. 13.12.2021 року (а.с.11), оскільки 02.12.2021 року адвокатом Борсук Д.Я. до суду було подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи (а.с.7) та додав до клопотання договір про надання адвокатських послуг №142 від 19.11.2021 року (а.с.8-9) та ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_2 (а.с.10).
З матеріалами справи адвокат Борсук Д.Я. ознайомився 06.12.2021 року, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.12).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що 13.12.2021 року о 11.08 год. була зареєстровано подана ОСОБА_2 на електронну пошту суду клопотання про перенесення розгляду справи про причині неможливості його прибуття у судове засідання у зв'язку із сімейними обставинами (а.с.15-16).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.124 КУпАП судом було призначено на 09.30 год. 13.12.2021 року, про що захисник апелянта був ознайомлений під розписку, а заява зареєстрована Івано-Франківським міським судом о 11.08 год. 13.12.2021 року, тобто після розгляду справи та ухвалення постанови суду, про що свідчать дані на штампі суду вхідної кореспонденції.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 не було подано будь яких підтверджуючих доказів про поважність перенесення розгляду справи та неможливістю його прибуття в судове засідання на 13.12.2021 року.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово призначав розгляд справи стосовно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що повідомлення про виклик до суду було направлено за адресом, який було вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та правильність якого було підтверджено власноручним підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що встановлення діючим законом скороченого строку щодо можливості накладення адміністративного стягнення провокує осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності на зловживання своїм правом на відкладення розгляду справи та навмисне затягування розгляду справ з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
В той же час, наявність вищевказаної норми закону свідчить про те, що законодавець вважає, що вказаний строк достатній для того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності змогла належним чином реалізувати своє право на участь у судовому засіданні та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що розгляд справи судом першої інстанції за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не порушував права ОСОБА_2 на організацію ефективного захисту його інтересів і не може бути правовою підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»)
Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв'язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.
Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню у тому випадку, коли за наявності підстав для закриття судом провадження його не було закрито або ухвалено незаконним складом суду.
Зокрема, підлягає обов'язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.
Так, враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_2 посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне перевірити вищевказані доводи.
Як вбачається з представлених матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №127978 від 05.11.2021 року, водій ОСОБА_2 в м. Івано-Франківську, по вул. Є. Коновальця, 229, керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при виїзді з прилеглої території не переконався, що це буде безпечно, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Є. Коновальця та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п.п.2.3. б), 10.1., 10.2. ПДР України в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Протокол складено уповноваженою особою інспектором взводу 1 роти 1 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Савіцькою М.Г., підписаний особою, яка склала даний протокол.
Особу правопорушника встановлено на підставі посвідчення водія, яке в нього не вилучалось та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами не видавався.
В протоколі зазначено потерпілого ОСОБА_1 із даними його проживання та власноручним підписом.
Вказано, що до протоколу додано матеріали справи, схему ДТП та пояснення.
Правопорушнику було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в суді м. Івано-Франківська.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час його складання ОСОБА_3 відмовився від дачі пояснень на підставі ст.63 Конституції України.
Право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.
Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов'язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи»
Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Однак, з огляду на обставини, за яких було складено протокол щодо ОСОБА_2 вимагали від нього надання додаткових пояснення щодо обставин ДТП.
Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП звинувачується порушенні вимог п.п.2.3б, 10.1. 10.2 Правил дорожнього руху України, що призвело до вчинення ДТП.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_2 був ознайомлений з тим, що відносно нього складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП (а.с.1) та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі та його захисника адвоката Борсука Д.Я. в судовому засіданні апеляційного суду про те, що працівники поліції не намагались вручити ОСОБА_2 копію протоколу про адміністративне правопорушення особ за ст..124 КУпАП і, яка притягається до адміністративної відповідальності спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені судом.
При вирішанні цього питання суд виходить із сукупності досліджених доказів, які дозволяють встановити порядок вчинення процесуальних дій та свідчать про обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про зміст висунутого обвинувачення та наявність реальної можливості організувати ефективний захист своїх інтересів.
Так, долучені до матеріалів справи відеозаписи містять дані того, що протокол про адміністративне правопорушення складався працівником поліції в присутності ОСОБА_2 і останній був ознайомлений із його змістом та сутністю висунутого проти нього обвинувачення. Окрім того, зі змісту відеозапису вбачається, що після спричинення ДТП у розмові між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 визнавав власну вину у вчинення ДТП та пропонував ОСОБА_1 відшкодувати завдані ним матеріальні збитки. Однак, ОСОБА_1 не погодився із пропозицією ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків та викликав працівників поліції.
Апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням приходить до висновку, що пояснення захисника адвоката Борсука Д.Я. про те, що працівники поліції не пропонували йому отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №127978 від 05.11.2021 року та є підставою для скасування постанови суду повністю спростовуються сукупністю доказів, які досліджені у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Разом з тим, з долучених відеозаписів вбачається, що процесуальна поведінка ОСОБА_2 була спрямована на намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення і останній неодноразово висловлював незадоволення з приводу законних дій працівників поліції та оформлення матеріалів справи за ст.124 КУпАП.
Таким чином, процесуальна поведінка ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідчила про намагання ускладнити працівникам поліції виконання їх обов'язків щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, носила деструктивний характер та була спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики ЄСПЛ у тому разі коли недотримання обов'язку повідомити у встановленому законом порядку про обвинувачення, трапилось з вини обвинуваченого, то він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту (Ердоган проти Туреччини, Камбел і Фелл проти Сполученого Королівства)
Сукупність вищевказаних обставин свідчить про те, що ОСОБА_2 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП мав реальну можливість ознайомитись зі змістом висунутого обвинувачення з метою організації ефективного захисту своїх інтересів.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучена схема дорожньо-транспортної пригоди, яка складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395.
На вказаній схемі зафіксоване розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, особливості дорожньої розмітки, відповідні результати виміру відстаней, які мають важливе значення для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження автомобілів, які сталися внаслідок ДТП.
Вищевказані дані схеми дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються з поясненнями учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, місця зіткнення транспортних засобів та суспільно-небезпечних наслідків у виді пошкодження транспортних засобів.
Зокрема, враховуючи дані Схеми місця ДТП та розташування автомобілів «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 та «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Івано-Франківськ, по вул. Коновальця, після дорожньо-транспортної пригоди, характер ушкоджень транспортних засобів та їх локалізацію, необхідно прийти до висновку, що зіткнення транспортних засобів відбулось в той час, коли водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював поворот праворуч, виїжджаючи з прилеглої території на головну дорогу, а водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по головній дорозі.
Вищевказані дані схеми ДТП повністю узгоджуються з даними протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_2 в порушення правил п. 2.3Б, 10.1, 10.2, ПДР України розпочав здійснювати маневр повороту праворуч, в той момент, коли автомобіль «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював рух по головній дорозі.
Схема ДТП підписана одним учасником даної ДТП ОСОБА_1 .
Дорога в місці дорожньо-транспортної пригоди містить по дві смуги руху дороги в одному напрямку, яку розділені між собою суцільною розділовою смугою руху. Як позначено на схемі дорожньо-транспортної пригоди, рух транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , перед зіткненням транспортних засобів, здійснював рух вправо із прилеглої території на головну дорогу. Транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився на правій смузі руху, на відстані 1.8 м. від правого переднього колеса до електроопори, що на узбіччі, та розташування заднього правого колеса краю дороги; ліве заднє колесо
Зі схеми ДТП вбачається, що автомобіль «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджав на головну дорогу з прилеглої території і після ДТП автомобіль зупинився на відстані 2.3 м. від правого заднього колеса до правого заднього колеса автомобіля «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 .
Місце зіткнення транспортних засобів позначено на схемі ДТП - на виїзді з прилеглої території до головної дороги, тобто водій автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 здійснював маневр повороту праворуч на головну дорогу, виїжджаючи з прилеглої дороги. Вищевказані обставини свідчать про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось при виїзді водія ОСОБА_2 з другорядної дороги на головну та на правій смузі руху по відношенню до напрямку руху обох транспортних засобів, за участі яких відбулось зіткнення транспортних засобів.
До вищевказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди долучено перелік видимих (зовнішних) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, відповідно до якого в автомобілі «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджене передній бампер, тріснута передня права фара, зігнуте переднє праве крило, деформований правий передній холдинг, спрацював АВС; в автомобілі VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджено заднє ліве крило, деформовано передню та задню ліві дверки, розбите заднє ліве крило та деформовано лівий задній поріг.
Вищевказані пошкодження транспортних засобів повністю відповідають поясненням сторін щодо механізму зіткнення транспортних засобів, відповідно до яких дорожньо-транспортна пригода відбулась в той час, коли водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , здійснював поворот праворуч, виїжджаючи з прилеглої території на головну дорогу, а водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по головній дорозі.
До матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення надано письмове пояснення ОСОБА_1 .
Зокрема у відповідності до письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих після ДТП, вбачається, що він керуючи транспортним засобом «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , о 21.45 год. правою смугою по вул.. Коновальця зі сторони Аркану, автомобіль VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , різко виїхав перед його автомобілем. Уникнути зіткнення не було можливим. Після ДТП водій автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , вийшовши з автомобіля, був в стані алкогольного сп'яніння, ледь тримався на ногах. Він був одягнутий у темну кофту, мав при собі барсетку. Даний водій пропонував розійтись мирно, погрожував, що він експерт МРЕО. Окрім того, водій автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , намагався втекти. ОСОБА_1 переслідував його до заправки і там його затримали працівники поліції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 повністю підтвердив вищевказані показання та надав показання, які аналогічні його письмовим поясненням в матеріалах справи (а.с.4)
Зі змісту пояснень ОСОБА_1 вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася в той час, коли водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , раптово виїхав з прилеглої території на головну дорогу, а він, керуючи транспортним засобом марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по головній дорозі з дозволеною правилами швидкістю, швидкість руху автомобіля не перевищував, рухався досить повільно рухався по вул. Коновальця. Зіткнення транспортних засобів відбулось в той час, коли водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював поворот праворуч, виїжджаючи з прилеглої території на головну дорогу, а він, керуючи транспортним засобом марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по головній дорозі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 стверджував, що саме дії водія ОСОБА_2 призвели до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки останній створив аварійну ситуацію та виїхав на головну дорогу з прилеглої дороги в той час, коли він здійснював рух автомобілем із безпечною швидкістю, однак зіткнення не вдалось уникнути, оскільки виїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_2 був раптовим та несподіваним.
Таким чином, зі змісту пояснень наданих ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що він вважає винним у вчиненні адміністративного правопорушення водія транспортного засобу ОСОБА_2 , який порушив ПДР України та створив аварійну ситуацію, що призвело до ДТП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи ОСОБА_2 щодо порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 в частині перевищення допустимої швидкості руху можуть бути перевірені тільки в межах конкретного провадження за звинуваченням його у вчиненні відповідного правопорушення.
Разом з тим, апеляційний суд вважає неспроможними доводи апелянта стосовно того, що зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 відбулось внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху України, оскільки ці доводи виходять за межі висунутого обвинувачення та не впливають на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення.
Вказані доводи апелянта спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, даними протоколу про адміністративне правопорушення та долученої до нього схемою дорожньо-транспортної пригоди, переліком пошкоджень транспортних засобів, доданими фотознімками.
Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що дорожньо-транспортна пригода, яка призвела до зіткнення транспортних засобів відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п.2.3б, 10.1, 10.2 ПДР України, оскільки він не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при виїзді з прилеглої території не переконався, що це буде безпечно, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Є. Коновальця та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п.п.2.3. б), 10.1., 10.2. ПДР України в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Апеляційний суд вважає, що саме дії водія ОСОБА_2 знаходяться у причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, оскільки саме він створив аварійну ситуацію, яка призвела до зіткнення транспортних засобів.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під аварійною обстановкою необхідно розуміти ситуацію, за якої інші учасники дорожнього руху були змушені різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Апеляційний суд неодноразово вказував на те, що розгляд провадження щодо обвинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відбувається в межах висунутого обвинувачення і не пов'язаний із необхідністю встановлювати обставини дорожньо-транспортної події, які не впливають на правильність висновків суду щодо доведеності обвинувачення.
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 , маючи об'єктивну реальну технічну можливість встановити, що по головній дорозі рухається транспортний засіб марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , не переконавшись у безпечності своїх дій, виїхав на головну дорогу з прилеглої території, намагаючись виконати маневр повороту праворуч, створивши перешкоду подальшому руху вищевказаному транспортному засобу, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.
Апеляційний суд враховує правову позицію, яку було висловлено Верховним Судом України у справі №5-218кс15 від 5 листопада 2015р, відповідно до якої водій транспортного засобу, який рухається по головній дорозі вправі розраховувати, що водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, виконає правила дорожнього руху, зупиниться та дасть дорогу транспортному засобу, який рухається по головній дорозі.
Зокрема, відповідно до положень пункту 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог п.2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п.10.2 перед початком руху та зміною його напрямку виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши сукупність досліджених доказів, вважає, доведеною, поза розумним сумнівом, вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він, 05 листопада 2021 року о 21 год. 45 хв. водій ОСОБА_2 в м. Івано-Франківську, по вул. Є. Коновальця, 229, керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при виїзді з прилеглої території не переконався, що це буде безпечно, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «PEUGEOT 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Є. Коновальця та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п.п.2.3. б), 10.1., 10.2. ПДР України в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Суд першої інстанції, проаналізувавши сукупність досліджених доказів, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.
При розгляді питання про справедливість призначеного ОСОБА_2 стягнення, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.33 КУпАП врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_2 за ст..124 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв